Родю́чість ґру́нту — характеристика ґрунту, визначає його здатність підтримки великої кількості рослинного життя. Термін найчастіше використовується для опису земель сільськогосподарського призначення.

Чорнозем
Чорнозем

Ґрунт є відносно невідновлюваним ресурсом, оскільки його регенерація відбувається через хімічні та біологічні процеси вивітрювання гірських порід, що вимагає геологічних масштабів часу. Діяльність людини, така як урбанізація, вирубка лісів та індустріалізація, може призвести до ерозії та виснаження ґрунту. Для утворення нового ґрунту може знадобитися від сотень до тисяч і більше років для формування нового ґрунту, що робить його невідновлюваним ресурсом. Але комплексний підхід може відновити родючість ґрунту.[1][2]

Еталон родючого ґрунту (найродючіший ґрунт) — чорнозем. Він поширений на території України.

Родючий ґрунт зазвичай характеризується такими властивостями:

У сільському господарстві родючі ґрунти зазвичай отримуються за допомогою ряду мір збереження та меліорації ґрунтів.

Родючість ґрунту основний фактор сільськогосподарського виробництва, однак при інтенсивному використанні ґрунту показники і здатність забезпечувати речовинами сільськогосподарські рослини на початку велике, але з часом скорочується через виснаження ґрунтового запасу поживних речовин. Щоб продовжити сільськогосподарське виробництво землекористувачі вносять добрива, що містять поживні речовини, однак, це може погіршити здоров'я екосистеми ґрунту і, як наслідок, — погіршити родючість[3]. Певна частина застосованих добрив не діє безпосередньо на рослини та організми чи воду, й адсорбується та накопичується в ґрунті, що виділяє побічні речовини протягом тривалого періоду та порушує здоров'я нормальної екосистеми ґрунту і якість продукції.

За статистикою, в світі кожну 1 хвилину втрачається придатний ґрунт площею 30 футбольних полів. 70% ґрунтів нашої планети вже знищено. З такою швидкістю на Землі придатний для землеробства ґрунт закінчиться за 60 років.[3]

Види родючості ред.

Для визначення родючості ґрунтів у сільському господарстві виділяють три її види: природну, штучну та ефективну.

Природна родючість - це родючість ґрунту без антропогенного впливу, тобто створений через процеси природного ґрунтоутворення. Ґрунти з природною родючістю збереглись тільки у цілинних ділянках. Кількість родючості визначається як продуктивність фітоценозів в т/га.

Штучна родючість ґрунтів набувається через діяльність людини, а саме обробку ґрунту, меліораційні дії. Частіше така родючість проявляється у штучно створених ґрунтах для теплиць, парників або при рекультивації відвалів.

Ефективна або економічна родючість проявляється у рівні урожайності сільськогосподарських культур. Цей вид родючості залежить від характеру використання природних ґрунтів у господарстві, рівня розвитку науки.

Причини зменшення родючості ред.

Основними причинами є надмірне порушення структури ґрунту (оранка), недотримання сівозмін, використання синтетичних добрив, пестицидів та гербіцидів, які накопичуються в ґрунтів і руйнують здорову екосистему ґрунту; ерозія, засолення.

Синтетичні добрива та пестициди ред.

Синтетичні добрива порушують баланс корисних мікроорганізмів, грибків та органічних речовин у ґрунті. Це вимагає ще більше добрив, щоб досягти тих же результатів наступного року, що замикає порочне коло (більше синтетичних добрив — гірше здоров'я екосистеми ґрунту).[3][4]

Крім того, внаслідок порушень здоров'я екосистеми ґрунту, виникає потреба у використанні пестицидів та гербіцидів для боротьби з бур’янами та жуками, з якими, зазвичай, справляється здорова екосистема, в яку не вносятся синтетичні добрива. Це ще більше порушує здорову екосистему ґрунту і, як наслідок, значно зменшує родючість.[3][4]

Оранка та обробіток важкою технікою ред.

Недоліками оранки, окрім значних витрат часу, праці та ресурсів, та водної та вітрової ерозії, є деградація ґрунтів, особливо верхнього родючого шару.[5]

Також, здорова екосистема мікроорганізмів ґрунту включає аеробні (необхідний кисень) та анаеробні (необхідна відсутність кисню) види мікроорганізмів. В здоровому ґрунті аеробні розміщуються у верхніх шарах, а анаеробні у глибших шарах ґрунту. Оранка призводить до перемішування цих шарів і гибелі здорових мікроорганізмів, що сформувалися в ґрунті.[6]

Постійне застосування глибокої оранки робить грунт беззахисним перед впливом зовнішнього середовища. Наслідком цього є мінералізація органічної речовини і ерозійні процеси. Верхній шар з року в рік знаходиться в зруйнованому стані, тому як в періоди між оранкою ні мікроорганізми, ні структура ґрунту не встигають відновлюватись.[5]

Обробіток важкою технікою також значно ущільнює ґрунт, що погіршує циркуляцію повітря в верхніх шарах грунту і, як наслідок, здоров'я екосистеми ґрунту.[4]

Недотримання сівозмін ред.

Монокультура та монотонна сівозміна — незмінна структура посівних площ — виснажують ґрунти.[4]

Нестача органічних добрив ред.

Органічні добрива — добрива, що містять елементи живлення рослин переважно у формі органічних сполук. До них відносять гній, компости, торф, тирса, солома, зелене добриво, мул (сапропель), промислові та господарські відходи та інші.

Покращення родючості ґрунту ред.

У світі існує велика кількість деградованих земель, які потребують відновлення родючості ґрунту для задоволення поточних і майбутніх потреб, зокрема, у продовольчій безпеці.

У процесі використання ґрунтів необхідно постійно турбуватися про те, як відновити його родючість, тобто вивести його на природний рівень або покришити характеристики родючості, що були на початку. Зміна людиною природних властивостей ґрунтів для підтримання високого рівня родючості називається окультуренням ґрунтів.[7] Найкращі результати в підвищенні родючості ґрунту досягаються при регулярному тестуванні ґрунту та персоналізованому управлінні поживними речовинами ґрунту, відповідно то мікробіологічного, біохімічного та мінерального складу ґрунту, вологості, pH, та інших характеристик ґрунту, погодних та кліматичних умов, та згідно зі стратегією сівозмін.

Стратегія сівозмін ред.

Сівозміна — це традиційна практика в багатьох культурах і все ще один із найефективніших способів підтримки родючості ґрунту. Чергування посівів у послідовні сезони запобігає накопиченню шкідників і хвороб і підвищує вміст поживних речовин у ґрунті. Кожна культура забирає з ґрунту різний спектр елементів та сприяє розвитку певних мікроорганізмів, грибків та тварин.[8]

 
Вирощування сої за системою нульового обробітку грунту (Меріленд, США)

Зберігаючий обробіток ґрунту ред.

Система нульового обробітку землі, також відома як No-Till — сучасна система землеробства, за якої висаджування насіння відбувається у необроблений грунт шляхом нарізання борозни потрібної ширини і глибини, достатньої для заглиблення насінини. Інші види обробітку не застосовуються. Допускається лише обробіток підпосівного шару у разі його переущільнення, але такий обробіток проводиться спеціальними знаряддями і надгрунтовий рослинний покрив у цей час не порушується. Обов'язковим елементом нульових технологій обробітку є постійний рослинний покрив з живих або мертвих (стерня або мульча) рослин. Оскільки верхній шар ґрунту не пошкоджується, така система землеробства запобігає водній та вітровій ерозії ґрунтів, а також значно краще зберігає воду.

Технологія Strip-till — це спосіб обробки, що передбачає нарізання ґрунту смугами. Водночас вносяться органічні добрива в підкореневий шар. Грунт між рядками залишається незайманим. Для досягнення максимальної ефективності проводиться восени.[5]

Мульчування — нанесення на поверхню ґрунту органічних матеріалів, таких як солома, деревна стружка або листя, може захистити ґрунт від ерозії, зберегти вологу, зменшити бур’яни та покращити стан ґрунту під час розкладання мульчі.

Відновлювальне землеробство ред.

Основні статтіВідновлювальне землеробство, Пермакультура, Стале сільське господарство, Біодинамічне сільське господарство.

Сидерати (покривні культури) ред.

Сидера́ти (покривні культури, зелені добрива) — рослини, які тимчасово вирощують на вільних ділянках ґрунту з метою поліпшення структури ґрунту, збагачення його азотом та пригнічення росту бур'янів.

Покривні культури є ключовою практикою регенеративного землеробства, оскільки вони зменшують ерозію, покращують структуру ґрунту, збільшують органічні речовини та допомагають утримувати воду та поживні речовини.

Секвестрація та акреція вуглецю ред.

Багаторічна комплексна стратегія для відновлення втраченої родючості є можливою за допомогою практик, які сприяють накопиченню вуглецю в ґрунті та ефективному використанню та збереженню азоту і фосфору. Аккреція вуглецю є центральною для відновлення родючості, що є результатом більшої кількості та різноманітності підземних надходжень вуглецю, покращеної структури ґрунту та меншої кількості порушення ґрунту. Збереження азоту може бути результатом практик, які підвищують загальносистемну ефективність використання азоту, включаючи багаторічні рослини з їхньою здатністю захоплювати азот із глибшого профілю ґрунту, переміщувати азот та фіксувати атмосферний азот. Покращене утримання та переробка багаторічних рослин відбувається завдяки збільшеному надходженню кореневих, й симбіотичних мікробних та грибних метаболітів, які роблять мінеральний і органічний фосфор у ґрунті доступними для поглинання рослинами, а також менші зменшують втрати внаслідок вимивання та ерозії.[9][10]

Біочар (біовугілля) ред.

 
Біовугілля (біочар), виготовлене із залишків деревини

Біочар (біовугілля) може підвищити родючість ґрунтів і збільшити продуктивність сільського господарства[11].

Біочар — це стабільна тверда речовина, яка багата пірогенним вуглецем і може зберігатися в ґрунті тисячі років[12], сприяючи покращенню родючих властивостей ґрунту, завдяки своїх пористій структурі, що насичує киснем ґрунт, сприяє секвестрації (затримці) вуглеця в ґрунті, затримує в собі воду, і є ідеальним середовищем для розвитку необхідних мікроорганізмів, що є основою здорової екосистеми ґрунту.

Спільне вирощування та полікультури ред.

Вирощування різних типів культур разом може покращити кругообіг поживних речовин, зменшити тиск шкідників і хвороб, а також підвищити врожайність і родючість ґрунту.[13][14][15]

Відновлення полезахисних лісосмуг ред.

Лісосмуги захищають поля від вітряної ерозії верхнього шару ґрунту, покращують мікроклімат агробіоценозів, допомагають утворювати стабільні екосистеми та зменшують забруднення.[4]

Агролісомеорація — практика інтеграції дерев або кущів із сільськогосподарськими культурами чи системами тваринництва може значно підвищити родючість ґрунту. Дерева постачають органічну речовину (листовий опад), зменшують ерозію, а їхнє глибоке коріння може витягувати поживні речовини з глибини ґрунту.

Відновлення біорізноманіття ред.

Світовими проблемами є зменшення як біорізноманіття рослин, так і родючості ґрунту. Дослідження 2021 року, опубліковане в PNAS, показало, що відновлення біорізноманіття рослин на бідному поживними речовинами неудобреному ґрунті призвело до більшого підвищення родючості ґрунту, ніж це відбувалося, коли ці самі види рослин росли в монокультурах. Також дослідники зазначили, що творче застосування висновків досілдження на пасовищах, для покривних культур і в системах проміжних посівів може забезпечити вигоду від парникових газів від зберігання вуглецю в ґрунті та зменшити кількість добрив, необхідних для отримання оптимальної врожайності.[16]

Використання біодобрив ред.

Біодобрива — це добрива, що містять живі мікроорганізми. При нанесенні на насіння, поверхню рослин або ґрунт вони колонізують ризосферу рослини та сприяють росту, збільшуючи надходження або доступність основних поживних речовин для рослини-господаря.[17][18][19][20]

Точне землеробство ред.

Основна статтяТочне землеробство.

Впровадження сучасних сенсорних технологій: датчики вологості ґрунту, рівня поживних речовин і рН можуть допомогти фермерам ефективніше застосовувати воду та добрива, уникаючи відходів і потенційної деградації ґрунту.

Органічні добрива ред.

Органічні добрива — добрива, що містять елементи живлення рослин переважно у формі органічних сполук. До них відносять гній, компости, торф, тирса, солома, зелене добриво, мул (сапропель), промислові та господарські відходи та інші.

Використання компосту, гною або інших органічних матеріалів може значно покращити структуру ґрунту, здатність утримувати воду та вміст поживних речовин. Це не тільки живить ґрунтові мікроорганізми, але й забезпечує поживними речовинами рослини.

Мультиоміксне дослідження структури агроекосистеми, опубліковане в PNAS в 2020 році, виявило, що органічний азот є ключовим компонентом, який сприяє врожайності сільськогосподарських культур за умови соляризації ґрунту, навіть при наявності неорганічного азоту.[21]

Перспективні методи ред.

До деяких перспективних методів відносять використання таких інструментів та методик[2]:

  • Арбускулярні мікоризні гриби: мікоризні гриби формують симбіотичні стосунки з корінням рослин, допомагаючи рослині отримувати доступ до таких поживних речовин, як фосфор і цинк, в обмін на вуглеводи з рослини.[22][23][24]
  • Грибки Trichoderma[25][26][27]: ці грибки мають здатність виживати в несприятливих умовах (висока солоність і посуха), позитивно використовувався як корисні мікроорганізми через їхню здатність пригнічувати декілька грибкових патогенів рослин. Вони є важливими конкурентами в ризосфері, стійкі до ґрунтових фунгіцидів, ефективні у використанні поживних речовин ґрунту, а також сприяють росту рослин.[28][29][30] Trichoderma spp., який може мінералізувати органічні поживні речовини, виробляючи велику кількість позаклітинних ферментів, зменшує кількість хімічних речовин, таких як біодобрива, сприяючи сталому сільському господарству та збереженню природних ресурсів.[19][20] Ці ризосферні мікроорганізми вивільняють позаклітинні ферменти для початку деградації високомолекулярних полімерів, що також може призводити до загибелі негативно патогенних для рослин грибів.[31]
  • Ascophyllum nodosum
  • Цеоліт
  • Методика часткового висихання коренів
  • Нанобіотехнології та зелені нанотехнології: використання наноматеріалів може підвищити ефективність використання добрив, тим самим зменшуючи кількість необхідних добрив, мінімізуючи їх стік і обмежуючи негативний вплив на навколишнє середовище, пов’язаний із надмірним використанням синтетичних добрив, пестицидів та гербіцидів. Дослідження 2015 року продемонструвало потенціал нанотехнологій у зменшенні втрат поживних речовин і підвищенні ефективності використання поживних речовин.[32] Наночастинки можуть бути сконструйовані так, щоб вивільняти поживні речовини або засоби захисту повільно і точно тоді, коли вони потрібні культурам, тим самим покращуючи ефективність поглинання поживних речовин та зменшуючи забруднення ґрунтів. Це може призвести до здоровішого врожаю та підвищення врожайності, а також зберегти здоров’я ґрунту.[33] Крім того, нанотехнології можуть бути застосовані для виробництва наносенсорів, здатних виявляти зміни здоров’я ґрунту та статусу поживних речовин, що дозволяє своєчасно втручатися для покращення родючості ґрунту[34]. Також зелені нанотехнології можуть бути перспективними для очищення забруднених ґрунтів, зокрема від важких металів.[35][36]

Потенціал відновлення родючості також є за допомогою прикладів систем, які забезпечують пом’якшення клімату (целюлозна біоенергетика), стале тваринництво (інтенсивний ротаційний випас) чи відмову від нього, і системи направленні на відновлення біорізноманіття.[9]

Законодавство України ред.

Поняття і терміни ред.

  • Родючість ґрунту - здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту (див. ст. 1 Закону України "Про охорону земель");
  • ґрунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості;
  • деградація ґрунтів - погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів;
  • деградація земель - природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів;

Складовою земельних та інших природних ресурсів є ґрунти. Де земельні ресурси - це сукупний природний ресурс поверхні суші, як просторового базису розселення і господарської діяльності, як основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві. Ґрунти та якість ґрунтів є складовою обліку (кадастру) земельних ресурсів України.

Особливо цінні землі та ґрунти ред.

Перелік особливо цінних земель визначено ст. 150 Земельного кодексу України, їх вилучення (припинення прав) з сільськогосподарського використання можливе лише за погодженням з Верховною Радою України. Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності у відповідності до Земельного кодексу України. Перелік особливо цінних груп ґрунтів, які зазначені у статті 150, визначено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 6 жовтня 2003 року № 245.

Міжнародні стандарти ред.

 
Мапа поширення чорнозему в світі

Food and Agriculture Organization є спеціалізованою установою ООН, яка очолює міжнародні зусилля по боротьбі з голодом. Відповідно до визначених понять і стандартів цієї організації:

Родючість ґрунту — це здатність ґрунту підтримувати ріст рослин, забезпечуючи необхідні для рослин поживні речовини та сприятливі хімічні, фізичні та біологічні характеристики як середовище існування для росту рослин.[37]

Бар’єри на шляху використання багаторічної обробки для відновлення деградованих ґрунтів можна подолати за допомогою політики, яка може стимулювати землевласників, фермерів і власників ранчо керувати екологічними процесами для родючості ґрунту та екосистемних послуг, можливо, шляхом переміщення стимулів від практик деградації землі, таких як інтенсивна коротка ротація зерна, до більш різноманітних сівозміни та інші методи, пов’язані з відновлюваним сільським господарством. Мільйони гектарів нині деградованих грунтів можуть бути відновлені чи оптимізовані, задля покращення екосистемних послуг, у тому числі пов’язаних із збереженням біорізноманіття, води та поживних речовин, а також економічного та суспільного добробуту.[9]

Див. також ред.

Література ред.

Книги ред.

  • Агроекологічна оцінка ґрунтів: моногр. / О. В. Телегуз, М. Г. Кіт. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. – 260 с. – (Сер. “Ґрунти України”).
  • Білл Моллісон, Рені Міа Слей. Вступ до пермакультури. Львів: Простір-М, 2019. — 208 с.: іл., мал. — ISBN 978-617-7746-20-0
  • Ґрунтознавство: Навч. посіб./ М.Ф.Бережняк, Б.Є.Якубенко,. А.М.Чурілов, Р.В.Сендзюк. // За заг. ред. Якубенка Б. Є. — К. : Видавництво Ліра-К, 2017. — 612 с. ISBN 978-617-7507-96-2
  • Еколого-економічні проблеми деградації сільськогосподарських земель в Україні / А.Мартін, О.Чумаченко, 2018. ISBN 978-611-01-0608-5.
  • Soil fertility and nutrient management in horticulture. Santra, Hari Gour; Sahoo, Biswanath (2017). NEW INDIA Publishing AGENCY. ISBN 978-93-89571-31-8.
  • Soil-plant-microbe interactions: An innovative approach towards improving soil health and plant growth. (pdf, epub) / Kumar, Upendra; Shelake, Rahul Mahadev; Singh, Rajni, (2023). Frontiers Media SA. ISBN 978-2-8325-1919-6.

Журнали ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Lal, Rattan (2020). Regenerative agriculture for food and climate. Journal of Soil and Water Conservation (англ.). Т. 75, № 5. с. 123A–124A. doi:10.2489/jswc.2020.0620A. ISSN 0022-4561. Процитовано 1 червня 2023. 
  2. а б Cataldo, Eleonora; Fucile, Maddalena; Mattii, Giovan Battista (2021-11). A Review: Soil Management, Sustainable Strategies and Approaches to Improve the Quality of Modern Viticulture. Agronomy (англ.). Т. 11, № 11. с. 2359. doi:10.3390/agronomy11112359. ISSN 2073-4395. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. а б в г The Need To GROW | Watch the full film – free!. The Need To GROW (англ.). Процитовано 1 березня 2023. 
  4. а б в г д 10 способів покращення стану ґрунтів. superagronom.com (uk-UA). Процитовано 8 березня 2023. 
  5. а б в Причини деградації українського грунту і способи їх усунення. Alfagro (укр.). 28 травня 2019. Процитовано 8 березня 2023. 
  6. den1012 (14 жовтня 2020). Навіщо потрібна оранка?. UVC (укр.). Процитовано 5 березня 2023. 
  7. Ґрунтознавство, 2017 с.170 Процитовано 16 січня 2024
  8. Crop Rotation: Benefits Of Using And Application Strategies. eos.com (англ.). 13 лютого 2023. Процитовано 1 червня 2023. 
  9. а б в Mosier, Samantha; Córdova, S. Carolina; Robertson, G. Philip (2021). Restoring Soil Fertility on Degraded Lands to Meet Food, Fuel, and Climate Security Needs via Perennialization. Frontiers in Sustainable Food Systems. Т. 5. doi:10.3389/fsufs.2021.706142. ISSN 2571-581X. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. Bell, Stephen M.; Barriocanal, Carles; Terrer, César; Rosell-Melé, Antoni (2020-06). Management opportunities for soil carbon sequestration following agricultural land abandonment. Environmental Science & Policy (англ.). Т. 108. с. 104–111. doi:10.1016/j.envsci.2020.03.018. Процитовано 1 червня 2023. 
  11. Slash and Char. Архів оригіналу за 17 July 2014. Процитовано 19 вересня 2014. 
  12. Lean, Geoffrey (7 грудня 2008). Ancient skills 'could reverse global warming'. The Independent. Архів оригіналу за 13 September 2011. Процитовано 1 жовтня 2011. 
  13. Bybee-Finley, K. Ann; Ryan, Matthew R. (2018-06). Advancing Intercropping Research and Practices in Industrialized Agricultural Landscapes. Agriculture (англ.). Т. 8, № 6. с. 80. doi:10.3390/agriculture8060080. ISSN 2077-0472. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. Maitra, Sagar; Hossain, Akbar; Brestic, Marian; Skalicky, Milan; Ondrisik, Peter; Gitari, Harun; Brahmachari, Koushik; Shankar, Tanmoy; Bhadra, Preetha (2021-02). Intercropping—A Low Input Agricultural Strategy for Food and Environmental Security. Agronomy (англ.). Т. 11, № 2. с. 343. doi:10.3390/agronomy11020343. ISSN 2073-4395. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  15. Huss, C P; Holmes, K D; Blubaugh, C K (22 квітня 2022). Benefits and Risks of Intercropping for Crop Resilience and Pest Management. Journal of Economic Entomology. Т. 115, № 5. с. 1350–1362. doi:10.1093/jee/toac045. ISSN 0022-0493. Процитовано 1 червня 2023. 
  16. Furey, George N.; Tilman, David (7 грудня 2021). Plant biodiversity and the regeneration of soil fertility. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 118, № 49. doi:10.1073/pnas.2111321118. ISSN 0027-8424. PMC 8670497. PMID 34845020. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  17. Bhardwaj, Deepak; Ansari, Mohammad Wahid; Sahoo, Ranjan Kumar; Tuteja, Narendra (8 травня 2014). Biofertilizers function as key player in sustainable agriculture by improving soil fertility, plant tolerance and crop productivity. Microbial Cell Factories. Т. 13, № 1. с. 66. doi:10.1186/1475-2859-13-66. ISSN 1475-2859. PMC 4022417. PMID 24885352. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  18. Mahmud, Aliyu Ahmad; Upadhyay, Sudhir K.; Srivastava, Abhishek K.; Bhojiya, Ali Asger (1 січня 2021). Biofertilizers: A Nexus between soil fertility and crop productivity under abiotic stress. Current Research in Environmental Sustainability (англ.). Т. 3. с. 100063. doi:10.1016/j.crsust.2021.100063. ISSN 2666-0490. Процитовано 1 червня 2023. 
  19. а б Altomare, Claudio; Tringovska, Ivanka (2011). Lichtfouse, Eric (ред.). Beneficial Soil Microorganisms, an Ecological Alternative for Soil Fertility Management. Genetics, Biofuels and Local Farming Systems. Т. 7. Dordrecht: Springer Netherlands. с. 161–214. doi:10.1007/978-94-007-1521-9_6. ISBN 978-94-007-1520-2. 
  20. а б Sahu, Pramod K.; Singh, Dhananjaya P.; Prabha, Ratna; Meena, Kamlesh K.; Abhilash, P. C. (1 жовтня 2019). Connecting microbial capabilities with the soil and plant health: Options for agricultural sustainability. Ecological Indicators (англ.). Т. 105. с. 601–612. doi:10.1016/j.ecolind.2018.05.084. ISSN 1470-160X. Процитовано 1 червня 2023. 
  21. Ichihashi, Yasunori; Date, Yasuhiro; Shino, Amiu; Shimizu, Tomoko; Shibata, Arisa; Kumaishi, Kie; Funahashi, Fumiaki; Wakayama, Kenji; Yamazaki, Kohei (23 червня 2020). Multi-omics analysis on an agroecosystem reveals the significant role of organic nitrogen to increase agricultural crop yield. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 117, № 25. с. 14552–14560. doi:10.1073/pnas.1917259117. ISSN 0027-8424. PMC 7321985. PMID 32513689. Процитовано 7 серпня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  22. Schreiner, R. Paul; Bethlenfalvay, Gabor J. (1995-01). Mycorrhizal Interactions in Sustainable Agriculture. Critical Reviews in Biotechnology (англ.). Т. 15, № 3-4. с. 271–285. doi:10.3109/07388559509147413. ISSN 0738-8551. Процитовано 1 червня 2023. 
  23. Schreiner, R. Paul; Mihara, Keiko L. (2009-09). The diversity of arbuscular mycorrhizal fungi amplified from grapevine roots ( Vitis vinifera L.) in Oregon vineyards is seasonally stable and influenced by soil and vine age. Mycologia (англ.). Т. 101, № 5. с. 599–611. doi:10.3852/08-169. ISSN 0027-5514. Процитовано 1 червня 2023. 
  24. Paul Schreiner, R. (1 червня 2007). Effects of native and nonnative arbuscular mycorrhizal fungi on growth and nutrient uptake of ‘Pinot noir’ (Vitis vinifera L.) in two soils with contrasting levels of phosphorus. Applied Soil Ecology (англ.). Т. 36, № 2. с. 205–215. doi:10.1016/j.apsoil.2007.03.002. ISSN 0929-1393. Процитовано 1 червня 2023. 
  25. Harman, Gary E.; Björkman, Thomas; Ondik, Kristen; Shoresh, Michal (1 лютого 2008). Changing Paradigms on the Mode of Action and Uses of Trichoderma spp. for Biocontrol. Outlooks on Pest Management. Т. 19, № 1. с. 24–29. doi:10.1564/19feb08. Процитовано 1 червня 2023. 
  26. Mbarki, Sonia; Cerdà, Artemi; Brestic, Marian; Mahendra, Rai; Abdelly, Chedly; Pascual, Jose Antonio (2017-04). Vineyard Compost Supplemented with Trichoderma Harzianum T78 Improve Saline Soil Quality. Land Degradation & Development (англ.). Т. 28, № 3. с. 1028–1037. doi:10.1002/ldr.2554. ISSN 1085-3278. Процитовано 1 червня 2023. 
  27. D’Arcangelo, Mauro E. M.; Perria, Rita; Zombardo, Alessandra; Puccioni, Sergio; Valentini, Paolo; Storchi, Paolo (2019). Effect of treatment with products based on Trichoderma spp. on the development capacity of Sangiovese vines under replanting conditions.. BIO Web of Conferences (англ.). Т. 13. с. 04017. doi:10.1051/bioconf/20191304017. ISSN 2117-4458. Процитовано 1 червня 2023. 
  28. Kleifeld, O.; Chet, I. (1 серпня 1992). Trichoderma harzianum—interaction with plants and effect on growth response. Plant and Soil (англ.). Т. 144, № 2. с. 267–272. doi:10.1007/BF00012884. ISSN 1573-5036. Процитовано 1 червня 2023. 
  29. Poveda, Jorge; Hermosa, Rosa; Monte, Enrique; Nicolás, Carlos (12 серпня 2019). Trichoderma harzianum favours the access of arbuscular mycorrhizal fungi to non-host Brassicaceae roots and increases plant productivity. Scientific Reports (англ.). Т. 9, № 1. с. 11650. doi:10.1038/s41598-019-48269-z. ISSN 2045-2322. PMC 6690897. PMID 31406170. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  30. Zhang, Fuli; Wang, Yunhua; Liu, Chang; Chen, Faju; Ge, Honglian; Tian, Fengshou; Yang, Tongwen; Ma, Keshi; Zhang, Yi (15 квітня 2019). Trichoderma harzianum mitigates salt stress in cucumber via multiple responses. Ecotoxicology and Environmental Safety (англ.). Т. 170. с. 436–445. doi:10.1016/j.ecoenv.2018.11.084. ISSN 0147-6513. Процитовано 1 червня 2023. 
  31. McKee, Lauren Sara; Inman, Annie Rebekah (2019). Kumar, Ashok; Sharma, Swati (ред.). Secreted Microbial Enzymes for Organic Compound Degradation. Microbes and Enzymes in Soil Health and Bioremediation (англ.). Т. 16. Singapore: Springer Singapore. с. 225–254. doi:10.1007/978-981-13-9117-0_10. ISBN 978-981-13-9116-3. 
  32. Liu, Ruiqiang; Lal, Rattan (1 травня 2015). Potentials of engineered nanoparticles as fertilizers for increasing agronomic productions. Science of The Total Environment (англ.). Т. 514. с. 131–139. doi:10.1016/j.scitotenv.2015.01.104. ISSN 0048-9697. Процитовано 1 червня 2023. 
  33. Paramo, Luis A.; Feregrino-Pérez, Ana A.; Guevara, Ramón; Mendoza, Sandra; Esquivel, Karen (2020-09). Nanoparticles in Agroindustry: Applications, Toxicity, Challenges, and Trends. Nanomaterials (англ.). Т. 10, № 9. с. 1654. doi:10.3390/nano10091654. ISSN 2079-4991. PMC 7558820. PMID 32842495. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  34. Sekhon, Bhupinder Singh (20 травня 2014). Nanotechnology in agri-food production: an overview. Nanotechnology, Science and Applications (English). Т. 7. с. 31–53. doi:10.2147/NSA.S39406. PMC 4038422. PMID 24966671. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  35. Sharma, Neetu; Singh, Gurpreet; Sharma, Monika; Mandzhieva, Saglara; Minkina, Tatiana; Rajput, Vishnu D. (2022-01). Sustainable Use of Nano-Assisted Remediation for Mitigation of Heavy Metals and Mine Spills. Water (англ.). Т. 14, № 23. с. 3972. doi:10.3390/w14233972. ISSN 2073-4441. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  36. Chen, Su; Chen, Ying; Feng, Tianzhen; Ma, Hongyue; Liu, Xiaoying; Liu, Ying (1 січня 2021). Application of Nanomaterials in Repairing Heavy Metal Pollution Soil. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. Т. 621, № 1. с. 012123. doi:10.1088/1755-1315/621/1/012123. ISSN 1755-1307. Процитовано 1 червня 2023. 
  37. Soil fertility | Global Soil Partnership | Food and Agriculture Organization of the United Nations. www.fao.org. Процитовано 2 квітня 2023.