ПодіїРедагувати

 
Баталія при Кресі в ході 100-літньої війни.

Світова історіяРедагувати

Історія ЄвропиРедагувати

  • Перші офіційні відомості про появу козаків у пониззі Дніпра.
  • інтенсивне господарського освоєння українських земель на Подніпров’ї і Задніпров’ї[1].
  • Падіння (захоплення турками) Константинополя, зникнення з карти Європи Візантії. Після падіння Візантійської імперії європейські міста розпочинають енергійні пошуки сільськогосподарських ринків, які б компенсували для них втрату візантійського зерна та худоби. Актуальності проблемі додає швидке зростання чисельності населення європейських міст, зачеплених розвитком буржуазних відносин. Внаслідок цього європейська торговельна кон’юнктура складається таким чином, що динаміка зростання цін на сільськогосподарську продукцію швидко прогресує, і триває цей процес доволі довго. Так, навіть за другу половину XVI ст. ціни на зерно на європейських ринках виросли в 3—5 рази[1]..
  • нове економічне закріпачення: повторне впровадження кріпацтва, а також посилення його форм там, де воно існувало раніше. Негативні наслідки європейського економічного піднесення зазнали також селяни Галичини та Західного Поділля. Тут уже на рубежі XV—XVI ст. активно впроваджується так званий фільварковий тип господарювання[1][2].
Війни

Історія АнгліїРедагувати

Винаходи і відкриттяРедагувати

Відомі особиРедагувати

 
Спалення Савонароли у 1498 р.

ЛітераториРедагувати

 
Альберті Леон-Баттіста


Гуманісти ІталіїРедагувати

Відомі скульпториРедагувати

Відомі архітекториРедагувати

Художники Італії (кватроченто)Редагувати

 
Андреа Мантенья,« Розстріл Святого Себастьяна»

Художники інших країнРедагувати

Відомі графікиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Сподівання та розчарування від народження нової Вітчизни//Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»
  2. Перехід решти українських земель у 1569 р. до складу Корони Польської стимулює поширення й на них кріпосного права, щоправда не в таких потворних масштабах, як це мало місце на західноукраїнських землях. Так, якщо в Галичині панщина сягала 3—6 днів на тиждень, то, скажімо, на землях Південної Київщини кількість днів обов’язкового відробітку на пана могла коливатися від одного до максимум трьох днів на тиждень. Там само.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати