Відкрити головне меню

Беноццо Ґоццолі (італ. Benozzo Gozzoli; 1420 — 4 жовтня 1497) — італійський художник, скульптор часів Відродження.

Беноццо Ґоццолі
італ. Benozzo Gozzoli
058 le vite, benozzo gozzoli.jpg
Ім'я при народженні італ. Benozzo di Lese di Sandro
Народився 1420(1420)
Скандіччі
Помер 4 жовтня 1497(1497-10-04)
Пістоя
·чума
Громадянство
(підданство)
Flag of Florence.svg Флоренція
Національність італієць
Діяльність художник, скульптор
Відомі учні Лоренцо Коста
Напрямок Italian Renaissance[d][1]
Magnum opus Triumph of St. Thomas Aquinas[d], Deposition of Christ[d] і Magi Chapel[d]
Конфесія католицтво
Батько Лезі ді Сандро
Діти 9 дітей

ЖиттєписРедагувати

Народився у містечку Скандіччі у родині кравця Лезі ді Сандро. У 1427 році разом із родиною переїхав до Флоренції. Маючи природній хист до малювання став учнем художника Фра Анжеліко. Згодом допомагав вчителю в оздобленні церкви Святого Марка. З 1437 року працював самостійно, відкрив власну майстерню. У 1444—14445 виконував низку робіт разом з Лоренто й Вітторіо Гіберті (зокрема Баптистерій у Флоренції).

У 1447—1449 роках виконував роботи на замовлення пап римських Євгенія IV та Миколи V у Ватиканському палаці.

у 1449 році переїхав до Орв'єто. Тут він перебував до 1450 року, коли отримав замовлення від Монтефалько, у 1352 році — від монахів з Нарні. У 1453—1456 роках виконав малюнки у Вітербо, а у 1456—1459 роках — у Перуджі. У 1456 році взяв участь в оформленні церемонії інтронизації папи римського Пія II.

У 1459 році повернувся до Флоренції. Тут Ґоццолі після одруження виконав замовлення родини Медичі, інших заможних громадян. Втім вже у 1464 році працював для церков міста Сан-Джиміньяно. Тут також плідно працював до 1467 року, коли перебрався до Пізи. Відкрив свою майстерню, яка діяла до 1495 року, коли Ґоццолі повернувся до Флоренції. Але тут він перебував недовго, вже у 1496 році на запрошення місцевої громади переїхав до Пістої.

Помер Беноццо Ґоццолі 4 жовтня 1497 року у Пістої від чуми під час її чергової епідемії.

ТворчістьРедагувати

У нього помітно новий підхід у відображенні природи, любив передавати людські характери. Картині яскраві, живі у проявах людей та об'єктів. Його пейзажі переповнені птахами й тваринами, особливо собаками, вони різноманітніші, ніж у попередників. Кольори цього художника дуже яскраві та святкові. У живопису він використовував техніку темпери. Мав велику працьовитість, в доробку Ґоццолі близько 80 картин, фресок, мініатюр.

Знався також на скульптурі. У 1445—1448 роках для дверей Флорентійського баптистерію виконав дві скульптурні композиції — «Візит цариці Савської до Соломона» та «Взяття Єрихону».

Найвизначніші твори:

  • Викрадення Олена. 1437—1439 роки
  • Мадонна з немовлям. 1440—1445 роки
  • Мадонна з немовлян. Церква Санта Марія сопра Мінерва у Римі, 1449 рік
  • Фрески монастиря Святого Фортуната у Монтефалько, 1450 рік
  • Фрески для Каплиці волхвів палацу Медичі-Рікарді, Флоренція, 1459—1460 роки
  • Вівтар Сакри Сонверсачо, Флоренція, 1461 рік
  • Фреска «Життя Святого Себастьяна», 1464 рік.
  • Фрески для церкви Святого Августина. Сан-Джиміньяно, 1464—1465 роки
  • Цикл з 25 фресок, Кампосанто, Піза, 1465—1485 роки
  • Тріумф святого Фоми Аквінського для Пізанського собору (сьогодні фрагменти зберігаються у Луврі), 1470—1475 роки
  • Зняття з хреста, 1497 рік
  • Воскресіння Лазаря, 1497 рік

РодинаРедагувати

1459 року у Флоренції одружився на доньці одного торговця тканиною; інших відомостей про дружину немає. Від цього браку Ґоццолі мав дев'ять детей, серед яких два сини, Франческо та Алессіо, стали учнями свого батька.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Anna Padoa Rizzo, Benozzo Gozzoli, pittore fiorentino, Firenze, Edam, 1972 (італ.)
  • Diane Cole Ahl, Benozzo Gozzoli, New Haven, Yale University Press, 1996 (англ.)

ПосиланняРедагувати