Піастр, п'ястра (рос. пиастр від італ. piastra (ж.р.) та франц. piastre (ж.р.)) — назва грошових одиниць (монет і паперових грошей). Слово piastra буквально означає «плитка» — первісно так називали шматочки розрізаної срібляної пластинки[1].

П'ястра з колонами 1768 р., викарбована у Потосі

Іспанська п'ястраРедагувати

Прийнята в Європі назва іспанської та іспано-американської срібної монети песо (ісп. peso), що дорівнює восьмом реалам.

Французькі колоніїРедагувати

П'ястрою називали грошові одиниці у французькій колоніях у Південно-Східній Азії, наприклад у Південному В'єтнамі .

Близький СхідРедагувати

Османська (турецька) п'ястра — прийнята в Європі назва грошової одиниці Османської імперії куруш. 1687 року османський султан Сулейман II почав карбувати срібну монету куруш, що називалася також «турецькою п'ястрою». Один куруш дорівнював 40 пара. У 1780-1782 роках кримський хан Шагін Ґерай карбував аналогічні монети, відомі як «кримські п'ястри». 1844 року куруш замінено османською лірою в якості базової грошової одиниці у співвідношенні 1 ліра = 100 курушів. Пара і далі використовувалася за курсом 1 куруш = 40 пара. П'ястрами європейці називали монети у Туреччині та Єгипті, де одна п'ястра дорівнювала сотинці (сотій частині) турецької ліри (YTL) і єгипетського фунту (EGP), відповідно.

ІншеРедагувати

  • П'ястрою називалася грошова одиниця у Великій Колумбії, потім її замінив песо.
  • Дукат Обох Сицилій, грошова одиниця Королівства Обох Сицилій, мав неофіційну назву «п'ястра» (італ. piastra).
  • На даний час п'ястрами європейці називають розмінні грошові одиниці, складові 1/100 єгипетського фунта, йорданського динара, ліванського фунта, сирійського фунта, суданського фунта і південносуданського фунта.

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.