Богаєвський Костянтин Федорович

Богаєвський Костянтин Федорович
Богаевский Константин Федорович
При народженні	Богаевский Константин Федорович
Народження	12 (24) січня 1872; Феодосія, Крим
Смерть	17 лютого 1943 (71 рік)
	Феодосія, Російська імперія
Країна	Російська імперія, СРСР
Жанр	пейзаж
Навчання	Куїнджі Архип Іванович
Діяльність	художник
Напрямок	символізм
Роки творчості	1900-1942
Вплив	Пуссен, Клод Лоррен
Вчитель	Куїнджі Архип Іванович
Твори	Пейзажі, натюрморти
Нагороди
	Богаєвський Костянтин Федорович у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Богаєвський.

Богає́вський Костянти́н Фе́дорович (нар. 12 (24) січня 1872(18720124), Феодосія — 17 лютого, 1943, Феодосія) — художник пейзажист. Представник стилю символізм.

ЖиттєписРедагувати

Народився в місті Феодосія в родині дрібного службовця. Перші навички ремесла опановував у Адольфа Феслера. Деякий час займався малюванням у майстерні Айвазовського.

Перебрався в столицю Російської імперії, де навчався у Петербурзькій Академії мистецтв, його вчитель — Куїнджі Архип Іванович. Серед учнів у Куїнджі в цей час і Рилов, приятель Богаєвського, з яким він листувався.

У 1890 р. учні майстерні виїхали на Волгу працювати на пленері.
У 1891—1895 рр. Куїнджі разом з учнями виїхали за кордон, де малювали краєвиди Німеччини, Австро-Угорщини, Франції. У Відні на Богаєвського мали вплив твори майстрів Сецесії, а серед художників — пейзажі Арнольда Бекліна.
З 1900 р. твори художника беруть на виставки у Петербурзі, Мюнхені, Москві, Парижі.
У 1906 р. Богаєвський (по закінченню військової служби у фортеці міста Керч) бере шлюб із Жозефіною Дуранте. У 1906 р. митцю збудували майстерню в місті Феодосія, що стане постійним місцем його праці.
У 1908—1909 рр. нова подорож до Європи, мандрував Німеччиною, Італією та Грецією.
З 1910 р. — член Московського Товариства художників. Давав свої твори на виставки мистецького об'єднання «Світ мистецтва».
Мобілізований у війська в роки 1-ї світової війни 1914—1918 рр.
Після більшовицького перевороту у жовтні 1917 р. перебрався до Феодосії.
1933 р. отримав почесне звання Заслуженого діяча мистецтв РРФСР. Три роки працював в місті Таруса (1936—1939), потім знову перебрався до Феодосії.
Залишився в роки 2-ї світової війни в окупованій Феодосії. Загинув під час бомбардування окупованої Феодосії радянськими військами на 71 році життя у лютому 1943 року.

Богаєвський та книгиРедагувати

Ще у 1910 р. створив малюнки до книги віршів Волошина Максиміліана «Роки мандрів».

За спогадами сучасників відрізнявся неагресивною поведінкою, схильністю до самотності. Мав власну бібліотеку, екслібрис для якої створив у 1930 р. графік Микола Піскарьов (1892—1959). Добре знаючи скелясті пейзажі художника, освітлені сліпучим сонцем, Микола Піскарьов подав і на екслібрисі Богаєвського скелястий пейзаж в сонячному освітленні. Аби збагатити графічний образ, додав бога природи Пана на скелі, що грає на сопілці, перетворивши графічну мініатюру на справжній шедевр.

Вибрані твориРедагувати

Вітрильники. Захід сонця, 1912

«Фантазійний пейзаж з пірамідами», 1922, літографія

Старий Крим, 1903
Місто Судак. Консульська вежа, 1903
Тропічний пейзаж, 1906, Російський музей
Південна країна. Печерне місто, 1908, Севастопольський художній музей імені Крошицького
Італійський пейзаж, 1911, Третьяковська галерея
Вітрильники. Захід сонця, 1912
Скелі, ескіз панно, 1912
Три панно (пейзажі) для особняка мільйонера Рябушинського, Москва, 1912
Романтичний пейзаж, 1920-ті рр.
Феодосія, краєвид, 1926
Кримський пейзаж, 1930
Глиняний посуд, натюрморт, 1930-ті рр.
Феодосія, 1930
Дніпрогес, Україна, 1934
Гірський краєвид. Після дощу, 1930-ті рр.
Підмосковний пейзаж, 1930-ті рр.
Місто в долині, 1935 р.
Тавроскифія, 1937 р.
Стара гавань, 1941 р.
Гірський пейзаж, 1940-ті рр.
Феодосія взимку, 1940-ті рр.