Пістоя
Пістоя (італ. Pistoia) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Тоскана, столиця провінції Пістоя.
| Пістоя Pistoia | |
|---|---|
| Муніципалітет | |
|
| |
| |
| Країна |  Італія
|
| Регіон |  Тоскана
|
| Провінція | Пістоя |
| Код ISTAT | 047014 |
| Поштові індекси | 51100 |
| Телефонний код | 0573 |
| Координати | 43°56′00″ пн. ш. 10°55′00″ сх. д. / 43.93333° пн. ш. 10.91667° сх. д.Координати: 43°56′00″ пн. ш. 10°55′00″ сх. д. / 43.93333° пн. ш. 10.91667° сх. д. |
| Висота | 67 м.н.р.м. |
| Площа | 236,77 км² |
| Населення | 90 542 - (31-12-2014) |
| Густота | 382,4 ос./км² |
| Розміщення | |
 
| |
| Мапа | |
| Влада | |
| Мер | Samuele Bertinelli (07/05/2012) |
| Телефон | 0573 3711 |
| Ел. пошта | info@comune.pistoia.it |
| Офіційна сторінка | |
|
| |
Пістоя розташована на відстані[1] близько 260 км на північний захід від Рима, 32 км на північний захід від Флоренції.
Населення — 90 542 особи (2014)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 25 липня. Покровитель — апостол Яків (San Jacopo).
Зміст
ІсторіяРедагувати
Латинська назва міста — Pistorium або Pistoriae. Ця місцевість була центром галльських, лігурійських і етрусських поселень, перш ніж стала колонією Риму в VI ст. до н. е. Пісторіум стояв на Кассієвій дорозі. З V ст. н. е. він стає резиденцією єпископа, за часів королівства лангобардів Пісторіум був королівським містом і мав низку привелеїв. Доба розквіту почалася в 1177: після проголошення його комуною, вільним містом. Пістоя стає значним політичним центром, у ній зводять кілька громадських і релігійних споруд.
У 1254 році Пістою, що підтримувала гібелінів, захоплює гвельфська Флоренція. Місто залишалося під флорентійцями століттями, за винятком короткого періоду XIV ст., коли Каструччо Кастракані приєднав його до Лукки, потім воно знову відійшло до Флоренції і в 1530 році офіційно приєднано до Флорентійської республіки. Данте згадує вільне місто Пістою у своїй «Божественній комедії» як батьківщину Ванні Фуччі, якого він зустрів у Пеклі.
Одною з найбільш відомих родин міста були Роспільйозі, власники земельних маєтків і торгівці вовною. З роду походили кілька кардиналів, один з яких (Джуліо Роспільйозі) став папою Климентом IX (понтифікат у 1667–69).
ДемографіяРедагувати
Населення за роками[4]:
Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 7838 іноземців з 107 країн, серед них 1975 громадян країн Євросоюзу та 126 громадян України.[5]
УродженціРедагувати
- Енріко Бетті (1823 — 1892) — італійський математик і фізик, відомий своїми піонерськими роботами з топології.
- Ардіко Маньїні (*1928) — відомий у минулому італійський футболіст, захисник, півзахисник.
Сусідні муніципалітетиРедагувати
Галерея зображеньРедагувати
Duomo e campanile
Chiesa di San Paolo
Teatro Manzoni
Un tipico vicolo di Pistoia
.jpg)
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- ↑ Online Etymology Dictionary
- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
- ↑ Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Процитовано 12 серпня 2016.
|
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |