Відкрити головне меню

У́лісс Сі́мпсон Гра́нт (англ. Ulysses Simpson Grant, ім'я при народженні англ. Hiram Ulysses Grant, тобто Гайрем Улісс Грант; 27 квітня 1822, Пойнт-Плезант, Огайо, США23 липня 1885, Маунт-Макгрегор, штат Нью-Йорк, США) — американський політик та військовик, полководець військ півночі в роки Громадянської війни в США, генерал армії (1866-1868). У 1869-1877 — 18-й президент США. Не зважаючи на його нескороминущу славу як полководця, історики розцінюють його президентство досить стримано. Портрет Гранта зображений на банкноті номіналом 50 доларів.

Улісс Сімпсон Грант
Ulysses Simpson Grant
Улісс Сімпсон Грант
18-й Президент США
4 березня 1869 — 4 березня 1877
Попередник: Ендрю Джонсон
Наступник: Резерфорд Хейз
 
Партія: Партія вігів (до 1854)Республіканська партія США (1854-1893)
Освіта: Військова академія США
Народження: 27 квітня 1822(1822-04-27)
Пойнт-Плезант, Огайо, США
Смерть: 23 липня 1885(1885-07-23) (63 роки)
Маунт-Макгрегор, штат Нью-Йорк, США
Національність: американець
Громадянство: Flag of the United States.svg США
Релігія: Методизм
Батько: Джессі Рут Грант
Мати: Ганна Сімпсон
Дружина: Джулія Дент Грант
Діти: Фредерік Дент Грант (син)
Улісс Сімпсон Грант молодший (син)
Еллен Уреншел Грант (дочка)
Джессі Рут Грант (син)
 
Військова служба
Роки служби: 1839-1885
Приналежність: Армія США
Звання: US-O11 insignia.svg Генерал армії
Битви: Американо-мексиканська війна
Громадянська війна у США
Автограф: UlyssesSGrantSignature.png
Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі?

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

Зміст

МолодістьРедагувати

Народився 27 квітня 1822 в містечку Пойнт-Плезант, штат Огайо (ім'я Сімпсон насправді — прізвище матері Улісса). Батьки його, шотландського походження, були люди бідні.

Закінчивши в 1843 курс у Військової академії у Вест-Пойнті, Грант служив в піхотному полку на міссурійському кордоні; тут йому доводилося воювати з індіанцями.

У 1845, коли почалася війна з Мексикою, полк Гранта послали на територію Техасу. Брав діяльну участь в подальших військових діях.

У 1854 він пішов з військової служби і поселився в Сент-Луїсі, ставши фермером; пізніше переселився в Гален, в штат Іллінойс, до батька, який займався шкіряним промислом.

Громадянська війнаРедагувати

Коли почалася громадянська війна, в Галені утворився волонтерський загін, який і вибрав Гранта своїм начальником. За дорученням губернатора штату Іллінойс Грант організував протягом двох місяців 21 полк і був призначений командиром одного з них. Незабаром він фактично став командиром всіх волонтерських військ, зосереджених в північній Міссурійській області, і 23 серпня призначений бригадним генералом волонтерів. У подальшому ході війни скоро виявилися видатні стратегічні здібності Гранта, особливо при взятті на початку 1862 р. фортів Генрі і Донельсона. Грант став національним героєм; на нього поступово покладалися все важливіші завдання з командування військами.

У липні 1863 Гранту після довгої облоги вдалося примусити до здачі Віксбург. У грудні 1863 Конгрес ухвалив вибити золоту медаль на честь Гранта та готував подяку йому й його армії.

У березні 1864 Конгрес запровадив чин генерал-лейтенанта армії, і президент Абрахам Лінкольн негайно ж подарував його Гранту, якому услід за тим доручено було головне керівництво військовими діями проти армії конфедератів. Через рік після цього, в квітні 1865, після цілого ряду наполегливих битв Грант примусив генерала Лі здатися зі всією армією і цим поклав край громадянській війні.

У 1866 надано конгресом спеціально для нього титул «генерала армії». У 1867 тимчасово обіймав посаду військового міністра. У цьому ж році в честь нього було названо друге найбільше дерево у світі — Секвоядендрон «Генерал Грант».

ПрезидентствоРедагувати

Широка популярність Гранта спонукала республіканську партію висунути його кандидатуру на виборах, й у листопаді 1868 обраний президентом більшістю 206 голосів проти 88. Головне завдання внутрішньої політики у цей період президентства Гранта було встановлення нормальних стосунків з Півднем; у сфері міжнародної політики на першому плані стояли дипломатичні переговори з «алабамського питання».

У 1872 знов обраний президентом. Другий період президентства ознаменувався сильним внутрішнім розбратом серед республіканської партії, і навіть розкриттям значних корупційних справ республіканської адміністрації. Вибори в конгрес восени 1874 дали більшість демократичній партії. При закінченні другого періоду президентства прибічники Гранта мали намір виставити його втретє; але встановлена ще з часів Джорджа Вашингтона традиція, через яку ніхто не може бути обраним президентом більше ніж двічі, виявилася настільки сильною, що у республіканському конвенті 1876 р. Грант не був висунутий у кандидати.

Останні рокиРедагувати

Повернувшись у приватне життя, Грант здійснив навколосвітню подорож; пізніше він пробував займатися комерційними підприємствами, але терпів невдачі. У зв'язку з його скрутним становищем друзі і шанувальники Гранта зібрали фонд в 250 000 доларів, відсотки від якого становили головні засоби до його життя. У 1884 утворена його синами фірма, що займалася широкими спекуляціями (без відома самого Гранта), зазнала краху та призвела до повного розорення Гранта. Побоюючись впасти у крайню бідність, Грант розпочав літературну працю й опублікував ряд статей у журналі The Century Magazine, крім того, він склав мемуари про свою військову діяльність.

Помер 23 липня 1885 у містечку Маунт-Макгрегор (штат Нью-Йорк). За декілька місяців до його смерті Конгрес, визнавши заслуги Гранта й його тяжке становище, прийняв акт, за яким Гранту була призначена пенсія в розмірі окладу генерала.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Badeau, Adam. Military History of Ulysses S. Grant, from April, 1861, to April, 1865. 3 vols. 1882. (англ.)
  • Ballard, Michael B., Vicksburg, The Campaign that Opened the Mississippi, University of North Carolina Press, 2004, ISBN 0-8078-2893-9. (англ.)
  • Ed Bearss, The Vicksburg Campaign, 3 volumes, Morningside Press, 1991, ISBN 0-89029-308-2. (англ.)
  • Carter, Samuel III, The Final Fortress: The Campaign for Vicksburg, 1862—1863 (1980) (англ.)
  • Bruce Catton, Grant Moves South, Little, Brown & Co., 1960, ISBN 0-316-13207-1. (англ.)
  • Catton, Bruce, Grant Takes Command, Little, Brown & Co., 1968, ISBN 0-316-13210-1. (англ.)
  • Bruce Catton, U. S. Grant and the American Military Tradition (1954) (англ.)
  • Cavanaugh, Michael A., and William Marvel, The Petersburg Campaign: The Battle of the Crater: "The Horrid Pit, " June 25-August 6, 1864 (1989) (англ.)
  • Conger, A. L. The Rise of U.S. Grant (1931) (англ.)
  • Davis, William C. Death in the Trenches: Grant at Petersburg (1986). (англ.)
  • Fuller, Maj. Gen. J. F. C., Grant and Lee, A Study in Personality and Generalship, Indiana University Press, 1957, ISBN 0-253-13400-5. (англ.)
  • Gott, Kendall D., Where the South Lost the War: An Analysis of the Fort Henry-Fort Donelson Campaign, February 1862, Stackpole Books, 2003, ISBN 0-8117-0049-6. (англ.)
  • Johnson, R. U., and Buel, C. C., eds., Battles and Leaders of the Civil War. 4 vols. New York, 1887-88, often reprinted
  • Lewis, Lloyd. Captain Sam Grant (1950), pre-Civil War (англ.)
  • McWhiney, Grady, Battle in the Wilderness: Grant Meets Lee (1995) (англ.)
  • McDonough, James Lee, Shiloh: In Hell before Night (1977). (англ.)
  • McDonough, James Lee, Chattanooga: A Death Grip on the Confederacy (1984). (англ.)
  • Maney, R. Wayne, Marching to Cold Harbor. Victory and Failure, 1864 (1994). (англ.)
  • Matter, William D., If It Takes All Summer: The Battle of Spotsylvania (1988) (англ.)
  • Miers, Earl Schenck., The Web of Victory: Grant at Vicksburg. 1955. (англ.)
  • Rhea, Gordon C., The Battle of the Wilderness May 5—6, 1864, Louisiana State University Press, 1994, ISBN 0-8071-1873-7. (англ.)
  • Rhea, Gordon C., The Battles for Spotsylvania Court House and the Road to Yellow Tavern May 7—12, 1864, Louisiana State University Press, 1997, ISBN 0-8071-2136-3. (англ.)
  • Rhea, Gordon C., To the North Anna River: Grant and Lee, May 13—25, 1864, Louisiana State University Press, 2000, ISBN 0-8071-2535-0. (англ.)
  • Rhea, Gordon C., Cold Harbor: Grant and Lee, May 26 — June 3, 1864, Louisiana State University Press, 2002, ISBN 0-8071-2803-1. (англ.)
  • Miller, J. Michael, The North Anna Campaign: "Even to Hell Itself, " May 21-26, 1864 (1989). (англ.)
  • Simpson, Brooks D, Ulysses S. Grant: Triumph Over Adversity, 1822—1865 (2000). (англ.)
  • Steere, Edward, The Wilderness Campaign (1960) (англ.)
  • Sword, Wiley, Shiloh: Bloody April. 1974. (англ.)
  • Williams, T. Harry, McClellan, Sherman and Grant. 1962. (англ.)
  • Porter, Horace, Campaigning with Grant (1897, reprinted 2000) (англ.)
  • Sherman, William Tecumseh, Memoirs of General William T. Sherman. 2 vols. 1875. (англ.)
  • Simon, John Y., ed., The Papers of Ulysses S. Grant, Southern Illinois University Press (1967-) multivolume complete edition of letters to and from Grant. (англ.)


Попередник:
Ендрю Джонсон
1865-1869
 
18-й Президент США

4 березня 186919 вересня 1877
Наступник:
Резерфорд Хейз
1877-1881