Феодосійський повіт
Феодосійський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Таврійської губернії. Адміністративний центр — місто Феодосія.
Феодосійський повіт | ||||
Герб повіту | ||||
Губернія | Таврійська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Феодосія | |||
Створений | 1784 | |||
Скасований | 1921 | |||
Площа | 606 030 (6620.9 км²) (1886) | |||
Населення | 158 119 осіб (1897) | |||
Густота | 23.9 осіб / км² | |||
Наступники | Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка |
У господарчому відношенні до Феодосійського повіту відносилось Керч-Єнікальське градоначальництво.
Підпорядкування
ред.- Утворений у 1784 році у складі Таврійської області за указом імператриці Катерини ІІ від 2 (13) лютого 1784 року.
- З 1796 року — у складі Новоросійської губернії згідно з указом Павла І від 12 грудня 1796 року.
- З 1802 року — у складі відновленої Таврійської губернії.
18 жовтня 1921 року повіт ліквідовано відповідно до нового територіального розмежування з утворенням Кримської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки у складі РРФСР.
Географія
ред.Розташування
ред.Охоплював східну частину Кримського півострова. З півдня прилягав до Чорного моря, зі сходу до Керченської протоки, з північного сходу та півночі — до Азовського моря.
Площа повіту — 6 152,5 квадратних верстов або 640 844 десятин, зокрема, під внутрішніми озерами (за винятком Сиваша) — 92,2 кв. вер., Арабатською стрілкою — 211 кв. вер. та під Керч-Єнікальським градоначальництвом — 143,9 кв. вер. (близько 15 тис. дес.)[джерело?].
Поверхня
ред.Населення
ред.Населення в 1897 році становило 158119 мешканців (87037 чоловіків та 71082 жінок)[джерело?]
Економіка
ред.Землеробство
ред.Промисловість
ред.Транспортне сполучення
ред.Медицина та освіта
ред.Склад
ред.Станом на 1886 рік налічував 43 сільських громад, 81 поселення у 8 волостях. Населення — 21382 особи (10759 чоловічої статі та 10623 — жіночої), 3789 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 52519 | 12947 |
Приватної власності | 451783 | 102952 |
Казенної власності | 20210 | 131 |
Іншої власності | 64513 | 8909 |
Загалом | 589025 | 124939 |
Волості та міста
ред.- Владиславська
- Кишлавська
- Петрівська
- Салинська
- Сарайлинська
- Таракташська
- Цюріхтальська
- Шейх-Монакська
- повітове місто Феодосія зі слободами Караїмська, Карантинна, Митридатська, Новогеоргіївська, Ново-Карантинна, Саригольська, Татарська, форштадтами Татарський, Феодосійський, передмістя пані Ольшевської, Феодосійський порт, Садова дільниця, дача у передмісті Чураєва.
- заштатне місто Старий Крим зі слободами Болгарська, Грецька, Татарська.
Примітки
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Джерела
ред.- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |