Органи місцевого самоврядування

найнижчий рівень управління в межах суверенної держави

Органи місцевого самоврядування — виборні та інші органи територіальних громад, наділені повноваженнями вирішувати питання місцевого значення[1].

Термін за В. В. Кравченком — це «орган, який утворюється територіальною громадою (територіальними громадами району, області) у встановленому законом порядку для виконання завдань та функцій місцевого самоврядування, наділений відповідно до закону владними повноваженнями, які реалізуються у визначених законом правових та організаційних формах. До них належать сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст; районні у містах ради та їх виконавчі органи»[2].

О. В. Батанов та В. В. Кравченко разом із П. Д. Біленчуком, М. В. Підмогильним вважають, що «органи місцевого самоврядування не належать до механізму державної влади, а місцеве самоврядування займає окреме місце в політичній системі (у механізмі управління суспільством та державою) і його необхідно розглядати як окрему форму реалізації народом належної йому влади»[3][4].

Інше визначення органу місцевого самоврядування подається В. В. Кравченком у співавторстві з М. В. Пітциком, які визначають «орган місцевого самоврядування як організаційно самостійний елемент системи місцевого самоврядування, що утримується за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування районних, обласних бюджетів і являє собою колектив громадян України, депутатів місцевої ради або службовців органів місцевого самоврядування, заснований у встановленому законом порядку для виконання завдань та функцій місцевого самоврядування, наділений з цією метою відповідними владними повноваженнями, які реалізуються у визначених законом правових та організаційних формах в інтересах відповідної територіальної громади (територіальних громад)»[5].

Функції органів місцевого самоврядування ред.

  1. За сферами діяльності:
    • Залучення населення до участі у вирішенні питань місцевого та загальнодержавного значення.
    • Управління комунальною власністю.
    • Соціально-економічний та культурний розвиток території.
    • Надання соціальних послуг населенню.
    • Забезпечення законності, громадської безпеки, правопорядку, охорона прав і свобод громадян.
    • Соціальний захист населення та працевлаштування громадян.
    • Зовнішньоекономічна діяльність.
    • Природоохоронна діяльність.
    • Регулювання земельних відносин.
    • Облікова діяльність.
    • Дозвільно-реєстраційна діяльність.
    • Інформаційна діяльність.
  2. За формами діяльності:
    • Нормотворча функція.
    • Установча функція.
    • Контрольна функція.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Цивільне право України: навч.посіб./Ю. В. Білоусов, С. В. Лозінська, С. Д. Русу та ін.; за ред. Ф. О. Стефанчука. —К.: Прецедент, 2005. — 448 с. (с. 290)
  2. Кравченко В. В. Конституційне право України у визначеннях та схемах: навч. посіб. / В. В. Кравченко. — К.: Атіка, 2002. — 192 с. (с. 181—182)
  3. Батанов О. В. Територіальна громада — основа місцевого самоврядування в Україні: монографія / О. В. Батанов. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — 260 с. (с. 10)
  4. Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): навч.посіб./ П. Д. Біленчук, В. В. Кравченко, М. В. Підмогильний. — К.: Атіка, 200. — 304 с. (с. 135)
  5. Кравченко В. В. Муніципальне право України: навч.посіб. / В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. — К.: Атіка, 2003. — 672 с. (с. 192—193)

Джерела ред.

Посилання ред.