Нью-Йорк (штат)

штат на північному сході США

Нью-Йорк (англ. New York) — штат на Північному Сході США. Був однією із перших 13-ти колоній, що утворили Сполучені Штати Америки. З населенням 19,54 мільйона людей (оцінено, 2018) Нью-Йорк є четвертим штатом США за чисельністю населення.

Штат Нью-Йорк
Прапор Нью-Йорку Печатка Нью-Йорку
Прапор Печатка
Прізвисько: Імперський штат
(англ. The Empire State)
Девіз: Excelsior (латина)все вище

Карта США з відміченим штатом Нью-Йорк
Офіційна мова немає
Столиця Олбані
Найбільше місто Нью-Йорк
Площа 141 300 км² (27-й)
 • Ширина 455 км
 • Довжина 530 км
 • Суходіл 122,925 км2
 • Вода 18,280 км2 (13,3 %)
 • Широта 40°29'40"N to 45°0'42"N
 • Довгота 71°47'25"W to 79°45'54"W
Населення 20 201 249 (3-й)
 • Густота населення 142.97/км2 (6-й)
Висота[en]  
 • Найвища точка Марсі[d]
1,629[1] м
 • Середня висота 305 м
 • Найнижча точка Атлантичний океан
0 м
Перед приєднанням провінція Нью-Йорк
Приєднання до США 26 липня 1788 (11-й)
Губернатор Кеті Гокул[2]
Законодавча влада Легіслатура штату Нью-Йорк
Сенатори Чак Шумер (D)
Кірстен Джіллібранд (D)
Часові пояси EDT, UTC−5[3], Америка/Нью-Йоркd і UTC−4[3]
ISO 3166 US-NY
Абревіатури NY
Сайт ny.gov
Мапа

Найбільшим за населенням містом штату є Нью-Йорк, де проживає понад 40 % населення штату. Дві третини населення штату проживає в метрополійній зоні міста, а близько 40 % проживає на Лонг-Айленді. Як штат, так і місто, було названо на честь Герцога Йоркського, майбутнього короля Англії — Якова II. З населенням 8,62 мільйона людей (оцінено, 2017), Нью-Йорк є найнаселенішим містом та основною ціллю для законної імміграції в США[en]. Метрополійна зона Нью-Йорка є однією з найнаселеніших у світі. Нью-Йорк є глобальним містом, домівкою для штаб-квартири ООН; його називають культурною, фінансовою та медійною столицею світу, а також економічно найпотужнішим містом у світі. Чотирма наступними за населенням містами штату є Баффало, Рочестер, Йонкерс і Сиракюз; столицею штату є місто Олбані.

Будучи 27-мим за площею штатом США, Нью-Йорк володіє значним географічним різноманіттям. Штат межує з Нью-Джерсі та Пенсільванією на півдні та Коннектикутом, Массачусетсом і Вермонтом на сході. Штат має морський кордон із Род-Айлендом (на схід від Лонг-Айленда), а також міжнародний кордон з канадськими провінціями Квебек на півночі та Онтаріо на північному заході. У південній частині штату, розміщеній в приатлантичній низині[en], розташовані Лонг-Айленд і декілька менших пов'язаних островів, а також місто Нью-Йорк та низ долини річки Гудзон[en]. У північному регіоні штату[en] лежать декілька хребтів Аппалачів, а також гори Адірондак в північно-східній частині штату. Гористі регіони штату розділені двома основними річковими долинами — долиною річки Гудзон (в північно-південному напрямку) та долиною річки Могок (в західно-східному напрямку). Захід Нью-Йорку[en], межуючи з озерами Онтаріо, Ері та Ніагарським водоспадом, вважається частиною регіону Великих озер. У центрі штату розташовані озера Фінгер — відпочинковий і туристичний центр.

Назва ред.

Альтернативна українська назва штату — Ню Йорк[4].

Географія ред.

Штат знаходиться на північному сході США, межує з Канадою та штатами Коннектикутом, Масачусетсом, Вермонтом, Нью-Джерсі та Пенсільванією. Рельєф штату переважно гірський; на більшості території лежать гори Аппалачі та Адірондак. Клімат переважно помірний та вологий. 13 % території штату займають річки та озера. Найбільші річки — Гудзон, Могок, Річка Святого Лаврентія.

Історія ред.

Джованні да Верразано досліджував територію для Італії в 1524 році, Самюель де Шамплен для Франції та Генрі Гудзон для Нідерландів у 1609 році. Колонізований голландцями в 1614 році, перше постійне поселення з'явилося в Олбані (Форт Орандж) у 1624 році, а острів Мангеттен проданий Пітером Мінуітом в 1625 році; Новий Амстердам був анексований англійцями в 1664. Перша конституція була прийнята в 1777, коли Нью-Йорк став одним з перших 13 штатів США.

Економіка ред.

2018 року внутрішній валовий продукт Нью-Йорка становив 1,7 трлн $. За умов незалежності штату Нью-Йорк як окремої держави, його економіка займала б 11 позицію у світі. Утім, 2013 року централізована в Нью-Йорку багатоштатова метрополійна статистична зона дала метрополійний валовий продукт (МВП) близько 1,4 трлн $, а 2012 року відповідна комбінована статистична зона дала понад 1,7 трлн $ МВП, в обох випадках займаючи перше місце на державному рівні та на міжнародному рівні поступаючись лише дев'ятьом державам.

Волл-стріт ред.

Завдяки Волл-стріт у фінансовому окрузі на Нижньому Мангеттені, місто Нью-Йорк називають економічно найпотужнішим містом і передовим фінансовим центром світу. Нижній Мангеттен є третім за величиною центральним бізнес-округом у США, а також домівкою для нью-йоркської біржі цінних паперів (на Волл-стріт) і NASDAQ (на Бродвеї 165), що є відповідно першою і другою за величиною біржею цінних паперів у світі як за середнім загальним щоденним обсягом торгівлі, так і за загальною ринковою капіталізацією котированих компаній (2013). Податки на інвестиції на Волл-стріт становили близько 40 млрд $ 2012 року, а 2013 року менеджери ризиків і виконання умов договорів великих банків м. Нью-Йорк заробляли 324 000 $ на рік. 2013-2014-го фіскального року індустрія цінних паперів Волл-стріт відповідала за 19 % доходів штату. Місто Нью-Йорк залишається найбільшим світовим центром торгівлі на ринках публічних цінних паперів і позикового капіталу, що почасти зумовлено розміром і фінансовим розвитком економіки США. Нью-Йорк також лідирує в галузях менеджменту гедж-фондів, приватних цінних паперів і грошовим обсягом злиттів і поглинань. Низка інвестиційних банків та інвестиційних менеджерів зі штаб-квартирами на Мангеттені є важливими гравцями в інших світових фінансових центрах. Нью-Йорк також є основним центром комерційних банківських послуг у США.

У місті Нью-Йорк також розташовані штаб-квартири найбільших світових медійних конгломератів. 2013 року на Мангеттені було розміщено близько 48,1 млн м2 офісних приміщень, роблячи його найбільшим офісним ринком у США, а центральний Мангеттен найбільшим центральним бізнес-округом у державі.

Кремнієва алея ред.

Кремнієва алея з центром у місті Нью-Йорк стала метонімом для екосистеми високих технологій і підприємництва Нью-йоркського метрополійного регіону; 2015 року Кремнієва алея спродукувала понад 7,3 млрд $ венчурних інвестицій. Високотехнологічні індустрії, зокрема цифрові ЗМІ, біотехнології, розробка програмного забезпечення, ігровий дизайн та інші галузі інформаційних технологій, перебувають у процесі росту, зміцнених завдяки розміщенню Нью-Йорка на шляху низки трансатлантичних оптоволоконних кабельних ліній, завдяки його інтелектуальному капіталові, а також поширенню бездротового зв'язку на вулицях. У грудні 2014 року штат анонсував венчурний фонд з 50 млн $ для сприяння працевлаштуванню в галузях біотехнологій і сучасних матеріалів; за словами губернатора Ендрою Куомо, інвестовані кошти сприятимуть залученню підприємцями їхніх досліджень на ринок. 19 грудня 2011 року мер Майкл Р. Блумберґ анонсував проєкт на 2 млрд $ Корнелльського університету спільно з Ізраїльським технологічним інститутом зі створення Вищої школи прикладних наук на Острові Рузвельта на Мангеттені з метою перетворення Нью-Йорка на світову столицю технологій.

Технодолина ред.

ЗМІ та розваги ред.

Туризм ред.

Експорт ред.

Енергетика ред.

2017 року штат Нью-Йорк спожив 156 370 гігават-годин (гВт-год) електричної енергії. На півдні штату (долина Гудзона, місто Нью-Йорк і Лонг-Айленд) було спожито 66 % всієї електроенергії. Північні регіони виробили 50 % цієї електричної енергії. Пікове навантаження, зафіксоване 2017 року, становила 29 699 МВт. Ресурсна спроможність того ж року становила 42 839 МВт. 2017 року ринковий монітор Нью-йоркського незалежного системного оператора (NYISO) подавав середню повну гуртову ціну в діапазоні 25-53 $ за МВт-год.

Пам'ятки ред.

Адміністративний устрій ред.

Історія переписів
Перепис Населення Зміна в %
1790340 120
1800589 05173.2%
1810959 04962.8%
18201 372 81243.1%
18301 918 60839.8%
18402 428 92126.6%
18503 097 39427.5%
18603 880 73525.3%
18704 382 75912.9%
18805 082 87116.0%
18906 003 17418.1%
19007 268 89421.1%
19109 113 61425.4%
192010 385 22714.0%
193012 588 06621.2%
194013 479 1427.1%
195014 830 19210.0%
196016 782 30413.2%
197018 236 9678.7%
198017 558 072−3.7%
199017 990 4552.5%
200018 976 4575.5%
201019 378 1022.1%
Оцінка 201519 795 7912.2%
1910–2010 1790–1900[5]
2015[6]

Повний список міських поселень дивись тут.

Курсивом подано містечка (таун).

Місто Населення,
осіб
Рік
Нью-Йорк 8 372 355 2010
Брукгевен 490 416 2009
Ісліп 322 612 2000
Баффало 261 310 2010
Бабилон 211 792 2000
Рочестер 210 565 2010
Йонкерс 195 976 2010
Гантінгтон 195 289 2000
Сірак'юс 145 170 2010
Сміттаун 115 715 2000
Олбані 97 856 2010
Грінберг 86 764 2000
Нью-Рошелл 77 062 2010
Маунт-Вернон 67 292 2010
Скенектаді 66 135 2010
Ютика 62 235 2010
Вайт-Плейнс 57 300 2000
Саутгемптон 54 712 2000
Ніагара-Фоллс 50 193 2010

Мовний склад[7] ред.

Мова Частка людей старше 5 років, %
англійська 70,72
іспанська 14,44
китайська 1,56
російська 1,20
італійська 1,18
креольська 0,79
французька 0,75
ідиш 0,67
корейська 0,63
кантонська 0,58
інші 7,48

Відомі постаті ред.

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Elevations and Distances in the United States. U.S Geological Survey. 29 April 2005. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано November 6 2006. 
  2. Ferré-Sadurní L. Hochul Is Sworn In: ‘I Want People to Believe in Their Government Again’ // The New York Times / J. KahnManhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2021. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  3. а б в GeoNames — 2005.
  4. Ню Йорк // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 2 : З – Р. — С. 888. — 694 с.
  5. New York: 2000 (Population and Housing Unit Counts) (PDF). 2000 United States Census. Бюро перепису населення США. 2000. Процитовано 18 вересня 2010.  (page 1 of the document, page 31 of the file)
  6. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою PopEstUS не вказано текст
  7. MLA Language Map Data Center
  Канада
озеро Онтаріо
  Канада
  Канада
озеро Ері
    Вермонт
  Массачусетс
  Пенсільванія   Пенсільванія   Коннектикут
  Нью-Джерсі