Ти́рса (за походженням слово пов'язане з терти)[1], діал. три́на[2] — подрібнена деревина: дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою.

Тирса
Тирса.

Тирса — відходи деревообробної промисловості. Застосовуються як паливо та для виробництва паливних гранул, виготовлення пресованих промислових виробів, для підстилки тваринам (іноді — у суміші з торфом, соломою) та ін.

На 70 % складаються з целюлози і геміцелюлози і 27 % лігніну.

Баланс хімічних речовин: 50 % вуглець, 6 % водень, 44 % кисень, 0,1 % азот.

Фізико-механічні властивості тирси

Тирса деревна Насипна густина, кг/м3 Вологість,% Характерні розміри частинок, мм Коефіцієнт парусності
сухі 220-420 8-15 до 50 0,13-0,8
вологі 320-580 більше 15 >> немає даних

На основі деревної тирси створено матеріал пайкрит — заморожена суміш тирси та води, яка у 4 рази міцніша льоду, при цьому тане набагато повільніше.

Суміш тирси з рідким киснем — вибухова речовина, відома під назвою оксиліквіт.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. Трина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

ред.

Посилання

ред.