Коннектикут

штат США з 1788 р.

Конне́ктикут (англ. Connecticut, МФА[kəˈnɛtɪkət] Кане́тикат) — штат США з 1788 року, колишня колонія із перших тринадцяти в Новій Англії над Атлантичним океаном, заселена колоністами-пуританами з Массачусетсу в 1635 р.

Штат Коннектикут
Прапор Коннектикуту Печатка Коннектикуту
Прапор Печатка
Прізвисько: Штат Конституції
(англ. The Constitution State, The Provisions State, The Nutmeg State і The Land of Steady Habits)
Девіз: Qui transtulit sustinet

Карта США з відміченим штатом Коннектикут
Офіційна мованемає
СтолицяГартфорд
Найбільше містоБриджпорт
Площа14 357 км² (48)
Населення3 605 944 (29)
 • Густота населення25.12/км2 (4ий)
Висота[en] 
 • Найвища точкаФрісселлd
 • Найнижча точкаЛонг-Айленд
Протока Лонг-Айленд (0 метрів) м
Перед приєднаннямКолонія Коннектикут
Приєднання до США9 січня 1788 (5)
ГубернаторNed Lamontd
Законодавча владаConnecticut General Assemblyd
СенаториРічард Блюменталь (D)
Кріс Мерфі (D)
Часові поясиEDT і Америка/Нью-Йоркd
АбревіатуриCT.
Сайтportal.ct.gov
Мапа

Площа: 13 тис. км²; населення: 3,3 млн мешканців. Головні міста: Гартфорд, Бриджпорт, Нью-Гейвен; високогір'я на північному заході, річка Коннектикут; штат сильно урбанізований та індустріалізований (машинобудування: вертольоти, реактивні двигуни, атомні підводні човни; виробництво зброї, електроніки; годинникарство, срібні вироби); овочівництво та садівництво, вирощування тютюну; розведення молочної худоби та свійських птахів; курорти.

Офіційна назва існує з 1959 року — Constitution State (Штат Конституції). Перша офіційна назва була Nutmeg State (Штат мускатного горіха).

На території штату розташований Єльський університет, Містичний порт (відновлене село 19 століття з кораблями). Відомі люди: Джордж Буш, Кетрін Гепберн, Чарльз Верб, Юджин О'Нілл, Воллес Стівенс, Гаррієт Бічер-Стоу, Марк Твен, Елі Вітні, Логан Вест, Ерін Бреді.

Географія

ред.

Територія штату на півдні омивається водами протоки Лонг-Айленд, на заході він межує зі штатом Нью-Йорк, на півночі — зі штатом Массачусетс, на сході — зі штатом Род-Айленд. Найбільші міста: Бриджпорт, Хартфорд (столиця), Нью-Гейвен, Стемфорд і Вотербері. Територія поділяється на вісім регіонів, які переважно (хоч і не завжди) збігаються з вісьмома округами Коннектикуту. Загалом у штаті 169 міст і населених пунктів.

Найвища точка — гора Фрісселл[en] на північно-західному кордоні штату (748 м над рівнем моря). Однойменна річка Коннектикут протікає через центральну частину штату з півночі на південь і впадає в протоку Лонг-Айленд.

Територія штату переважно покрита лісами. Ближче до півдня трапляються болотисті місця й піщані пляжі. Західна частина — гориста (хребти Беркшир і Таконік).

Попри свої невеликі розміри, штат має свої контрасти. Від маєтків південно-західного Золотого узбережжя до кінських ферм на північно-західних пагорбах. Від сільських селищ на півночі до індустріальних міст на півдні. Майже в усіх великих містах є «зелена зона» (парк в центрі міста), біля якої зазвичай розташовані споруди минулих століть, що приваблюють туристів.

Міста Коннектикуту сконцентровані переважно на південному заході штату. У північно-східній частині Коннектикуту місцевість більш лісова і сільськогосподарська.

Історія

ред.

Після Війни за незалежність США Коннектикут став одним з 13 штатів, які першими увійшли до складу США. До 1875 року статус столиці Коннектикуту поперемінно переходив від Хартфорда до Нью-Гейвена. Потім він був постійно закріплений за Хартфордом.

10 травня 1933 на території штату (міста Томпсон і Петнем) була створена Всеросійська націонал-революційна трудова та робітничо-селянська партія фашистів. Для зручності зазвичай вживалося інша назва — Всеросійська фашистська організація (ВФО). Вона діяла з 1933 по 1942 рік під керівництвом Анастасія Вонсяцького. У 1942 році Вонсяцький був заарештований ФБР і засуджений судом Хартфорда, а партія була заборонена.

Населення

ред.
Історія переписів
Перепис Населення Зміна в %
1790237 946
1800251 0025.5%
1810261 9424.4%
1820275 2485.1%
1830297 6758.1%
1840309 9784.1%
1850370 79219.6%
1860460 14724.1%
1870537 45416.8%
1880622 70015.9%
1890746 25819.8%
1900908 42021.7%
19101 114 75622.7%
19201 380 63123.9%
19301 606 90316.4%
19401 709 2426.4%
19502 007 28017.4%
19602 535 23426.3%
19703 031 70919.6%
19803 107 5762.5%
19903 287 1165.8%
20003 405 5653.6%
20103 574 0974.9%
Оцінка 20153 590 8860.5%
Джерела:[1][2][3][4]

Розподіл населення за расовою ознакою:

  • білі — 77,6 %
    • італійського походження — 19,3 %
    • ірландського походження — 17,9 %
    • англійського походження — 10,7 %
    • німецького походження — 10,4 %
    • французького та франко-канадського походження — 9,6 %
    • польського походження — 8,6 %
  • афроамериканці — 10,1 %
  • індіанці — 0,3 %
  • азійці — 3,8 %

Мовний склад населення (2010) [1] [Архівовано 1 грудня 2007 у Wayback Machine.]

Мови Частка людей старше 5 років, %
Англійська 79,49
Іспанська 10,20
Португальська 1,17
Італійська 1,11
Польська 1,09
Французька 1,04
Китайська 0,59
Креольська 0,35
Російська 0,34
Німецька 0,33
інші 4,29

Адміністративно-територіальний устрій

ред.

Курсивом позначено містечка.

Місто Населення,
осіб
Рік
Бриджпорт 144229 2010
Нью-Гейвен 129779 2010
Гартфорд 124512 2006
Стемфорд 122643 2010
Вотербері 110366 2010
Норволк 85603 2010
Данбері 79743 2009
Вест-Гартфорд 63268 2010
Гринвіч 62368 2009
Бристоль 61353 2005
Меріден 59653 2005
Ферфілд 59404 2010
Манчестер 58241 2010
Гамден 58180 2005
Мілфорд 52759 2005
Вест-Гейвен 52721 2006
Іст-Гартфорд 51252 2010

Примітки

ред.
  1. Annual Estimates of the Resident Population: April 1, 2010 to July 1, 2015. American FactFinder. United States Census Bureau. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 26 грудня 2015.
  2. Population: 1790 to 1990 (PDF) (Звіт). United States Census Bureau. Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2020. Процитовано 25 жовтня 2015.
  3. Profile of General Demographic Characteristics: 2000. American FactFinder. United States Census Bureau. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано October 2015.
  4. Profile of General Population and Housing Characteristics: 2010. American FactFinder. United States Census Bureau. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 жовтня 2015.

Посилання

ред.
  Массачусетс
  Нью-Йорк     Род-Айленд
  Нью-Йорк протока Лонг-Айленд