Смолоски́п[1] смоляни́к[2] або фа́кел[3] (нім. Fackel < лат. facula — «скіпка», «лучина»[4]), діал. похо́дня[5] похідня́[6][7] — вид світильника, здатного забезпечити тривале інтенсивне світло на відкритому повітрі за будь-яких погодних умов. Зазвичай це переносний світильник у вигляді палиці з намотаним на кінці просмоленим клоччям для освітлення, підпалювання тощо.
Смолоскип раніше називали також — похо́дня[8].

Британські хлопці зі смолоскипами
Згаслий смолоскип
Найпростіший смолоскип для ковтача вогню

Проста форма смолоскипа — пучок бересту або скіпок із смолистих порід дерев, в'язанка соломи і таке інше. Подальшим удосконаленням є вживання різних сортів смоли, воску та інших горючих речовин. Інколи ці речовини служать простою обмазкою для смолоскипного кістяка (роль якого відіграє дерево, пучок клоччя тощо).

ІншеРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Смолоскип // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Пошук. Російсько-українські словники (uk). 2009-10-27. Процитовано 2020-10-30. 
  3. Факел // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  5. Пошук. Російсько-українські словники (uk). 2009-10-27. Процитовано 2020-10-30. 
  6. Похідня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Похідня // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  8. Фа́келъ // М. Уманець, А. Спілка. Словарь росийсько-український (1893—1898)

ЛітератураРедагувати

  • J. G. Frazer, «The golden bough» (Л., 1900, т. III, стр. 240 и след., 235 и литературные ссылки к ним);
  • Jevons, «An introduction to the history of Religion» (Л., 1896; стр. 365, 378, 231—2).