Відкрити головне меню

Треченто (італ. trecento) — італійський термін, яким позначають XIV століття в історії розвитку культури Апеннінського півострова. Треченто вважається проторенесансом, тобто періодом, що передував Відродженню.

Література народною мовоюРедагувати

Тречено відзначала жвава літературна діяльність. Літературні твори писалися те тільки латиною, а й народною мовою. У цей період писали Данте, Петрарка й Бокаччо. Зокрема, Данте створив La divina commedia (Божественну комедію), що підсумувала середньовічний світогляд, а Петрарка творив ліричну поезію, в якій відчувався вплив провансальських трубадурів.

Образотворче мистецтвоРедагувати

У період треченто жив і творив Джотто ді Бондоне. Виділялася Сієнська школа малярства, до якої входили Дуччо ді Буонінсенья, Сімоне Мартіні, Ліппо Меммі, Амброджо Лоренцетті і його брат П'єтро Лоренцетті. Важливими скульпторами були два учні Джованні Пізано: Арнольфо ді Камбіо та Тіно ді Камаїно, а також Боніно да Кампіоне.

Світська музикаРедагувати

В італійській музиці, як і у французькій, треченто відзначала жива й жвава діяльність. Дві музичні культури впливали одна на одну й обмінювалися ідеями. На відміну від попередньогоо століття набула популярності світська пісня, особливо на любовну тему. Багато музичних творів поліфонічні, але очевидний вплив трубадурів, що прийшли до Італії в попередньому столітті, втікаючи від Альбігойських воєн. На противагу образотворчим і літературним досягненням століття музика треченто (приниймні в записаній формі) розцвіла в другій половині століття, продовжуючись в наступне. Серед музикантів та композиторів століття знаменитий Франческо Ландіні, Маестро П'єро, Герарделло да Фіренце, Якопо да Болонья, Джовані да Кашія, Паоло да Фіренце, Нікколо да Перуджа, Бартоліно да Падова, Антонію Дзакара да Терамо, Маттео да Перуджа та Йоганнес Чиконія.

Дивіться такожРедагувати

Посилання на джерелаРедагувати