Нобелівська премія з фізики

Но́белівська пре́мія з фі́зики (швед. Nobelpriset i fysik) — вища нагорода за наукові досягнення з фізики, щорічно присуджується Шведською королівською академією наук у Стокгольмі.

Нобелівська премія M:

Присуджується за За надзвичайні досягнення з фізики
Засновник(и) Альфред Нобель
Країна  Швеція
Вручення Швеція Швеція
Рік заснування 1901
Поточний лауреат П'єр Агостіні, Ференц Краус, Анн Л'Юйє (2023)
nobelprize.org
CMNS: Нобелівська премія з фізики у Вікісховищі

Премія є однією з п'яти, заснованих відповідно до заповіту шведського хіміка Альфреда Нобеля (помер в 1896 році) від 1895 року, що присуджуються за видатні досягнення в хімії, фізиці, літературі, фізіології або медицині та за внесок у встановлення миру[1].

Перша Нобелівська премія з фізики була присуджена Вільгельму Рентгену «на знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед наукою, що виявилися у відкритті променів, названих згодом на його честь». Кожен лауреат отримує медаль, диплом та грошову винагороду, сума якої змінюється протягом років.[2] Нагорода присуджується в Стокгольмі на щорічній церемонії 10 грудня — в річницю смерті Нобеля.[3] За період з 1901 до 2022 року Нобелівську премію з фізики отримав 221 вчений[4].

Історія ред.

У заповіті Альфред Нобель написав, що бажає використати свій спадок для винагородження тих, хто приносить "найбільшу користь людству" у галузі фізики, хімії, миру, фізіології чи медицини та літератури[5]. Хоча Нобель написав кілька заповітів за життя, останній був написаний за рік до смерті і був підписаний у шведсько-норвезькому клубі в Парижі 27 листопада 1895 року[6][7]. Нобель заповів 94% своїх загальних активів, 31 мільйон шведських крон (198 мільйонів доларів США, 176 мільйонів євро в 2016 році), щоб надати п'ять Нобелівських премій[8]. Через скептицизм до цієї волі, премію було затверджено Стортингом (парламентом Норвегії) лише 26 квітня 1897 року[9][10]. Виконавцями його заповіту були Рагнар Солман[en] та Рудольф Лілжеквіст[sv], які створили фундацію Нобеля для управляння фінансами та адмініструванням Нобелівських премій.

Члени Норвезького Нобелівського комітету, які мали вручити премію миру, були призначені незабаром після затвердження заповіту. Наступні організації, що нагороджували: Каролінський інститут 7 червня, Шведська академія 9 червня та Шведська Королівська академія наук 11 червня[11]. Тоді Нобелівська фундація визначила, яким чином варто присуджувати Нобелівську премію. У 1900 році новостворені статути Нобелівської фундації були оприлюднені королем Оскаром II[10][11]. Згідно із заповітом Альфреда, Королівська шведська академія наук повинна була присудити премію з фізики[11].

Лауреати ред.

Примітки ред.

  1. Alfred Nobel – The Man Behind the Nobel Prize. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 7 жовтня 2008. (англ.)
  2. The Nobel Prize. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 7 жовтня 2008. 
  3. The Nobel Prize Award Ceremonies. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 7 жовтня 2008. 
  4. Кількість лауреатів Нобелівської премії з фізики [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  5. J.M.I., ред. (15 липня 2005). Nobel, Alfred B. (1833-1896). Van Nostrand's Encyclopedia of Chemistry (John Wiley & Sons, Inc.). ISBN 0-471-74003-9. Процитовано 26 травня 2020. 
  6. Granit, Ragnar (1983-01). U.S. von Euler (1905–1983). Trends in Neurosciences. Т. 6. с. 296. doi:10.1016/0166-2236(83)90141-8. ISSN 0166-2236. Процитовано 26 травня 2020. 
  7. von Euler, U. S. (1981-06). The Nobel Foundation and its role for modern day science. Naturwissenschaften. Т. 68, № 6. с. 277–281. doi:10.1007/bf01047469. ISSN 0028-1042. Процитовано 26 травня 2020. 
  8. NOBEL: Journal of Literature and Language Teaching. Т. 6, № 1. 23 квітня 2015. doi:10.15642/nobel.2015.6.1. ISSN 2549-2470 http://dx.doi.org/10.15642/nobel.2015.6.1. Процитовано 26 травня 2020.  {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  9. Nobelstiftelsen. Nobel Web AB. Nobelprize.org. Nobel Web AB. ISBN 2003556054. OCLC 51537069.  {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума (довідка)
  10. а б Levinovitz, Agneta Wallin; Ringertz, Nils (2001-08). The Nobel Prize. с. 13. doi:10.1142/4737. Процитовано 26 травня 2020. 
  11. а б в Encyclopaedia Britannica. Lexikon des gesamten Buchwesens Online. Архів оригіналу за 28 грудня 2020. Процитовано 26 травня 2020. «After Nobel’s death, the Nobel Foundation was set up to carry out the provisions of his will and to administer his funds. In his will, he had stipulated that four different institutions—three Swedish and one Norwegian—should award the prizes. From Stockholm, the Royal Swedish Academy of Sciences confers the prizes for physics, chemistry, and economics, the Karolinska Institute confers the prize for physiology or medicine, and the Swedish Academy confers the prize for literature. The Norwegian Nobel Committee based in Oslo confers the prize for peace. The Nobel Foundation is the legal owner and functional administrator of the funds and serves as the joint administrative body of the prize-awarding institutions, but it is not concerned with the prize deliberations or decisions, which rest exclusively with the four institutions.» 

Література ред.