Серро-де-Паско
Серро-де-Паско (ісп. Cerro de Pasco) — місто населенням близько 70 тис. мешканців в центральній частині Перу. Місто є адміністративним центром провінції Паско і регіону Паско та центром перуанської гірничої промисловості. Місто сполучене із столицею країни залізницею.
| Серро-де-Паско ісп. Cerro de Pasco | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 10°41′11″ пд. ш. 76°15′45″ зх. д. / 10.68638888891677752° пд. ш. 76.2625000000277851° зх. д.Координати: 10°41′11″ пд. ш. 76°15′45″ зх. д. / 10.68638888891677752° пд. ш. 76.2625000000277851° зх. д. | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Перу | |||
| Адмінодиниця | Паско | |||
| Столиця для | Паско, Pasco Provinced і Chaupimarca Districtd | |||
| Засновано | 1578 | |||
| Населення | 58 899 осіб (2017)[1] | |||
| Висота НРМ | 4330 ± 1 м | |||
| Міста-побратими | Дубровник | |||
| Часовий пояс | UTC−5 (Паско) | |||
| GeoNames | 3944797 | |||
| OSM | ↑1948452 ·R (Паско) | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | munipasco.gob.pe | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Серро-де-Паско Серро-де-Паско (Перу) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Серро-де-Паско у Вікісховищі | ||||
Географія ред.
Серро-де-Паско розташоване на висоті на висоті 4348 м над рівнем моря, що робить його одним з найвищих поселень у світі.
Клімат ред.
Місто перебуває у зоні так званої «гірської тундри», котра характеризується кліматом арктичних пустель. Найтепліший місяць — грудень із середньою температурою 8.1 °C (46.6 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 6.3 °С (43.3 °F).[2]
| Клімат Серро-де-Паско | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 13,1 | 12,7 | 13,1 | 13,6 | 14,4 | 15,1 | 14,6 | 14,6 | 14 | 14,4 | 14,4 | 14,1 | 14 |
| Середня температура, °C | 8 | 7,8 | 7,8 | 7,5 | 7,4 | 6,7 | 6,3 | 6,7 | 7,3 | 7,9 | 8 | 8,1 | 7,5 |
| Середній мінімум, °C | 0,3 | 0,1 | −0,3 | −1,2 | −2,4 | −4,3 | −4,6 | −4 | −2,2 | −1,2 | −1,2 | −0,9 | −1,8 |
| Норма опадів, мм | 135.6 | 151.4 | 149.7 | 81.6 | 37.8 | 14.9 | 14.9 | 27.2 | 51.1 | 94.6 | 90 | 121.6 | 970.4 |
| Днів з опадами | 19,7 | 19,8 | 19,1 | 13 | 8,5 | 3,6 | 3,1 | 3,8 | 9,5 | 11,6 | 11,8 | 17,2 | 140,7 |
| Вологість повітря, % | 75 | 76.5 | 77.1 | 72.5 | 65.7 | 61 | 57.8 | 58.7 | 64.5 | 67.5 | 66.9 | 70.1 | 67.8 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія ред.
Ще до прибуття конкістадорів в районі міста інками вівся видобуток срібла. 1567 року в Серро-де-Паско починається активна видобуток срібла іспанців, що зробило місто значущим гірничодобувним центром. Основні запаси срібла були виснажені ще за часів іспанського панування, але в місті все ще ведеться видобуток цинку, свинцю, а також срібла.
В 1601 році за наказом віце-короля Луїса де Веласко Серро-де-Паско було передано як енком'єнда іспанському конкістадору Фернандо Тельо Кантерасу.
Незважаючи на погані погодні умови пов'язані з високогір'ям до 1630 року в місто для робіт з видобутку срібла переселилася велика кількість робітників.
В 1639 році в правління віце-короля Луїса Херонімо де Кабрери від міста до Іспанії було надіслано 5000 дукатів сріблом. У відповідь іспанським указом місту був дарований титул «Ciudad Real de Minas» (місто королівських копалень).
1760 року поблизу міста шахтар Хосе Маїс-і-Аріас відкрив нове родовище срібла «Gran Túnel de Yanacancha», що мало велике значення для іспанської корони, оскільки за два століття видобутку шахти Потосі виснажилися. Таким чином шахти Серро-де-Паско стали головним джерелом срібла для іспанської корони[3]. 1764-го Хосе Маїс-і-Аріас надіслав королю велику кількість злитків срібла з проханням дарувати йому титул маркіза, в 1771 році король Карлос III задовольнив його прохання і простий шахтар став носити ім'я Дон Хосе Маїс-і-Аріас, маркіз де ла Реал Конфіанса. Сталося це вже після смерті Хосе, що призвело до суперечок серед його синів за успадкування титулу.
В 1771 році віце-король Мануель Амат-і-Хуньєт заснував у місті монетний двір, який карбував згодом знамениті «4 реала Паско».
На початку XIX століття в надії збагачення в місто прибуло багато іноземців, а також авантюристів. У місті було відкрито 12 віце-консульств європейських і американських держав.
28 липня 1905 року в Серро-де-Паско з'явилася залізниця.
В 1906–1927 роках американська гірничо-збагачувальна компанія веде видобуток срібла і золота з мідних руд. У 1940 роках у Серро-де-Паско починається видобуток свинцю.
Спорт ред.
У цьому місті часто грають перуанські футбольні команди, такі як Union Minas та Deportivo Wanka, проте його критикують як зручну ділянку для ігор за надмірну висоту та нестачу кисню.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ 2017 Peru Census
- ↑ Клімат Серро-де-Паско
- ↑ Guía turistica de Cerro de Pasco Peru traficoperu.com. Архів оригіналу за 4 вересня 2009. Процитовано 11 червня 2015.
Посилання ред.
- Серро-де-Паско // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Cerro de Pasco опис міста на сайті Trafico Peru
|
Це незавершена стаття з географії Перу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |