Товар

будь-яка річ, яка бере участь у вільному обміні на інші речі

Това́р (англ. good, commodity, article) — продукт природи і людської праці або тільки людської праці у матеріальній і нематеріальній субстанції та у формі послуг, який завдяки своїм властивостям здатен задовольняти наявні чи передбачувані суспільні потреби і призначений для обміну і купівлі-продажу; продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж, а також матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Класифікація товарівРедагувати

Класифікація товарів, об'єднуючи їх за спільними ознаками, дає можливість вивчати окремі види й різновиди, яким властиві ці ознаки. Вона створює передумови для автоматизованого обліку, планування, прогнозування асортименту, побудови прейскурантів, вивчення попиту й упорядкування заявок-замовлень. Призначення класифікації полягає в тому, що вона дозволяє дослідити споживчі властивості однорідних груп (підгруп) товарів, установити оптимальний рівень властивостей товарів, а також розробити групові методи дослідження й оцінки рівня якості товарів.

Класифікацію покладено в основу впорядкування каталогів, її враховують при визначенні типів складів, баз і торгових підприємств. Найбільш загальними ознаками, характерними для багатьох товарів, є призначення, застосування, вид вихідної сировини. Ознака призначення використовується як у вищих, так і в нижчих щаблях класифікації.

Класифікація товарів будується з дотриманням встановлених правил. При розподілі товарів на групи необхідно додержувати двох основних правил: розподіляти всю масу товарів на одній стадії групування тільки за однією ознакою та починати розподіл товарів на групи за найбільш загальними ознаками, а потім переходити до інших ознак, менш загальних.

Класифікація повинна бути легко доступною для огляду, тобто з оптимальною кількістю категорій та мінімальною кількістю груп у кожній категорії. Ознаки класифікації мають бути істотними і повинні відбивати споживчі властивості товарів. Нижчий ступень класифікації повинен конкретизувати, розкривати суть ознаки попереднього щабля. На кожному щаблі товари варто групувати тільки за однією ознакою.

Австрійська економічна школа про товарРедагувати

Карл Менгер, засновник Австрійської економічної школи, присвятив товару 7 главу своєї головної праці "Принципи політичної економії" (нім. Grundsätze der Volkswirtschaftslehre, 1871). Менгер розрізняє товар і економічне благо. Менгер визначає товар, як економічне благо, яке призначене для продажу, і яке втрачає свої властивості при отриманні його кінцевим споживачем[1].

Докладніше: Австрійська школа

Властивості товаруРедагувати

  • Здатність задовольняти певну потребу людини;
  • Придатність для обміну на інші товари.

Рівні товаруРедагувати

З точки зору класичного маркетингу товар (чи послуга) має три рівні:

  1. Товар за задумом — тобто, те, що в дійсності купує споживач, головна вигода чи послуга.
  2. Товар в реальному виконанні — цей рівень відповідає п'ятьом характеристикам товару: якість, властивість, зовнішнє оформлення, назва марки, упаковка.
  3. Товар з підкріпленням — усі додаткові послуги і вигоди, які можуть надаватися споживачам (доставка, кредитування, гарантія тощо).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Пугачевський, Г. Ф. Дефініція товару як об'єкта товарознавства [Текст] / Г. Ф. Пугачевський, Г. М. Михайлова // Вісник ДонДУЕТ. Сер.: Техн. науки. — 2006. — № 1. — С. 126—129.
  • Економічна енциклопедія / за ред. Мочерного С. В., К., Академія, 2001 р.

ПосиланняРедагувати

  1. Базилевич В. Д., Гражевська Н. І., Гайдай Т. В. та ін. (2006). Австрійська школа граничної корисності / Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. / Під редакцією В. Д. Базилевича (укр.). К.: Знання. с. 453. ISBN 966-346-149-7.