Вікіпедія

Інуїти

Інуїти (англ. Inuit, інуїтськ. ᐃᓄᐃᑦ) — етнічна група корінних народів Північної Америки, яка проживає на близько 1/3 північних територій Канади від півострова Лабрадор до гирла річки Макензі[3]. Вважається частиною більшої групи корінних народів півночі — ескімосів, хоча сам термін дехто вважає образливим[4]. Загальна чисельність інуїтів за даними перепису населення 2006 року 50 485 осіб[2] (за даними перепису 2011 року 59 000[5]). Історично, відповідно до місця переважного проживання та особливостей культури й мови, поділяють на вісім основних підгруп: Лабрадорські інуїти (Labrador Inuit)[6], Унгавські (або Квебекські) інуїти[7], інуїти Баффінової Землі, Іглулік (Igloolik), Карібу (Caribou), Нетсілік (Netsilik), інуїти Західної Арктики (Copper and Western Arctic Inuit)[8][9]. Більше половини інуїтів проживає на території Нунавут[3].

Інуїти
Жінка-інуїтка, 1907 рік
Самоназваᐃᓄᐃᑦ
Кількість50,485 (2006 рік)[1][2]
АреалНунавут, Нунавік, Нунаціавут, Північно-західні території
МоваІнуїтська мова
Релігіяанімізм
Регіон розселення:
 Рожевий — Регіон поселення інувіалуїтів (Inuvialuit), північ Північно-західних територій;
Блакитний — Нунавут (Nunavut);
Зелений — Нунавік (Nunavik) у регіоні Північ Квебеку (провінція Квебек);
Жовтий — Нунаціавут (Nunatsiavut) у провінції Ньюфаундленд і Лабрадор.
Жінки та дитина іглулікських інуїтів у традиційному одязі.

Інуїти є однією з трьох груп корінних народів (поряд із індіанцями і метисами), що визнані Конституцією Канади як самобутній народ з унікальною історією, мовою, культурними звичаями та духовними віруваннями[10].

Вивчення ДНК інуїтів показало, що 80 % чоловіків мають Y-хромосомну гаплогрупу Q, 11,7 % — гаплогрупу R1, 8,3 % відносяться до інших гаплогруп[11].

Етимологія

ред.

Інуїти в перекладі з мови інуктитут значить «народ» і є самоназвою північних народів Канади. До інуїтів також відносять корінних жителів Ґренландії, півночі Аляски, а також близько 2000 аборигенів східних областей Чукотки[12][13][14][15].

Мови

ред.

Інуїти спілкуються інуїтськими мовами ескімосько-алеутської мовної сім'ї. Згідно з переписом населення 2011 року рідною мовою назвали інуїтську 34 670 осіб[16].

На півночі Америки поширені п'ять основних інуїтських мов (або діалектів):

Інуктитут і інуїннактун є офіційними мовами території Нунавут[17]. На Північно-Західних територіях офіційними мовами є інувіалуктун, інуїннактун і інуктитут.

Популярна культура

ред.

Життя інуїтів зображено в багатьох художніх творах та фільмах. Кілька оповідань присвятив їм Джек Лондон.

В основі сюжету канадської драми «Майна» лежить зустріч між індіанцями інну та їхніми сусідами інуїтами, через що виникає проблема подолання культурних розбіжностей і взаємної недовіри.

Примітки

ред.
  1. ↑ Inuit Population (eng) . Inuit Tapiriit Kanatami (ITK). Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 24 червня 2015.
  2. ↑ а б 2006 Census: Aboriginal Peoples in Canada in 2006: Inuit, Métis and First Nations, 2006 Census: Inuit. Statistics Canada. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 23 червня 2015.
  3. ↑ а б Inuit Historical Perspectives. Inuit Tapiriit Kanatami. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
  4. ↑ Maurice Waite. Pocket Oxford English Dictionary. OUP Oxford, 2013. — З. 305. ISBN 978-0-19-966615-7. «Деякі люди вважають термін слово „ескімос“ образливим, а народи-мешканці північних районів Канади та частин Гренландії та Аляски воліють називатися інуїтами».(англ.)
  5. ↑ Inuit. The Canadian Encyclopedia. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
  6. ↑ Labrador Inuit. HISTORICA CANADA. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2015.
  7. ↑ Ungava Inuit. HISTORICA CANADA. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2015.
  8. ↑ Aboriginal People: Arctic. HISTORICA CANADA. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
  9. ↑ The Inuit. Canada's First Nations. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 18 грудня 2015.
  10. ↑ Inuit. Aboriginal Affairs and Northern Development Canada (AANDC). Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
  11. ↑ Zegura, Stephen L. et al, High-Resolution SNPs and Microsatellite Haplotypes Point to a Single, Recent Entry of Native American Y Chromosomes into the Americas, 2004.
  12. ↑ Молочков С. Ф. Современная внутренняя политика Канады. — М. : Наука, 1986. — С. 231.
  13. ↑ THE LAND OF THE PEOPLE WITHOUT ANY PEOPLE. Greenland. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 23 червня 2015.
  14. ↑ Inuit Culture, Traditions, and History. Windows to the Universe. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 23 червня 2015.
  15. ↑ 5000 Years of Inuit History and Heritage. Inuit Tapiriit Kanatami (ITK). Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
  16. ↑ 2011 Census of Canada: Topic-based tabulations. Statistics Canada. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2015.
  17. ↑ Consolidation of (S.Nu. 2008, c.10) (NIF) Official Languages Act and Consolidation of Inuit Language Protection Act [Архівовано 2011-07-06 у Wayback Machine.]

Див. також

ред.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інуїти&oldid=43839413