Землеро́бство (хліборобство, рільництво)[1] — провідна галузь сільськогосподарського виробництва та агрономії, основою якої є використання землі з метою вирощування сільськогосподарських культур; наука, що вивчає загальні прийоми вирощування сільськогосподарських культур і розробляє способи раціонального використання землі та підвищення родючості ґрунту[2].

Землеробство
Зображення
Класифікація Iconclass 47I
CMNS: Землеробство у Вікісховищі

Існують дві форми землеробства — екстенсивне й інтенсивне. Екстенсивне базується на освоєнні цілинних земель й особливо притаманне ранньому історичному періоду, коли землю обробляли дуже простими знаряддями (палиці-копачки, мотики, соха)[3].

Землеробство об'єднує рільництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство, хліборобство, луківництво та ін.[2] Основою землеробства є рослини, головним засобом і предметом праці — земля. Серед цих галузей землеробства головне значення посідало рільництво.[4]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Рільництво // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Землеробство [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. Землеробство [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 338. — ISBN 966-00-0610-1.
  4. Етнографія українців: навч. посібн. / за ред. проф. С. А. Макарчука; вид. 3-є, перероб. і доп. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. 711 с.

Література

ред.
  • Землеробство : навч. посіб. / І.П. Рихлівський, В.І. Печенюк, М.М. Хомовий та ін.; за ред. І.П. Рихлівського. – Кам‘янець-Подільський : ФОП Сисин Я.І. : Абетка, 2018. – 176 с. – ISBN 617-7052-80-6.

Посилання

ред.