Ґіреї
Ґераї (Гіраї, Гіреї, Гереї; крим. одн. Geray, множ. Geraylar) — династія кримських ханів XV—XVIII століття. Бічна гілка роду Чингізидів. У 1449 році засновник династії Хаджі I Ґерай, скориставшись занепадом Золотої Орди, проголосив незалежність Кримського ханства. У 1475 році син Хаджі Ґерая хан Менґлі I Ґерай був змушений визнати себе васалом османського султана. Резиденцією Ґераїв за часів Хаджі I було місто Солхат (сьогодні Старий Крим), а згодом — Бахчисарай. Влада Ґераїв обмежувалася впливом великих феодальних родів (Ширин, Барин, Кипчак, Аргин та ін.), які відігравали значну роль у політичному житті Кримського ханства і нерідко вступали у відкриту боротьбу проти династії. Ґераї організовували і очолювали напади на Гетьманщину. На початку національно-визвольної війни українського народу (1648—1657) хан Іслям III Ґерай вступив у союз з гетьманом України Богданом Хмельницьким, але, щоб не допустити вирішальних перемог української армії, зраджував під час Зборівської битви (1649 р.), Берестецької битви (1651 р.) і Жванецької битви (1653 р.). Після захоплення Криму Російською імперією, в 1783 році останній кримський хан Шахін Ґерай був змушений зректися престолу і виїхати до Османської імперії.
.svg){kind=icon}
Ханські регаліїРедагувати
Ханські титулиРедагувати
Титул Бахадира I Ґерая 1637 року.
- Великий падишах (імператор) Великої Орди і Великого Юрту, і Престольного Криму, і Степу Кипчацького, і незчисленних татар, і незчисленних ногаїв, і гірських черкесів, і татів з тавгачами, і всіх багатьох, які обрали ясну віру та іслам, і хан Великого Криму щасливий і мужній, і великодушний хан Богадир-Ґерай."
- Улуг Урда ве Улуг Йортнынг, ве Тахет Кырымнынг, ве Дешт-Кипчакнынг, ве сансыз куб татарнынг, ве сагышсыз нугайнынг, ве таг ара черкачнынг, ве тат била тавгачнынг, ве барча куп дин мобайан ве ислам казиннынг улуг падишахы, ве Улуг Кырым ханы сагадатлы ве шаджагатлы, ве сахаватлы, ве насратлы Богадыр-Гирей-хан[2]
Список кримських ханівРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г Василий Зуев. Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г.. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 17 червня 2015.
- ↑ Сагит Фаизов Тугра и Вселенная. Мохаббат-наме и шерт-наме крымских ханов и принцев в орнаментальном, сакральном и дипломатическом контекстах. — Бахчисарай — Москва. 2002
ПосиланняРедагувати
- Гіреї [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Ґіреї // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Кримський, Агатангел (1930). Список кримських ханів. Борщ.info. Процитовано 10 березня 2018.[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела та літератураРедагувати
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000;
- Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993. [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Панашенко В. В. Гіреї [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 107. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.