Старий Крим

місто на сході Криму

Стари́й Крим (крим. Eski Qırım) — місто в Україні, в Феодосійському районі Автономної Республіки Крим. Було відоме під різними назвами: Солхат, Крим, Ескі-Крим, Левкополь.

Старий Крим
Герб Старого Криму Прапор Старого Криму
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Автономна Республіка Крим
(окупована й анексована Росією)
Район Феодосійський район
Код КАТОТТГ: UA01180630010017505
Засноване І ст.
Статус міста з 1784 року
Населення 9478 (на 2014 рік)[1]
Площа 9.97 км²
Густота населення 950.65 осіб/км²
Поштові індекси 97345-97347
Телефонний код +380-6555
Координати 45°01′45″ пн. ш. 35°05′08″ сх. д. / 45.02917° пн. ш. 35.08556° сх. д. / 45.02917; 35.08556
Висота над рівнем моря 450 м
Водойма р. Чурук-Су, Монастирське водосховище
Назва мешканців старокри́мець
старокри́мка
старокри́мці
Відстань
Найближча залізнична станція Феодосія
До станції 24 км
До обл./респ. центру
 - фізична 77 км
 - автошляхами 88,9 км
До Києва
 - фізична 690 км
 - автошляхами 856 км
Міська влада
Рада Старокримська міська рада
Адреса 97345, Автономна Республіка Крим, Кіровський р-н, м. Старий Крим, вул. Леніна, 70
Вебсторінка Старокримська міськрада
Міський голова Котюк Петро Максимович

Старий Крим у Вікісховищі

Карта
Старий Крим. Карта розташування: Україна
Старий Крим
Старий Крим
Старий Крим. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Старий Крим
Старий Крим
Мапа

Розташоване в північно-східній частині Кримських гір. Старий Крим уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське м. Карія, з кінця І тисячоліття — Сурхат; з XIII до поч. XV ст. — Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. Пізніше, по створенні Кримського ханства, втратив своє значення і став називатися Ескі Крим (Старий Крим).

Клімат ред.

Клімат слабовираженним низькогірський (висота бл. 400 м). Знаходячись біля підніжжя г. Агармиш на висоті близько 400 м н. р. м., місто має сприятливі умови для лікувальння легеневих хвороб. Нагріваючись вдень, Агармиш створює до вечора висхідний повітряний потік, що в свою чергу призводить до того, що в Старий Крим надходить повітря з боку Чорного та Азовського морів, а також повітря зі степів Керченського півострова. Змішуючись з повітрям потужного лісового масиву Агармиш і прилеглих околиць морське повітря створює неповторний клімат східного краю кримських гір.

Населення ред.

Старий Крим — місто з найбільшою часткою кримськотатарського населення — 40,8 %.[2]. Динаміка чисельності населення: 1805 рік — 114 осіб (89 кримських татар, 25 циган); 1926 рік — 4738 осіб (1897 росіян, 1183 болгар, 900 греків, 266 кримських татар, 175 українців, 84 євреї, 63 німці); 1939 рік — 5141 осіб; 1989 рік — 9196 осіб; 2001 рік — 9960 осіб; 2011 рік — 9446 осіб.

Історія ред.

 
Старий Крим. Картина Костянтина Богаєвського

Старий Крим уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське м. Карія, з кінця І тисячоліття п. н. Сурхат; з 13 до поч. 15 ст. п. н. Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. Пізніше, по створенні Кримського ханства, втратив своє значення і став називатися Ескі Крим (Старий Крим).

1783 у складі Криму увійшов до Російської імперії. Григорій Потьомкін планував перетворити місто на адміністративний центр півострова і навіть вигадав для нього нову назву — Сімферополь, проте зрештою центр (разом із назвою) вирішили перенести до Акмесджита, натомість Старий Крим перейменували на Левкополь — так, як спочатку планували назвати Акмесджит. Створений одночасно Левкопольський повіт в 1787 році став Феодосійським, а Левкополь отримав статус позаштатного міста Феодосійського повіту Таврійської губернії (який зберігав до 1917 року). Назва Левкополь зрештою теж не прижилася і за правління Павла I місту повернули звичну назву Старий Крим[3].

1875 року для міста було створено проєкт герба: на чорному щиті золота голова дракона з червоними очима та язиком; у вільному куті щита герб Таврійської губернії. Проєкт дістав попереднє схвалення Департаменту герольдії Сенату, однак остаточного затвердження не дістав.

Пам'ятки ред.

У Старому Криму збереглися пам'ятки старовинної архітектури середньовіччя: мечеть хана Узбека (45°02′02″ пн. ш. 35°06′01″ сх. д. / 45.03389° пн. ш. 35.10028° сх. д. / 45.03389; 35.10028) з розташованими поруч руїнами медресе, вірменський монастир Сурб-Хач (45°00′34″ пн. ш. 35°03′53″ сх. д. / 45.00944° пн. ш. 35.06472° сх. д. / 45.00944; 35.06472), руїни мечетей Бейбарса (найстарішої в Криму) та Куршум-Джамі, караван-сараю та церкви Іоанна Хрестителя. В 6 км на південь від міста Старий Крим і в 3 км від монастиря Сурб-Хач знаходиться колишній вірменьський монастир Сурб Степанос. У місті розташований будинок-музей Олександра Гріна (45°01′41″ пн. ш. 35°05′21″ сх. д. / 45.02806° пн. ш. 35.08917° сх. д. / 45.02806; 35.08917), Костянтина Паустовського, музей етнографії кримських татар, літературно-художній музей.

  • На північному заході від міста — гірський масив Агармиш (722,5 м н. р. м.);
  • На півдні — хребет Туар-Алан (748,2 м н. р. м.);
  • На сході — курган Кара-Оба (333,9 м н. р. м.).

Релігія ред.

Мечеть хана Узбека

Мечеть Зубейр-Джамі

Відомі люди ред.

Галерея ред.

Виноски ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. http://tyzhden.ua/Publication/3334
  3. Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії. Еспресо. 2022-08-18. 

Посилання ред.

Додаткова література ред.