Злотий

Зло́тий (пол. złoty) — національна валюта Польщі. У минулому — назва золотих, потім срібних монет, також — грошово-рахунковий термін. Код валюти: PLN, скорочене позначення: zł. Поділяється на 100 гро́шів (пол. grosz). Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів і 1, 2, 5 злотих та банкноти номіналом 10, 20, 50, 100, 200 і 500 злотих. Центральний банк — Національний банк Польщі.

Злотий пол. złoty
Банкнота 200 злотих (2013)
Держава(и)	Польща
Банкноти	10, 20, 50, 100, 200, 500 злотих
Монети	1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів, 1, 2, 5 злотих
Символ	zł (злоті), gr (гроші)
Літерний код	PLN
Цифровий код	985
Центральний банк	Національний банк Польщі
Вебсайт	www.nbp.pl
Валютні курси
1 EUR =	4,281 PLN (17 квітня 2025)
1 USD =	3,768 PLN (17 квітня 2025)
10 UAH =	0,9143 PLN (17 квітня 2025)
Інфляція	11,4 % (2023)
Злотий у Вікісховищі

Злотий XV—XVIII століть

Розрахунковий злотий

Безпосередніми попередниками злотого як базової грошової одиниці Польщі були польська марка (або гривня) та копа. Марка (гривня) стала використовуватись на території Польщі як грошово-вагова одиниця, еквівалентна приблизно 210 г срібла, у XI столітті. З XIV століття вона поступилася місцем краківській гривні, що дорівнювала приблизно 198 г срібла. Тоді ж, у XIV столітті, спочатку на додаток до гривні, а потім замість неї як основна одиниця грошового рахунку стала використовуватися копа, яка була запозичена з Чехії разом із празьким грошем. Гривня дорівнювала 48 польським грошам, які почали карбувати з середини XIV століття у наслідування празьким грошам. Одна копа дорівнювала 60 грошам.

Термін «злотий» (від польськ. «złoto» — «золото») з'явився приблизно у XV столітті як повсякденна назва золотих монет іноземного карбування, що надходили до Польщі, в основному дукатів (на Русі з XV століття їх називали «золотими»), які за вартістю спочатку дорівнювали 12—14 срібним польським грошам. Згодом вміст срібла у грошах зменшувалася, і до середини XV століття один золотий дукат став фактично дорівнювати 30 грошам. Зниження вартості гроша тривало і далі: на початку XVI століття дукат відповідав уже 32 грошам, а в середині XVI століття — 50 грошам. Однак у 1496 році польський сейм затвердив тверде співвідношення розрахункового злотого та гроша, як 1:30. Злотий став еквівалентом половини копи, а золоті дукати почали називати «червоними злотими». В результаті грошової реформи 1526—1528 років основною грошовою одиницею Польщі став саме розрахунковий злотий, який дорівнював 5 шостакам, 10 троякам, 30 грошам або 90 шелягам. Спостерігаючи за знеціненням гроша, беручи активну участь у підготовці грошової реформи 1526—1528 років, польський астроном, математик і економіст Миколай Коперник написав у своєму Трактаті про карбування монет:

Хоча нема числа лих, від яких гинуть королівства, князівства і республіки, на мою думку чотири головні з них це: розбрат, смертність, неродючість землі і псування монети. Перші три настільки очевидні, що їх ніхто не заперечує, але четверте визнається лише небагатьма, які глибше вникають; воно спричиняє падіння держави не відразу і різко, а поступово і потай

— Коперник М. Трактат про карбування монет

Там же було сформульовано один із основоположних законів грошового обігу, який пізніше отримав назву Закон Коперника — Грешема і який у своєму класичному формулюванні говорить: «Найгірші гроші витісняють із обігу найкращі», що підтвердилося і подальшою історією злотого.

Карбування перших злотих

У вигляді срібної монети злотий був уперше викарбуваний у Вільнюсі 1564 року із зазначенням номіналу — «ХХХ», тобто 30 грошей. Масове карбування срібних злотих почалося 1663 року під час правління короля Яна II Казимира. При загальній вазі у 6,726 г монета містила лише 3,36 грама чистого срібла, що було еквівалентно 12 грошам. За прізвищем автора проєкту німця Андреаса Тимфа, монета отримала назву «тимф» (друга назва — «злотувки»). Будучи по суті кредитною монетою (її номінальна вартість була встановлена у 30 грошей), тимф поряд з мідним шелягом (боратинкою) призвів до повного розладу грошового обігу Речі Посполитої, але проіснував в обігу до 1776 року.

1766 року король Станіслав Понятовський провів грошову реформу, згідно з якою Річ Посполита перейшла на кельнську монетну стопу. Злотий або «злотувка» містив 2,9232 г чистого срібла й був прирівняний до 30 мідних або 4 срібних грошей. Тоді ж було засновано Варшавський монетний двір.

Радикальні зміни у польській грошовій системи відбулися за часів повстання Костюшка. Другий поділ Речі Посполитої призвів до втрати приблизно 200 000 кв км території та прискорив економічний колапс. Гостра нестача коштів для фінансування оборони решти польських територій, та неможливість карбування монет у достатніх обсягах, змусили повстанський уряд шукати інші альтернативи, в результаті чого з'явилися перші польські паперові гроші. У червні 1794 року Тадеуш Костюшко наказав друкувати банкноти номіналом у 5, 10, 25, 50, 100, 500 і 1000 злотих, які вийшли в обіг 13 серпня того року.

Перші польські банкноти 1794 року, випущені за часів Речі Посполитої

5 злотих 10 злотих 25 злотих 50 злотих 100 злотих 500 злотих 1000 злотих Злотий у період 1924—1939 років Реформи Станіслава Грабського Коли злотий було введено в обіг, він був прив'язаний до долара США. Польський парламент на той час був слабким, що позначилося на його здатності вжити необхідних заходів для підтримки фінансової стабільності в країні. Політичні партії чинили постійний тиск на уряд з метою виділення державних коштів на статті видатків, не передбачених бюджетом. Виник дефіцит бюджету, і інфляція почала зростати стрімкими темпами. Уряд Польщі прагнув скоротити бюджетний дефіцит і проводив більш активні заходи, ніж у недавньому минулому, коли в країні була гіперінфляція. Щоб знайти кошти для боротьби з інфляцією, уряд випустив цінні папери, які були в обігу поряд із банкнотами банку Польщі. До кінця 1925 року урядові зобов'язання з цінних паперів стали завищені, можливості їх погасити в уряду не було, фінансова стабільність країни була підірвана. Станіслав Грабський відмовився від закордонної допомоги, він не хотів піддавати країну контролю з боку Ліги Націй. Польський прем'єр думав, що іноземці самі нададуть кредити (і, можливо, на більш вигідних умовах), як тільки національна валюта стане стабільною. Але цього не сталося, оскільки європейські країни ще не довіряли економіці Польщі і не поспішали вкладати в неї гроші. У той час як Ліга Націй виділила кошти для здійснення фінансової стабілізації в Австрії та Угорщині, Польщі довелося вдаватися до різних заходів для залучення в країну коштів. Уряд пішов на продаж частини національного майна, яке було продано на невигідних для країни умовах. Цей захід був марним і не допоміг польській економіці. Фінансовий ринок показав неспроможність реформи Грабського. Підсумком стало те, що злотий наполовину знецінився, а Грабський пішов у відставку. Проблеми почали з'являтися у різних галузях економіки, а не лише в державному господарстві. У 1920 році сформовано систему соціального страхування, яка була проблемою для уряду. За законодавством бізнес мав додаткові витрати, пов'язані з нею, і внески перераховані робітниками і роботодавцями, надходили не до державного бюджету, а до спеціального фонду, контрольованого соціалістичною партією. Соціалістична партія поставила на порядок денний питання щодо встановлення в країні нового консервативного режиму, що дозволяє здійснити так звану санацію. Політична криза, до якої Польща прийшла за сім років незалежності, дійшла до свого апогею. 14 листопада 1925 року Юзеф Пілсудський висловив президентові своє занепокоєння щодо подій, що відбуваються в країні. Реформи Юзефа Пілсудського Обмінний курс злотого до долара США в 1924—1939 рр. Режим, встановлений Юзефом Пілсудським, отримав назву «санації». При режимі санації бюджет вже в третьому кварталі 1926 року було приведено в порядок, податкові надходження різко зросли, і політика Банку Польщі виявилася поставленою під жорсткіший контроль уряду, що, у поєднанні із взятою в США зовнішньою позикою, дозволило Польщі досягти певної фінансової стабільності. Як це вже було у випадку з Австрією та Угорщиною, до Польщі приїхала група експертів для спостереження за ходом стабілізації економіки на чолі з американським професором Кеммерером. Злотий, який почав знецінюватися з середини 1925 року, вже восени 1926 року стабілізувався (цьому сприяло значне зростання експорту польського вугілля), а в жовтні 1927 року його курс дещо стабілізувався, на півтора рази нижчому рівні, ніж 1924 року. Аж до 1933 року злотий вільно розмінювався на золото та іноземну валюту. Отриманий урок у роки інфляції політиками Польщі було враховано, і Польща запровадила золоте забезпечення національної валюти. Між 1924—1925 роками спостерігався значний відтік капіталу з країни. А вже після стабілізації національної валюти вклади в банках стали стабільно зростати. Більшість поляків була консервативна і зберігала свої заощадження в німецьких марках. Проте вже після стабілізації національної валюти іноземці почали вкладати свої гроші в польську економіку. Економіка, починаючи з першого кварталу 1926 року, почала успішно розвиватися, завдяки попиту, що розширився, на польське вугілля у Великій Британії і північних країнах Європи (Німеччина відмовилася приймати на свій ринок вугілля із Верхньої Сілезії, що ще недавно належала їй). Існував фактор, який дещо пригальмував економічний розвиток Польщі: завищений курс національної валюти — злотого. Наслідки цього не змусили на себе чекати: якщо 1926 року вдалося різко збільшити експорт вугілля, то вже 1927 року польський імпорт перевищив експорт через зростання внутрішніх цін. Експорт товарів із Польщі став невигідним через їхню дорожнечу, а імпорт приваблював поляків через те, що ціни на товари за кордоном стали меншими, ніж ціни у себе вдома. У цей час польська економіка вже знову перебувала в кризі, в якій вона знову опинилася після короткочасного підйому. Через падіння виробництва зростання економіки припинилося, у результаті приріст який був між 1926—1929 роками, не відчувався. Падіння виробництва стало результатом скорочення обсягу експорту. Криза польської економіки тривала дуже довго — аж до другої половини 1930-х років. Уряд вжив заходів щодо ліквідації бюджетного дефіциту зниженням витрат, не пов'язаних із обороною країни. У 1931—1933 роках витрати бюджету зменшилися на третину. Незважаючи на це, бюджет все одно залишався дефіцитним. Вітчизняний капітал, який надходив до скарбниці у вигляді податків, і мав допомогти вивести країну з кризи, йшов на погашення державного боргу. Уряд змушений був виплачувати іноземним банкам ті кошти, які були потрібні польській економіці. Незважаючи на труднощі, Польща, яка пам'ятала нещодавню гіперінфляцію, не хотіла відмовлятися від золотого забезпечення національної валюти. Для стабілізації економіки країни уряду необхідно було скоротити імпорт та збільшити експорт. Цьому заважав завищений курс злотого, який не дозволяв домогтися бажаного суто ринковим шляхом, держава пішла на підвищення імпортних мит, а експортерам були надані спеціальні субсидії. 1935 року Юзеф Пілсудський помер, що вплинуло на подальшу історію країни. Владу взяли військові. Вони зіткнулися з необхідністю регулювати економіку країни, яка перебувала в кризі. Економіка непокоїла керівництво країни. Порівняно зі своїми сусідами Польща залишалася переважно аграрною країною, де за статистикою 61 % населення (дані за 1931 рік) працювали у сільському господарстві. Уряд країни, щоб реформувати економіку, розглядав плани щодо подальшого втручання держави в економіку країни. Результатом стало те, що до кінця 1930-х років національна промисловість почала переходити під державний контроль. Уряд націоналізував близько сотні підприємств. Таким чином, вже в довоєнний час, Польща, як і Югославія, прийшла до повного переведення всієї економіки в державний сектор (крім аграрного сектору економіки), що згодом завершили комуністи. Докладніше див. Велика депресія в Польщі Банкноти Банкноти 1919—1924 років Серія 1925—1926 років Зображення Номінал (злотих) Розміри (мм) Основні кольори Опис Дати Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік друку вилучення 1 93 x 63 28 лютого 1919 2 5 127 x 82 10 20 50 165 x 102 100 172 x 103 500 180 x 110 Банкноти (1925–1926) Серія 1925—1926 років Зображення Номінал (злотих) Розміри (мм) Основні кольори Опис Дати Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік друку вилучення 10 160×80 світло-коричневий коричневий номінал, зображення святих жінка з моделлю корабля, робітник і селянка 1929 20 170×94 1 березня 1926 50 188×99 зелений, блакитний, коричневий номінал, селянка та робітник зображення пам'ятних будівель 28 серпня 1925 Банкноти 1929—1936 років Серія 1929—1936 років Зображення Номінал (злотих) Розміри (мм) Основні кольори Опис Дати Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік друку вилучення 2 102×63 темно-сірий номінал, портрет жінки номінал, герб Польщі 1936 1940 5 144×78 темно синій номінал, портрет жінки напис «Банк Польщі» 1930 20 163×86 сірий блакитний портрет Емілії Плятер, статуя жінки з двома дітьми зображення замка, фігури архітектора та поета 1936 100 175×98 коричневий номінал, портрет Юзефа Понятовського зображення дуба 1934 Монети Гроши Реверс Аверс Номінал Матеріал Діаметр (мм) Товщина (мм) Маса (г) Гурт Аверс Реверс Роки випуску 1 грош Бронза 14,7 1,1 1,5 Гладкий Номінал, рослинний орнамент Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування 1923 (без знаку монетного двору), 1925, 1927, 1928, 1930, 1931, 1932, 1933, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939 2 гроша Латунь / бронза 17,6 1,2 2 1923 (без знаку монетного двору), 1925, 1927, 1928, 1930, 1931, 1932, 1933, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939 5 грошей 20 1,5 3 1923 (без знаку монетного двору), 1925, 1928, 1930, 1931, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939 10 грошей Нікель 17,6 1 2 1923 (без знаку монетного двору) 20 грошей 20 3 1923 (без знаку монетного двору) 50 грошей 23 1,7 5 1923 (без знаку монетного двору) Нікельоване залізо 1,8 1938 Злоті Реверс Аверс Номінал Матеріал Діаметр (мм) Товщина (мм) Маса (г) Гурт Аверс Реверс Роки випуску 1 злотий Срібло (Ag750) 23 1,8 5 Рифлений Жінка з колосками, номінал Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування 1924, 1925 Нікель 25 1,5 7 Гладкий Номінал, рослинний орнамент 1929 2 злотих Срібло (Ag750) 27 2,5 10 Рифлений Жінка з колосками, номінал 1924 (на трьох монетних дворах), 1925 (на двох монетних дворах) 22 1 4,4 Голова Полонії, на тлі колосків 1932, 1933, 1934 1.5 Юзеф Пілсудський Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування, промені по колу 1934, 1936 1 Вітрильник на тлі моря, номінал Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування 1936 5 злотих 33 2,5 18 Увігнутий напис: «SALUS REIPUBLICAE SUPREMA LEX» Богиня Ніка, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA» Герб Польщі, номінал, рік карбування 1928 (без знака монетного двору і зі знаком монетного двору), 1930, 1931, 1932 2,2 Штандарт. Дати: «1830» і «1930» Напис: «W SETNĄ ROCZNICĘ POWSTANIA» 1930 28 2 11 Рифлений Голова Полонії, на тлі колосків Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування 1932 (без знака монетного двору і зі знаком монетного двору), 1933, 1934 1,5 Юзеф Пілсудський Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування, промені по колу 1934 2 1934, 1935, 1936, 1938 Вітрильник на тлі моря, номінал Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування 1936 10 злотих 34 3 22 Голова Полонії, на тлі колосків 1932 (без знака монетного двору і зі знаком монетного двору), 1933 Ян III Собеський 1933 Ромуальд Траугут 1933 Юзеф Пілсудський Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування, промені по колу 1934 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939 Тиражі монет Гроши Рік 1 грош 2 гроша 5 грошей 10 грошей 20 грошей 50 грошей 1939 w 12.000.000 w 12.000.000 w 10.000.000 — — 1938 w 20.530.000 w 20.530.000 w 17.300.000 — — w 32.000.000 1937 w 17.370.000 w 17.360.000 w 9.050.000 — — 1936 w 12.600.000 w 5.800.000 w 4.660.000 — — 1935 w 7.300.000 w 5.800.000 w 4.660.000 — — 1934 w 5.900.000 w 9.350.000 w 420.000 — — 1933 w 7.000.000 w 7.000.000 — — — 1932 w 12.000.000 w 6.500.000 — — — 1931 w 9.000.000 w 9.500.000 w 1.500.000 — — 1930 w 22.500.000 w 20.000.000 w 14.200.000 — — 1928 w 13.600.000 w 13.400.000 w 8.900.000 — — 1927 w 17.000.000 w 15.300.000 — — — 1925 w 40.000.000 w 39.000.000 — — — 1923 30.000.000 — w 45.500.000 w 100.000.000 w 150.000.000 100.000.000 w — позначка на монетах Варшавського монетного двору 1 і 2 злотих Рік 1 злотий (Селянинка) 1 злотий (Нікель) 2 злотих (Селянинка) 2 злотих (Полонія) 2 злотих (Пілсудський, орел з короною) 2 злотих (Вітрильник) 1936 — — — — w 75.000 w 3.918.000 1934 — — — w 250.000 w 10.425.000 — 1933 — — — w 9.250.000 w 2.800.000 — 1932 — — — w 15.700.000 — — 1929 — 32.000.000 — — — — 1925 24.000.000 — H 1.200.000 (Ф) 800.000 (П) 8.200.000 — — — 1924 16.000.000 — (Л) 11.000.000 (Ф) 5.200.000 — — — 5 і 10 злотих Рік 5 злотих (Ніка) 5 злотих (Штандарт) 5 злотих (Полонія) 5 злотих (Пілсудський, орел без корони) 5 злотих (Пілсудський, орел з короною) 5 злотих (Вітрильник) 10 злотих (Полонія) 10 злотих (Пілсудський, орел без корони) 10 злотих (Пілсудський, орел з короною) 10 злотих (Собеський) 10 злотих (Траугут) 1939 — — — — — — — — w ? — — 1938 — — — — w 289.000 — — — w 234.000 — — 1937 — — — — — — — — w 908.000 — — 1936 — — — — w 1.800.000 w 1.000.000 — — w 2.130.000 — — 1935 — — — — w 1.800.000 — — — w 1.670.000 — — 1934 — — w 250.000 w 300.000 w 6.510.000 — — w 300.000 w 200.000 — — 1933 — — w 11.000.000 — — — w 2.800.000 — — w 300.000 w 300.000 1932 w 3.100.000 — (Л) 3.000.000 (В) 1.000.000 — — — (Л) 6.000.000 (В) 3.100.000 — — — — 1931 w 2.200.000 — — — — — — — — — — 1930 w 5.900.000 w 1.000.000 — — — — — — — — — 1928 (Б) 5.700.000 (Л) 4.300.000 w 7.500.000 — — — — — — — — — — Німецько-гітлерівська окупація Після початку Другої світової війни гітлерівці впровадили на території Генерального Губернаторства нові гроші з тією ж самою назвою, що й до війни — злотий. Використовувалася також окупаційна рейхсмарка. Банкноти 1940 року Серія 1940 року Зображення Номінал Розміри (мм) Основні кольори Опис Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік 1 злотий 99×65 темно-зелений номінал номінал 2 злотих 110×68 оливковий номінал, голова селянки назва банку, номінал 5 злотих 150×82 темно-зелений селянин, жіночий портрет назва банку, номінал 10 злотих 170×85 коричневий номінал у центрі банкноти, по краях зображення святих Пам'ятник Шопену у Варшаві 20 злотих 173×91 темно-сірий селянин, жінка з дитиною та портрет Емілії Плятер замок Вавель між фігурами архітектора та поета 50 злотих 180×100 темно синій селянин, жінка і портрет Емілія Плятер Емілії Плятер Суконні ряди (Краків) 100 злотих 190×106 коричневий селянин, номінал будинок Банку Польщі у Варшаві 500 злотих 181×100 темно коричневий Гураль, номінал номінал та гірське озеро в Татрах Модифікація 1941 року 1 злотий 99×65 темно-зелений номінал номінал 2 злотих 110×68 оливковий номінал, голова селянки назва банку, номінал 5 злотих 150×82 темно-зелений селянин, жіночий портрет назва банку, номінал 50 злотих 180×100 темно синій селянин, жінка і портрет Емілія Плятер Емілії Плятер Суконні ряди (Краків) 100 злотих 190×106 коричневий номінал вид Львіва 1000 злотих 196×103 коричневий номінал, чоловічий портрет Вавельський замок, Краків Монети Варшавський монетний двір карбував монети в 1, 5, 10, 20, 50 грошей. Монети карбувалися старими польськими штемпелями (1 грош — штемпелями 1939 року, 10 і 20 грошей — штемпелями 1923 року, 50 грошей — штемпелями пробної монети 1938 року, 5 грошей — оригінальними штемпелями на основі модифікованого дизайну 1939 року), але з інших металів (цинк, залізо). Гурт у всіх монет гладкий. Зображення Номінал Матеріал Діаметр (мм) Товщина (мм) Маса (г) Роки на монетах 1 грош цинк 14,7 1,1 1,17 1939 5 грошей 16,2 1,5 1,72 1939 10 грошей 17,6 1,3 2 1923 20 грошей 20 1,5 2,97 1923 50 грошей залізо, плак. нікелем 23 1,8 5 1938 залізо 1,6 4,7 Соціалістичний період Після захоплення Польщі Червоною армією в країні був встановлений соціалізм. У 1944, Польським комітетом національного визволення були представленні нові банкноти. Старі обмінювалися на нові у співвідношенні 1:1, але з обмеженням в 500 злотих для приватних осіб та 2000 злотих для підприємств. Усі банкноти були відруковані в Держзнаку у Москві та містили синтаксичні помилки і росіянізми. У 1945 був заснований Національний банк Польщі, який почав випускати свої банкноти. Наприкінці 1940-х злотий девальвував і в 1950 р. була випущена зовсім нова серія банкнот та монет. Старі банкноти обмінювалися на нові за курсом 100:1. З встановленням соціалізму в Польщі, як і в решті країн Варшавського договору, були націоналізовані усі підприємства та фабрики. Однак малі підприємства, на відміну від СРСР, продовжували залишатися в приватній власності. На початку 1950-х в країні проводилася політика колективізації економіки. Більшість малих фермерів були об'єднані у великі державні фірми, а ті, що залишилися банкрутували, оскільки держава закуповувала їх продукцію за дуже малими цінами. В результаті сільське господарство занепадало. Ситуацію у 1956 поміняло нове керівництво на чолі Владислава Гомулка, яке послабило сталінську політику — державні ферми були реформовані, зменшені обсяги обов'язкових поставок, підвищено ціни державних закупівель. Відтоді в Польщі встановилася структура економіки, за якої промисловість була державною, а сільське господарство переважно приватним. На початку 1970-х нове керівництво на чолі Едварда Ґерека ініціювало серйозні реформи на які, однак, в уряду не вистачило грошей. Це було зумовлено великою заборгованістю Польщі перед СРСР та іншими країнами Варшавського договору, кредити від яких країна брала на стимулювання росту промисловості та збереження робочих місць. До кінця 1970-х зовнішній борг Польщі виріс до велетенських розмірів що породило фінансову кризу. Після економічного росту в 1971—1978 роках, країна увійшла в дуже глибоку рецесію. Дана криза тривала аж до початку 1990-х років і супроводжувалася великими розмірами інфляції. Так у 1982 вона становила більше 100 % (на тлі також введеного воєнного стану в країні), у середині 1980-х уповільнилася до 15 % річних, однак до кінця 1980-х знову збільшилася, і у 1990 р. вона становила більше 500 % річних. Як наслідок відбувалася девальвація злотого. У 1982 Центробанком Польщі стали друкуватися банкноти номіналом 5 тис. злотих, у 1988 — 10 тис., 1989 — 20 та 50 тис., у 1990—100, 200 та 500 тис. злотих. У 1988, паралельно з «Перебудовою» в СРСР, нове керівництво на чолі з Мечиславом Раковським було змушене погодитись на перехід державних підприємств в приватні руки. У 1989 новий віце-міністр Лешек Бальцерович запропонував ряд «шокових» реформ по переходу від державної до ринкової економіки, який отримав назву «План Бальцеровича». Під час втілення плану відбулось тимчасове падіння виробництва, зростання було досягнуто у 1992 році. Банкноти 1944—1945 років Серія банкнот 1944-1945 років Зображення Номінал Розміри (мм) Основні кольори Дати Лицьова сторона Зворотній бік вступу друку вилучення 50 грошей 81×52 фіолетовий 28 лютого 1945 1944 8 листопада 1950 1 злотий 133×66 темно-зелений світло-оранжевий 18 вересня 1944 2 злотих 137×67 коричневий сірий 5 злотих 142×71 темно-коричневий зелений 10 злотих 160×80 синій світло-зелений 27 серпня 1944 20 злотих 170×83 темно-зелений рожевий 50 злотих 180×93 синій рожевий 100 злотих 188×100 малиновий сірий 500 злотих 193×102 чорний помаранчевий 17 грудня 1946 1000 злотих 182×97 коричневий 1 вересня 1945 1945 8 листопада 1950 Банкноти 1946 року Серія 1946 року Зображення Номінал Розміри (мм) Основні кольори Опис Дати Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік вступу друку вилучення 1 злотий 98×54 червоно-коричневий коричневий назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи номінал, пояснювальні написи 2 грудня 1946 15 травня 1946 8 листопада 1950 2 злотих 104×57 зелений назва банку-емітента, номінал, пояснювальні написи 15 березня 1947 5 злотих 122×66 сірий 5 лютого 1948 10 злотих 128×70 коричневий зелений герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи 18 серпня 1947 20 злотих 158×84 синьо-зелений коричневий сцена з літаком на аеродромі, номінал, пояснювальні написи 1 липня 1948 50 злотих 164×87 коричневий вітрильник та теплохід, герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи морський пейзаж з кораблями, номінал, написи пояснення, абревіатура NBP 22 вересня 1947 100 злотих 170×91 червоний селянин та селянка, герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи сцена польових робіт, номінал, пояснювальні написи 2 грудня 1946 500 злотих 176×94 синьо-зелений кораблебудівник та рибалка, герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи вид на порт Гданська, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP 15 липня 1946 15 січня 1946 1000 злотих 182×97 коричневий шахтар та робітник, герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи вид на промислове виробництво, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP н/д Банкноти 1947 року Серія 1947 року Зображення Номінал Розміри (мм) Основні кольори Опис Дати Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік вступу друку вилучення 20 злотих 158×84 темно-зелений зелений герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи композиція з глобусом, шестернею, книгою, молотом та лавровою гілкою, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP 16 червня 1949 15 липня 1947 8 листопада 1950 100 злотих 170×91 червоно-коричневий коричневий селянка, герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи коня в полі, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP 21 лютого 1949 500 злотих 176×94 темно синій жінка з веслом та якорем, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи вид на порт Гдині, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP 20 січня 1949 1 липня 1947 1000 злотих 182×97 коричневий зелений робітник, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи вид на фабрику, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP 1 грудня 1948 Банкноти 1948 року Серія 1948 року Зображення Номінал Розміри (мм) Основні кольори Опис Дати Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік вступу друку вилучення 2 злотих 120×58 сірий герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи, абревіатура NBP будівля[уточнити], номінал, пояснювальні написи 30 жовтня 1950 1 липня 1948 30 вересня 1960 5 злотих 142×67 червоно-коричневий коричневий сцена польових робіт: оранка, номінал, пояснювальні написи 31 грудня 1959 10 злотих 148×70 коричневий сірий портрет селянина, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи сцена польових робіт: збирання врожаю, номінал, пояснювальні написи 31 грудня 1965 20 злотих 160×76 синій блакитний портрет жінки в хустці, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи суконні ряди у Краківе, номінал, пояснювальні написи 30 червня 1977 50 злотих 164×78 оливковий портрет рибалки, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи вид на порт Гдині, номінал, пояснювальні написи 30 червня 1978 100 злотих 172×82 червоний портрет робітника, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи вид на промислове виробництво, номінал, пояснювальні написи 30 червня 1977 500 злотих 178×85 темно-коричневий коричневий портрет шахтаря, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи сцена робіт у шахті, номінал, пояснювальні написи 31 грудня 1977 1000 злотих 150×74 багатобарвна портрет Миколая Коперника, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи, абревіатура NBP геліоцентрична система з знаками зодіаку, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP 1 червня 1966 29 жовтня 1965 31 грудня 1978 Банкноти 1974—1993 років Серія 1974-1993 років Зображення Номінал Розміри (мм) Основні кольори Опис Дати Лицьова сторона Зворотній бік вступу друку вилучення 10 злотих 139×63 зелений синій Юзеф Бем номінал 11.06.1982 01.06.1982 31.12.1994 20 злотих коричневий фіолетовий Ромуальд Траугутт 11.06.1982 01.06.1982 50 злотих зелений коричневий Кароль Сверчевський орден «Хрест Грюнвальда» 25.11.1975 09.05.1975, 01.06.1979, 01.06.1982, 01.06.1986, 01.12.1988 100 злотих червоний Людвік Варинський газета Proletaryat на тлі червоних прапорів. 01.07.1975 15.01.1975, 17.05.1976, 01.06.1979, 01.06.1982, 01.06.1986, 01.12.1988 31.12.1996 200 злотих багатобарвна Ярослав Домбровський фрагмент стіни комунарів 26.07.1976 25.05.1976, 01.06.1979, 01.06.1982, 01.06.1986, 01.12.1988 500 злотих коричневий Тадеуш Костюшко герб Костюшка, прапор Польського повстання 01.01.1975 16.12.1974, 15.06.1976, 01.06.1979, 01.06.1982 1000 злотих синій жовтий Миколай Коперник Гіроскоп, геліоцентрична модель світу 01.09.1975 02.07.1975, 01.06.1979, 01.06.1982 2000 злотих коричневий Мішко I Болеслав I Хоробрий, меч 27.07.1977 01.05.1977, 01.06.1979, 01.06.1982 5000 злотих зелений Фрідерік Шопен нотний запис полонеза 11.06.1982 01.06.1982, 01.06.1986, 01.12.1988 10 000 злотих зелений ліловий Станіслав Виспянський фрагмент картини «Планти на світанку» 04.02.1987 01.02.1987, 01.12.1988 20 000 злотих помаранчевий коричневий Марія Склодовська-Кюрі перший польський ядерний реактор «ЄВА» 26.02.1989 01.02.1989 50 000 злотих коричневий Станіслав Сташиць Палац Сташиця у Варшаві 11.12.1989 01.12.1989 15.10.1994 коричневий сірий 11.04.1994 16.11.1993 31.12.1996 100 000 злотих блакитний Станіслав Монюшко Великий театр у Варшаві 26.02.1990 15.02.1990 15.10.1994 фіолетовий 11.04.1994 16.11.1993 31.12.1996 200 000 злотих коричневий номінал панорама та герб Варшави 07.12.1989 01.12.1989 17.05.1991 500 000 злотих синій коричневий Генрік Сенкевич подання «Трилогії» Сенкевича у вигляді герба 01.08.1990 15.04.1990 15.10.1994 24.12.1994 16.11.1993 31.12.1996 1 000 000 злотих коричневий Владислав Реймонт сільський пейзаж, вид на село 22.04.1991 15.02.1991 15.10.1994 24.01.1994 16.11.1993 31.12.1996 2 000 000 злотих багатобарвна Ігнацій Падеревський герб Польщі зразка 1919 року 10.11.1992 14.08.1992 15.10.1994 11.04.1994 16.11.1993 31.12.1996 Монети 1950—1994 років Зображення Номінал Параметри Роки обігу Дата на монеті Аверс Реверс Діаметр (мм) Маса (г) Матеріал Гурт 1 грош 14,7 0,5 Алюміній Рифлений 1950–1994 1949 2 гроша 16 0,57 5 грошей 20 3 Бронза Гладкий 1950–1959 10 грошей 17,6 2 Мідно-нікелевий сплав 1950–1994 20 грошей 20 3 50 грошей 23 5 Рифлений 1 злотий 25 7 Новий злотий В 1995 році після досягнутої в 1993—1994 роках фінансової стабілізації була проведена деномінація, в результаті якої номінальна вартість валюти Польщі була зменшена в 10 000 разів. Для позначення нової валюти стали використовувати назву «новий злотий» (втім, «старі» злоті теж називались новими, коли їх ввели в 1950 році після попередньої деномінації). 1 січня 1995 року в грошовий обіг країни були випущені грошові знаки нового зразка — банкноти вартістю 10, 20, 50, 100 і 200 злотих (всі з профілями польських королів) і розмінні монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошей. Нові банкноти були віддруковані в 1994 році, а нову розмінну монету карбували на Варшавському монетному дворі починаючи з 1990 року. Одночасно із вводом в обіг нового злотого було прийнято рішення про поступове вилучення грошових знаків, що були в обігу в Польщі до деномінації. Старі злоті приймались як засіб оплати до 31 грудня 1996 року, а до 31 грудня 2010 року їх можна було обміняти в банківських установах.. Протягом 2014—2017 рр, Національний банк Польщі ввів другу серію банкнот злотого. Від першої серії дизайн банкнот відрізняється лише деякими змінами (переміщена голограма, додане «Сузір'я Євріона», тощо), профілі королів, інші значні елементи, розміри та домінуючі кольори були залишені без змін. В другій серії була запроваджена нова банкнота номіналом 500 злотих. На банкноті забражений король Ян III Собеський. Крім обігових, Нацбанк Польщі також періодично випускає різноманітні пам'ятні монети і банкноти. Нижче в таблицях описаний перелік обігових монет та банкнот нового злотого. Монети Зображення Номінал Параметри Опис Рік першого карбування Діаметр Вага Матеріал Гурт Аверс Реверс [1] 1 грош 15,5 мм 1,64 г Марганцева латунь (1995—2013) Сталь покрита латунню (з 2014) Зубчастий Надпис «Rzeczpospolita Polska» (Республіка Польща), рік карбування та орел з Герба Польщі Номінал і 1 листок 1990 2 гроші 17,5 мм 2,13 г Гладкий Номінал і 2 листка 5 грошів 19,5 мм 2,59 г Почергово гладкий і зубчастий Номінал і 5 листків 10 грошів 16,5 мм 2,51 г Мідно-нікелевий сплав Номінал і 10 листків у формі кола 20 грошів 18,5 мм 3,22 г Зубчастий Номінал і 20 листків у формі квадрата 50 грошів 20,5 мм 3,94 г Номінал і 50 листків у формі півкола 1 злотий 23 мм 5 г Почергово гладкий і зубчастий Номінал і 100 листків у формі кола 2 злотих 21,5 мм 5,21 г Серцевина: Мідно-нікелевий сплав Кільце: Алюмінієва бронза Гладкий Номінал і 2 листка в кільцевій частині 1994 5 злотих 24 мм 6,54 г Серцевина: Алюмінієва бронза Кільце: Мідно-нікелевий сплав Переривчасто зубчастий Номінал і 5 листків в кільцевій частині Банкноти Зображення Номінал Розміри Домінуючі кольори Опис Дата першого випуску Аверс Реверс [2] 10 злотих 120 × 60 мм Темно-коричневий Мешко I Срібний денарій періоду правління Мешка I 1 січня 1995 [3] 20 злотих 126 × 63 мм Фіолетовий і рожевий Болеслав I Хоробрий Срібний денарій періоду правління Болеслава Хороброго [4] 50 злотих 132 × 66 мм Темно-синій Казимир III Великий Білий Орел з королівської печатки Казимира Великого та регалії Польщі: Скіпетр і Символ Держави («Яблуко королівське») [5] 100 злотих 138 × 69 мм Темно-зелений Владислав II Ягайло Щит що містить Білого Орла з надгробка могили Владислава Ягайло, шолом та два грюнвальдські мечі 1 червня 1995 [6] 200 злотих 144 × 72 мм Коричневий і помаранчевий Сигізмунд I Старий Орел переплетений літерою «S» у шестикутнику з Каплиці Сигізмунда [7] 500 злотих 150 × 75 мм Фіолетовий, сірий, синій, жовтий та зелений Ян III Собеський Вілянівський палац, Білий Орел з польського герба періоду правління Яна Собеського 10 лютого 2017 Примітка: у посиланнях наведенні зображення другої серії банкнот (2014—2017). Відмінності в дизайнах першої та другої серії банкнот можна переглянути за цим посиланням [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.]. Польща і Євро Польща як член Європейського Союзу зобов'язана раніше чи пізніше перейти на Євро. Наразі в країні ведуться дебати щодо дати переходу. У березні 2017 повідомлялося про відсутність таких планів у найближчі 10 років. Валютний курс З часу введення у 1995, Польща використовує плаваючий (ринковий) режим валютного курсу. Починаючи з 1999 року, на вартість злотого великою мірою впливає вартість Євро оскільки на країни Єврозони припадає значна частина зовнішньої торгівлі Польщі. Загалом з цього часу курс польської валюти відносно євро майже не змінився але мав значні коливання в певних роках, як наприклад в 2002—2004 рр. (до і після вступу Польщі в ЄС) та в 2008 (внаслідок світової фінансової кризи). Протягом 2012-2022 рр. вартість злотого плавно знижувалася з 4,1 до 4,7 злотих за 1 євро. Станом на 17 квітня 2025, валютний курс злотого (за даними НБУ, ЄЦБ та МВФ) становить 0,09143 злотого за 1 гривню (10,94 гривень за 1 злотий), 4,281 злотих за 1 євро та 3,768 злотих за 1 долар США. Графік валютного курсу відносно євро з 1999 року (к-сть злотих за одне євро) Поточний обмінний курс PLN На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH На XE.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH Див. також Економіка Польщі Примітки Джерела Р. М. Шуст. Злотий [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 364. — ISBN 966-00-0610-1. О. Д. Огуй. Злат [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // там же Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 61-62. (рос.) Посилання Національний банк Польщі [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] (пол.) -(англ.) Уроки злотоцентризму, або Чому поляки не поспішають у зону євро Дзеркало тижня, 16.08.2013