Фізик

науковець, дослідник в області фізики

Фі́зик — людина, котра досліджує фізику. Це слово можна вживати стосовно науковця або вчителя(-ки), студента(-ки) тощо.

Альберт Ейнштейн, один з найвизначніших фізиків, який створив теорію відносності

Науковців-фізиків поділяють на теоретиків та експериментаторів. Фізики-теоретики за способом мислення посідають проміжне місце між фізиками-експериментаторами та математиками. Іноді деякі теоретико-фізичні школи переплітаються з математичними, так що про їхніх представників стає важко сказати, хто вони — фізики чи математики.

Нагороди й премії ред.

Найвищою нагородою для фізика є Нобелівська премія, яку вручають починаючи з 1901 року. Першу Нобелівську премію з фізики отримав Вільгельм Конрад Рентген у 1901 році за відкриття ікс-проміння, яке було відкрито професором Іваном Пулюєм за 14 років до публікації В. К. Рентгена. Рентген, проводив свої досліди на лампі Х-променів, яку йому особисто подарував Іван Пулюй.

Фізики на банкнотах ред.

На банкноті у 100 новозеландських доларів зображено Ернеста Резерфорда, лавреата Нобелівської премії з хімії за 1908 рік. На банкноті у 500 французьких франків 1998 року випуску було зображено подружжя французьких фізиків, нобелівських лавреатів П'єра і Марі Кюрі. Марі Кюрі була також присутня на банкноті у 20 000 злотих 1989 року випуску і 20 злотих 2011 року випуску. На звороті банкноти у 1 британський фунт стерлінгів 1984 року випуску було зображено Ісаака Ньютона, батька механіки й класичної фізики. Портрет творця теорії відносності, швейцарсько-американського фізика єврейського походження Альберта Ейнштейна було зображено на банкноті у 5 ізраїльських лір 1964 року випуску. На банкноті у 100 сербських динарів 2002 року випуску було зображено Ніколу Тесла, видатного американського фізика і винахідника сербського походження.

Джерела ред.

  • Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: «Російсько-український фізичний словник»: Близько 6 000 термінів). — К., 1996. — 236 с.

Примітки ред.

Посилання ред.