Зміни вмісту парникових газів в атмосфері Землі з 1978 р. та 1979 р. відповідно.

Парнико́вий газ (англ. Greenhouse gas) — гази в атмосфері планети, що здатні поглинати теплове випромінювання поверхні планети і хмар (інфрачервона радіація) і відбивати його назад, додатково розігріваючи планетарну атмосферу.

До основних парникових газів в атмосфері Землі відносяться пари води (H2O), вуглекислий газ (CO2), закис азоту (N2O), метан (CH4), озон (O3), гексафторид сірки (SF6), гідрофторвуглецеві сполуки (ГФВ) і перфторвуглецеві сполуки (ПФВ)[1]. Найбільшу роль у парниковому ефекті на Землі відіграє водяна пара, вміст якої в атмосфері становить близько 1% за об'ємом[2].

Зміна клімату ЗемліРедагувати

В останньому звіті Робочої групи МГЕЗК відзначається, що найбільший внесок у зміну клімату вносить вуглекислий газ, потім йдуть метан, галогеноалкани і закис азоту[3].

Згідно з Додатком А до Кіотського протоколу визначено 6 основних парникових газів, які найбільше впливають на зміну клімату (англ. Climate Change). Такими газами є[джерело?]:

  1. Діоксид вуглецю, СО2
  2. Метан, СН4
  3. Закис азоту, N2O
  4. Гідрофторвуглецеві сполуки
  5. Перфторвуглецеві сполуки
  6. Гексафторид сірки, SF6

Прямі викиди парникових газівРедагувати

Регіональний експеримент викидівРедагувати

Сукупні та історичні викидиРедагувати

Річні викиди на душу населенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Інформаційні технології просторової інвентаризації парникових газів у енергетичному секторі та аналіз невизначеності: [монографія] / Р. А. Бунь, Х. В. Бойчук, А. Р. Бунь, М. Ю. Лесів ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : ПП Сорока Т. Б., 2012. — 464 с. : іл. — Бібліогр.: с. 417—462 (450 назв). — ISBN 978-966-2598-001