Мелоццо да Форлі
Мело́ццо да Фо́рлі (італ. Melozzo da Forli), справжнє ім'я — Ма́рко дей Амбро́джі (італ. Marco degli Ambrogi; 8 червня 1438, Форлі — 8 листопада 1494, Форлі) — італійський художник.
Мелоццо да Форлі | ||||
---|---|---|---|---|
Melozzo da Forli | ||||
Автопортрет Мелоццо да Форлі на одній з його фресок | ||||
При народженні | Melozzo da Forli | |||
Народження |
1438[1][2] Форлі | |||
Смерть | 8 листопада 1494[2] | |||
Форлі | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | князівство Урбіно, Папська держава | |||
Жанр | побутовий жанр, портрет, вівтар | |||
Навчання | у Ансуїно да Форлі, у П'єро делла Франческа , у Браманте, | |||
Діяльність | художник, архітектор | |||
Напрямок | реалізм, відродження | |||
Покровитель | кардинал Джіроламо Бассо делла Ровере, папа римський Сікст IV | |||
Відомі учні | Марко Пальмеццано і Lorenzo da Viterbod | |||
Твори | побутовий жанр, портрет, релігійний живопис | |||
| ||||
![]() |
ЖиттяРедагувати
Походив з Форлі, учень живописця Ансуїно да Форлі. На становлення його як живописця великий вплив зробила творчість художньої школи Форлі, де домінували Андреа Мантенья і П'єро делла Франческа.
Його ім'я вперше згадується у Форлі у 1460 та 1464. У цей період він разом з Антоніаццо Романо розписує базиліку Санті Апостолі в Римі. Після цього між 1465—1475 Мелоццо перебирається до Урбіно. Там він зустрічається з П'єро делла Франческа, твори котрого мали сильний вплив на його творчість, і використовує перспективу. Тут він вивчає архітектуру у Браманте та техніку малюнку у фламанських майстрів, працює для графа Фредеріко да Монтефельтро.
З 1476 до 1481 знову працював у Римі. До того часу відноситься один з його найкращих творів — розпис бібліотеки Ватикану. Від цього розпису зберігся фрагмент «Заснування Ватиканської бібліотеки папою Сікстом IV» (1477 рік, Ватиканська пінакотека). Композиція, що нагадує роботи П'єра делла Франческі, виконана як груповий портрет[es] на тлі складного архітектурного інтер'єру бібліотеки. Однією з останніх робіт Мелоццо була каплиця (тепер зруйнована) у церкві Санта Марія ін Трастевере. Після смерті Сікста IV у 1484 році Мелоццо їде у Лорето. Там він розмальовує фресками купол в захристі церкви Сан=Марко що будувалась кардиналом Джироламо Бассо делла Ровере.
У 1489 да Форлі знову повертається в Рим та займається фресками в капелі св. Олени Церкви Святого Хреста в Єрусалимі. У римський період були виконані розписи плафону абсиди церкви Санті Апостолі за замовленням кардинала. Від цього живопису уціліли два фрагменти: «Христос, що возноситься на небеса» (розташована на сходах Квірінальського палацу) і «Ангели, що грають на музичних інструментах» (у ризниці Собору Святого Петра). Мелоццо помирає у листопаді 1494 року у Форлі. Похований у церкві Святої Трійці.
Інші відомі твори: розписи захристя Сан Марко у соборі у Лорето (1478 рік); фрески у Палаццо Дукале в Урбіно (1473—1475).
ГалереяРедагувати
Христос тріумфатор, фреска у Квіринальському палаці (створена для Санті Апостолі)
Деталь фрески у Базиліці Санта Каза (Лорето-Апрутіно)
Ангел, деталь фрески у Базиліці Санта Каза (Лорето-Апрутіно)
Папа Сікст IV призначає Бартоломео Платіна префектом Ватиканської бібліотеки, фреска у Ватиканських музеях
Фрагмент фрески Мелоццо да Форлі - Ангел з лютньою у Санті Апостолі
ДжерелаРедагувати
- Der Brockhaus. Kunst.; F. A. Brockhaus GmbH, Leipzig, Mannheim 2006. — ISBN 3-7653-2773-5 (нім.)
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мелоццо да Форлі |
- Твори у Ватиканських музеях [Архівовано 30 січня 2010 у Wayback Machine.]