Вікіпедія

Злотий

валюта Польщі

Зло́тий (пол. złoty) — національна валюта Польщі. У минулому — назва золотих, потім срібних монет, також — грошово-рахунковий термін.[2] Код валюти: PLN, скорочене позначення: zł. Поділяється на 100 гро́шів (пол. grosz). Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів і 1, 2, 5 злотих та банкноти номіналом 10, 20, 50, 100, 200 і 500 злотих. Центральний банк — Національний банк Польщі.

Злотий
пол. złoty
Банкнота 200 злотих (2013)
Держава(и) Польща Польща
Банкноти 10, 20, 50, 100, 200, 500 злотих
Монети 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів, 1, 2, 5 злотих
Символ zł (злоті), gr (гроші)
Літерний код PLN
Цифровий код 985
Центральний банк Національний банк Польщі
Вебсайт www.nbp.pl
Валютні курси
1 EUR = 4,607 PLN (22 вересня 2023)
1 USD = 4,327 PLN (22 вересня 2023)
1 UAH = 0,1184 PLN (22 вересня 2023)
Інфляція 16,6 % (2022)[1]
CMNS: Злотий у Вікісховищі

Злотий XV—XVIII століть Редагувати

Розрахунковий злотий Редагувати

Безпосередніми попередниками злотого як базової грошової одиниці Польщі були польська марка (гривня) та копа. Марка (гривня) стала використовуватись на території Польщі як грошово-вагова, еквівалентна приблизно 210 г срібла, одиниця у XI столітті. З XIV століття вона поступилася місцем краківській гривні, що дорівнювала приблизно 198 г срібла. Тоді ж, у XIV столітті, спочатку на додаток до гривні, а потім замість неї як основна одиниця грошового рахунку стала використовуватися копа, яка була запозичена з Чехії разом із празьким грошем. Гривня дорівнювала 48 польським грішам, які почали карбувати з середини XIV століття у наслідування празьким грошима, копа — 60 грошам[3][4][5].

Термін «злотий» (від польськ. «złoto» — «золото») з'явився приблизно у XV столітті як повсякденна назва золотих монет іноземного карбування, що надходили до Польщі, в основному дукатів (на Русі з XV століття їх називали «золотими»[6]), які за вартістю спочатку дорівнювали 12—14 срібним польським грошам. Згодом вміст срібла у грошах зменшувалася, і до середини XV століття один золотий дукат став фактично дорівнювати 30 грошам. Зниження вартості гроша тривало і далі: на початку XVI століття дукат відповідав уже 32 грошам, а в середині XVI століття — 50 грошам[7]. Однак у 1496 році польський сейм затвердив тверде співвідношення розрахункового злотого та гроша — 1:30[8]. Злотий став еквівалентом половини копи, а золоті дукати почали називати «червоними злотими». В результаті грошової реформи 1526—1528 років основною грошовою одиницею Польщі став саме розрахунковий злотий, який дорівнював 5 шостакам, 10 троякам, 30 грошам або 90 шелягам[7][9]. Спостерігаючи за знеціненням гроша, беручи активну участь у підготовці грошової реформи 1526—1528 років, польський астроном, математик і економіст Миколай Коперник написав у своєму Трактаті про карбування монет:

Хоча нема числа лих, від яких гинуть королівства, князівства і республіки, на мою думку чотири головні з них це: розбрат, смертність, неродючість землі і псування монети. Перші три настільки очевидні, що їх ніхто не заперечує, але четверте визнається лише небагатьма, які глибше вникають; воно спричиняє падіння держави не відразу і різко, а поступово і потай
— Коперник М. Трактат про карбування монет[10]
 
Монета 15 дукатів часів Речі Посполитої, 1617 рік.

Там же було сформульовано один із основоположних законів грошового обігу, який пізніше отримав назву Закон Коперника — Грешема і який у своєму класичному формулюванні говорить: «Найгірші гроші витісняють із обігу найкращі», що підтвердилося і подальшою історією злотого.

Обігові монети Редагувати

Срібні монети Редагувати

Злотий довгий час залишався тільки розрахунковою одиницею. У Польщі випускалися для обігу монети наступних номіналів:

Польські обігові монети: (вибірково)
  •  

    Денар (1539)

  •  

    Шеляг (1532)

  •  

    Півгрош (1510)

  •  

    Грош (1582)

  •  

    Півторак (1614)

  •  

    Двояк (1565)

  •  

    Трояк (1528)

  •  

    Чворак (1568)

  •  

    Шостак (1595)

  •  

    Орт (1754)

Золоті монети Редагувати

Польські золоті монети («червоні злоті»): (вибірково)
  •  

    Дукат (1658)

  •  

    3 дукати (1794)

  •  

    10 дукатів (1644)

Карбування перших злотих Редагувати

У вигляді срібної монети злотий був уперше викарбуваний у Вільнюсі 1564 року із зазначенням номіналу — ХХХ, тобто 30 грошей[7]. Масове карбування срібних злотих почалося 1663 року під час правління короля Яна II Казимира. За загальної ваги у 6,726 г монета містила лише 3,36 грама чистого срібла, що було еквівалентно 12 грошам. На прізвище автора проекту німця Андреаса Тимфа, монета отримала назву «тимф» (друга назва — «злотувки»). Будучи по суті кредитною монетою (її номінальна вартість була встановлена у 30 грошей), тимф поряд з мідним шелягом (боратинкою) призвів до повного розладу грошового обігу Речі Посполитої, але проіснував в обігу до 1776 року[7][11][12].

1766 року король Станіслав Понятовський провів грошову реформу, згідно з якою Річ Посполита перейшла на кельнську монетну стопу. Злотий або «злотувка» містив 2,9232 г чистого срібла й був прирівняний до 30 мідних або 4 срібних грошей[7]. Тоді ж було засновано Варшавський монетний двір[13].

Злотий у період 1924—1939 років Редагувати

Реформи Станіслава Грабського Редагувати

Коли злотий було введено в обіг, він був прив'язаний до долара США. Польський парламент на той час був слабким, що позначилося на його здатності вжити необхідних заходів для підтримки фінансової стабільності в країні. Політичні партії чинили постійний тиск на уряд з метою виділення державних коштів на статті видатків, не передбачених бюджетом.

Виник дефіцит бюджету, і інфляція почала зростати стрімкими темпами. Уряд Польщі прагнув скоротити бюджетний дефіцит і проводив більш активні заходи, ніж у недавньому минулому, коли в країні була гіперінфляція. Щоб знайти кошти для боротьби з інфляцією, уряд випустив цінні папери, які були в обігу поряд із банкнотами банку Польщі. До кінця 1925 року урядові зобов'язання з цінних паперів стали завищені, можливості їх погасити в уряду не було, фінансова стабільність країни була підірвана.

Станіслав Грабський відмовився від закордонної допомоги, він не хотів піддавати країну контролю з боку Ліги Націй. Польський прем'єр думав, що іноземці самі нададуть кредити (і, можливо, на більш вигідних умовах), як тільки національна валюта стане стабільною[14]. Але цього не сталося, оскільки європейські країни ще не довіряли економіці Польщі і не поспішали вкладати в неї гроші.

У той час як Ліга Націй виділила кошти для здійснення фінансової стабілізації в Австрії та Угорщині, Польщі довелося вдаватися до різних заходів для залучення в країну коштів. Уряд пішов на продаж частини національного майна, яке було продано на невигідних для країни умовах. Цей захід був марним і не допоміг польській економіці. Фінансовий ринок показав неспроможність реформи Грабського. Підсумком стало те, що злотий наполовину знецінився, а Грабський пішов у відставку. Проблеми почали з'являтися у різних галузях економіки, а не лише в державному господарстві. У 1920 році сформовано систему соціального страхування, яка була проблемою для уряду. За законодавством бізнес мав додаткові витрати, пов'язані з нею, і внески перераховані робітниками і роботодавцями, надходили не до державного бюджету, а до спеціального фонду, контрольованого соціалістичною партією. Соціалістична партія поставила на порядок денний питання щодо встановлення в країні нового консервативного режиму, що дозволяє здійснити так звану санацію. Політична криза, до якої Польща прийшла за сім років незалежності, дійшла до свого апогею. 14 листопада 1925 року Юзеф Пілсудський висловив президентові своє занепокоєння щодо подій, що відбуваються в країні[15].

Реформи Юзефа Пілсудського Редагувати

Режим, встановлений Юзефом Пілсудським, отримав назву «санації». При режимі санації бюджет вже в третьому кварталі 1926 року було приведено в порядок, податкові надходження різко зросли, і політика Банку Польщі виявилася поставленою під жорсткіший контроль уряду, що, у поєднанні із взятою в США зовнішньою позикою, дозволило Польщі досягти певної фінансової стабільності.

Як це вже було у випадку з Австрією та Угорщиною, до Польщі приїхала група експертів для спостереження за ходом стабілізації економіки на чолі з американським професором Кеммерером.

Злотий, який почав знецінюватися з середини 1925 року, вже восени 1926 року стабілізувався (цьому сприяло значне зростання експорту польського вугілля), а в жовтні 1927 року його курс дещо стабілізувався, на півтора рази нижчому рівні, ніж 1924 року. Аж до 1933 року злотий вільно розмінювався на золото та іноземну валюту. Отриманий урок у роки інфляції політиками Польщі було враховано, і Польща запровадила золоте забезпечення національної валюти.

Між 1924—1925 роками спостерігався значний відтік капіталу з країни. А вже після стабілізації національної валюти вклади в банках стали стабільно зростати. Більшість поляків була консервативна і зберігала свої заощадження в німецьких марках. Проте вже після стабілізації національної валюти іноземці почали вкладати свої гроші в польську економіку. Економіка, починаючи з першого кварталу 1926 року, почала успішно розвиватися, завдяки попиту, що розширився, на польське вугілля у Великій Британії і північних країнах Європи (Німеччина відмовилася приймати на свій ринок вугілля із Верхньої Сілезії, що ще недавно належала їй). Існував фактор, який дещо пригальмував економічний розвиток Польщі: завищений курс національної валюти — злотого. Наслідки цього не змусили на себе чекати: якщо 1926 року вдалося різко збільшити експорт вугілля, то вже 1927 року польський імпорт перевищив експорт через зростання внутрішніх цін. Експорт товарів із Польщі став невигідним через їхню дорожнечу, а імпорт приваблював поляків через те, що ціни на товари за кордоном стали меншими, ніж ціни у себе вдома.

У цей час польська економіка вже знову перебувала в кризі, в якій вона знову опинилася після короткочасного підйому. Через падіння виробництва зростання економіки припинилося, у результаті приріст який був між 1926—1929 роками, не відчувався. Падіння виробництва стало результатом скорочення обсягу експорту.

Криза польської економіки тривала дуже довго — аж до другої половини 1930-х років. Уряд вжив заходів щодо ліквідації бюджетного дефіциту зниженням витрат, не пов'язаних із обороною країни. У 1931—1933 роках витрати бюджету зменшилися на третину. Незважаючи на це, бюджет все одно залишався дефіцитним.

Вітчизняний капітал, який надходив до скарбниці у вигляді податків, і мав допомогти вивести країну з кризи, йшов на погашення державного боргу. Уряд змушений був виплачувати іноземним банкам ті кошти, які були потрібні польській економіці. Незважаючи на труднощі, Польща, яка пам'ятала нещодавню гіперінфляцію, не хотіла відмовлятися від золотого забезпечення національної валюти. Для стабілізації економіки країни уряду необхідно було скоротити імпорт та збільшити експорт. Цьому заважав завищений курс злотого, який не дозволяв домогтися бажаного суто ринковим шляхом, держава пішла на підвищення імпортних мит, а експортерам були надані спеціальні субсидії.

1935 року Юзеф Пілсудський помер, що вплинуло на подальшу історію країни. Владу взяли військові. Вони зіткнулися з необхідністю регулювати економіку країни, яка перебувала в кризі. Економіка непокоїла керівництво країни. Порівняно зі своїми сусідами Польща залишалася переважно аграрною країною, де за статистикою 61 % населення (дані за 1931 рік) працювали у сільському господарстві. Уряд країни, щоб реформувати економіку, розглядав плани щодо подальшого втручання держави в економіку країни. Результатом стало те, що до кінця 1930-х років національна промисловість почала переходити під державний контроль. Уряд націоналізував близько сотні підприємств. Таким чином, вже в довоєнний час, Польща, як і Югославія, прийшла до повного переведення всієї економіки в державний сектор (крім аграрного сектору економіки), що згодом завершили комуністи.

Банкноти Редагувати

Банкноти 1919—1924 років Редагувати

Серія 1925—1926 років
Зображення Номінал
(злотих) 		Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дати
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік друку вилучення
    1 93 x 63 28 лютого 1919
    2
    5 127 x 82
    10
    20
    50 165 x 102
    100 172 x 103
    500 180 x 110

Банкноти (1925–1926) Редагувати

Серія 1925—1926 років
Зображення Номінал
(злотих) 		Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дати
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік друку вилучення
    10 160×80 світло-коричневий коричневий номінал,
зображення святих 		жінка з моделлю корабля, робітник і селянка 1929
    20 170×94 1 березня 1926
    50 188×99 зелений, блакитний, коричневий номінал, селянка та робітник зображення пам'ятних будівель 28 серпня 1925

Банкноти 1929—1936 років Редагувати

Серія 1929—1936 років
Зображення Номінал
(злотих) 		Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дати
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік друку вилучення
    2 102×63 темно-сірий номінал,
портрет жінки 		номінал, герб Польщі 1936 1940
    5 144×78 темно синій номінал,
портрет жінки 		напис «Банк Польщі» 1930
    20 163×86 сірий
блакитний 		портрет Емілії Плятер,
статуя жінки з двома дітьми 		зображення замка,
фігури архітектора та поета 		1936
    100 175×98 коричневий номінал, портрет Юзефа Понятовського зображення дуба 1934

Монети Редагувати

Гроши Редагувати

Реверс Аверс Номінал Матеріал Діаметр
(мм) 		Товщина
(мм) 		Маса
(г) 		Гурт Аверс Реверс Роки випуску
    1 грош Бронза 14,7 1,1 1,5 Гладкий Номінал,
рослинний орнамент 		Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування 1923 (без знаку монетного двору), 1925, 1927, 1928, 1930, 1931, 1932, 1933, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939
    2 гроша Латунь / бронза 17,6 1,2 2 1923 (без знаку монетного двору), 1925, 1927, 1928, 1930, 1931, 1932, 1933, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939
    5 грошей 20 1,5 3 1923 (без знаку монетного двору), 1925, 1928, 1930, 1931, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939
    10 грошей Нікель 17,6 1 2 1923 (без знаку монетного двору)
    20 грошей 20 3 1923 (без знаку монетного двору)
    50 грошей 23 1,7 5 1923 (без знаку монетного двору)
    Нікельоване залізо 1,8 1938

Злоті Редагувати

Реверс Аверс Номінал Матеріал Діаметр
(мм) 		Товщина
(мм) 		Маса
(г) 		Гурт Аверс Реверс Роки випуску
    1 злотий Срібло
(Ag750) 		23 1,8 5 Рифлений Жінка з колосками,
номінал 		Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування 1924, 1925
    Нікель 25 1,5 7 Гладкий Номінал, рослинний орнамент 1929
    2 злотих Срібло
(Ag750) 		27 2,5 10 Рифлений Жінка з колосками,
номінал 		1924 (на трьох монетних дворах), 1925 (на двох монетних дворах)
    22 1 4,4 Голова Полонії,
на тлі колосків 		1932, 1933, 1934
    1.5 Юзеф Пілсудський Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA»,
рік карбування,
промені по колу 		1934, 1936
    1 Вітрильник на тлі моря,
номінал 		Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування 1936
    5 злотих 33 2,5 18 Увігнутий напис: «SALUS REIPUBLICAE SUPREMA LEX» Богиня Ніка,
напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA» 		Герб Польщі, номінал, рік карбування 1928 (без знака монетного двору і зі знаком монетного двору), 1930, 1931, 1932
    2,2 Штандарт. Дати: «1830» і «1930» Напис: «W SETNĄ ROCZNICĘ POWSTANIA» 1930
    28 2 11 Рифлений Голова Полонії,
на тлі колосків 		Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування 1932 (без знака монетного двору і зі знаком монетного двору), 1933, 1934
    1,5 Юзеф Пілсудський Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA»,
рік карбування,
промені по колу 		1934
    2 1934, 1935, 1936, 1938
    Вітрильник на тлі моря,
номінал 		Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA»,
рік карбування 		1936
    10 злотих 34 3 22 Голова Полонії,
на тлі колосків 		1932 (без знака монетного двору і зі знаком монетного двору), 1933
    Ян III Собеський 1933
    Ромуальд Траугут 1933
    Юзеф Пілсудський Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA»,
рік карбування,
промені по колу 		1934
    1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939

Тиражі монет Редагувати

Німецько-гітлерівська окупація Редагувати

Після початку Другої світової війни гітлерівці впровадили на території Генерального Губернаторства нові гроші з тією ж самою назвою, що й до війни — злотий. Використовувалася також окупаційна рейхсмарка.

Банкноти 1940 року Редагувати

Серія 1940 року
Зображення Номінал Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік
    1 злотий 99×65 темно-зелений номінал номінал
    2 злотих 110×68 оливковий номінал, голова селянки назва банку, номінал
    5 злотих 150×82 темно-зелений селянин, жіночий портрет назва банку, номінал
    10 злотих 170×85 коричневий номінал у центрі банкноти, по краях зображення святих Пам'ятник Шопену у Варшаві
    20 злотих 173×91 темно-сірий селянин, жінка з дитиною та портрет Емілії Плятер замок Вавель між фігурами архітектора та поета
    50 злотих 180×100 темно синій селянин, жінка і портрет Емілія Плятер Емілії Плятер Суконні ряди (Краків)
    100 злотих 190×106 коричневий селянин, номінал будинок Банку Польщі у Варшаві
    500 злотих 181×100 темно коричневий Гураль, номінал номінал та гірське озеро в Татрах
Модифікація 1941 року
    1 злотий 99×65 темно-зелений номінал номінал
    2 злотих 110×68 оливковий номінал, голова селянки назва банку, номінал
    5 злотих 150×82 темно-зелений селянин, жіночий портрет назва банку, номінал
    50 злотих 180×100 темно синій селянин, жінка і портрет Емілія Плятер Емілії Плятер Суконні ряди (Краків)
    100 злотих 190×106 коричневий номінал вид Львіва
    1000 злотих 196×103 коричневий номінал, чоловічий портрет Вавельський замок, Краків

Монети Редагувати

Варшавський монетний двір карбував монети в 1, 5, 10, 20, 50 грошей. Монети карбувалися старими польськими штемпелями (1 грош — штемпелями 1939 року, 10 і 20 грошей — штемпелями 1923 року, 50 грошей — штемпелями пробної монети 1938 року, 5 грошей — оригінальними штемпелями на основі модифікованого дизайну 1939 року), але з інших металів (цинк, залізо). Гурт у всіх монет гладкий.

Зображення Номінал Матеріал Діаметр
(мм) 		Товщина
(мм) 		Маса
(г) 		Роки
на монетах
  1 гріш цинк 14,7 1,1 1,17 1939
  5 грошей 16,2 1,5 1,72 1939
  10 грошей 17,6 1,3 2 1923
  20 грошей 20 1,5 2,97 1923
  50 грошей залізо,
плак. нікелем 		23 1,8 5 1938
залізо 1,6 4,7

Соціалістичний період Редагувати

Після захоплення Польщі Червоною армією в країні був встановлений соціалізм. У 1944, Польським комітетом національного визволення були представленні нові банкноти. Старі обмінювалися на нові у співвідношенні 1:1, але з обмеженням в 500 злотих для приватних осіб та 2000 злотих для підприємств. Усі банкноти були відруковані в Держзнаку у Москві та містили синтаксичні помилки і росіянізми.

У 1945 був заснований Національний банк Польщі, який почав випускати свої банкноти. Наприкінці 1940-х злотий девальвував і в 1950 р. була випущена зовсім нова серія банкнот та монет. Старі банкноти обмінювалися на нові за курсом 100:1.

З встановленням соціалізму в Польщі, як і в решті країн Варшавського договору, були націоналізовані усі підприємства та фабрики. Однак малі підприємства, на відміну від СРСР, продовжували залишатися в приватній власності. На початку 1950-х в країні проводилася політика колективізації економіки. Більшість малих фермерів були об'єднані у великі державні фірми, а ті, що залишилися банкрутували, оскільки держава закуповувала їх продукцію за дуже малими цінами. В результаті сільське господарство занепадало. Ситуацію у 1956 поміняло нове керівництво на чолі Владислава Гомулка, яке послабило сталінську політику — державні ферми були реформовані, зменшені обсяги обов'язкових поставок, підвищено ціни державних закупівель. Відтоді в Польщі встановилася структура економіки, за якої промисловість була державною, а сільське господарство переважно приватним.

На початку 1970-х нове керівництво на чолі Едварда Ґерека ініціювало серйозні реформи на які, однак, в уряду не вистачило грошей. Це було зумовлено великою заборгованістю Польщі перед СРСР та іншими країнами Варшавського договору, кредити від яких країна брала на стимулювання росту промисловості та збереження робочих місць. До кінця 1970-х зовнішній борг Польщі виріс до велетенських розмірів що породило фінансову кризу. Після економічного росту в 1971—1978 роках, країна увійшла в дуже глибоку рецесію. Дана криза тривала аж до початку 1990-х років і супроводжувалася великими розмірами інфляції. Так у 1982 вона становила більше 100 % (на тлі також введеного воєнного стану в країні), у середині 1980-х уповільнилася до 15 % річних, однак до кінця 1980-х знову збільшилася, і у 1990 р. вона становила більше 500 % річних. Як наслідок відбувалася девальвація злотого. У 1982 Центробанком Польщі стали друкуватися банкноти номіналом 5 тис. злотих, у 1988 — 10 тис., 1989 — 20 та 50 тис., у 1990—100, 200 та 500 тис. злотих.

У 1988, паралельно з «Перебудовою» в СРСР, нове керівництво на чолі з Мечиславом Раковським було змушене погодитись на перехід державних підприємств в приватні руки. У 1989 новий віце-міністр Лешек Бальцерович запропонував ряд «шокових» реформ по переходу від державної до ринкової економіки, який отримав назву «План Бальцеровича». Під час втілення плану відбулось тимчасове падіння виробництва, зростання було досягнуто у 1992 році.

Банкноти 1944—1945 років Редагувати

Серія банкнот 1944-1945 років
Зображення Номінал
 Розміри
(мм) 		Основні кольори Дати
Лицьова сторона Зворотній бік вступу друку вилучення
    50 грошей 81×52 фіолетовий 28 лютого
1945 		1944 8 листопада
1950
    1 злотий 133×66 темно-зелений
світло-оранжевий 		18 вересня
1944
    2 злотих 137×67 коричневий
сірий
    5 злотих 142×71 темно-коричневий
зелений
    10 злотих 160×80 синій
світло-зелений 		27 серпня
1944
    20 злотих 170×83 темно-зелений
рожевий
    50 злотих 180×93 синій
рожевий
    100 злотих 188×100 малиновий
сірий
    500 злотих 193×102 чорний
помаранчевий 		17 грудня
1946
    1000 злотих 182×97 коричневий 1 вересня
1945 		1945 8 листопада
1950

Банкноти 1946 року Редагувати

Серія 1946 року
Зображення Номінал
 Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дати
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік вступу друку вилучення
    1 злотий 98×54 червоно-коричневий коричневий назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		номінал, пояснювальні написи 2 грудня
1946 		15 травня
1946 		8 листопада
1950
    2 злотих 104×57 зелений назва банку-емітента,
номінал, пояснювальні написи 		15 березня
1947
    5 злотих 122×66 сірий 5 лютого
1948
    10 злотих 128×70 коричневий
зелений 		герб Польщі,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		18 серпня
1947
    20 злотих 158×84 синьо-зелений
коричневий 		сцена з літаком на аеродромі,
номінал, пояснювальні написи 		1 липня
1948
    50 злотих 164×87 коричневий вітрильник та теплохід, герб Польщі,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		морський пейзаж з кораблями,
номінал, написи пояснення,
абревіатура NBP 		22 вересня
1947
    100 злотих 170×91 червоний селянин та селянка, герб Польщі,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		сцена польових робіт,
номінал, пояснювальні написи 		2 грудня
1946
    500 злотих 176×94 синьо-зелений кораблебудівник та рибалка, герб Польщі,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		вид на порт Гданська,
номінал, пояснювальні написи,
абревіатура NBP 		15 липня
1946 		15 січня
1946
    1000 злотих 182×97 коричневий шахтар та робітник, герб Польщі,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		вид на промислове виробництво,
номінал, пояснювальні написи,
абревіатура NBP 		н/д

Банкноти 1947 року Редагувати

Серія 1947 року
Зображення Номінал
 Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дати
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік вступу друку вилучення
    20 злотих 158×84 темно-зелений зелений герб Польщі,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		композиція з глобусом, шестернею,
книгою, молотом та лавровою гілкою,
номінал, пояснювальні написи,
абревіатура NBP 		16 червня
1949 		15 липня
1947 		8 листопада
1950
    100 злотих 170×91 червоно-коричневий коричневий селянка, герб Польщі,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		коня в полі,
номінал, пояснювальні написи,
абревіатура NBP 		21 лютого
1949
    500 злотих 176×94 темно синій жінка з веслом та якорем,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		вид на порт Гдині,
номінал, пояснювальні написи,
абревіатура NBP 		20 січня
1949 		1 липня
1947
    1000 злотих 182×97 коричневий
зелений 		робітник,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		вид на фабрику,
номінал, пояснювальні написи,
абревіатура NBP 		1 грудня
1948

Банкноти 1948 року Редагувати

Серія 1948 року
Зображення Номінал
 Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дати
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік вступу друку вилучення
    2 злотих 120×58 сірий герб Польщі,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи,
абревіатура NBP 		будівля[уточнити],
номінал, пояснювальні написи 		30 жовтня
1950 		1 липня
1948 		30 вересня
1960
    5 злотих 142×67 червоно-коричневий коричневий сцена польових робіт: оранка,
номінал, пояснювальні написи 		31 грудня
1959
    10 злотих 148×70 коричневий
сірий 		портрет селянина,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		сцена польових робіт: збирання врожаю,
номінал, пояснювальні написи 		31 грудня
1965
    20 злотих 160×76 синій
блакитний 		портрет жінки в хустці,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		суконні ряди у Краківе,
номінал, пояснювальні написи 		30 червня
1977
    50 злотих 164×78 оливковий портрет рибалки,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		вид на порт Гдині,
номінал, пояснювальні написи 		30 червня
1978
    100 злотих 172×82 червоний портрет робітника,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		вид на промислове виробництво,
номінал, пояснювальні написи 		30 червня
1977
    500 злотих 178×85 темно-коричневий коричневий портрет шахтаря,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи 		сцена робіт у шахті,
номінал, пояснювальні написи 		31 грудня
1977
1000 злотих 150×74 багатобарвна портрет Миколая Коперника,
назва банку-емітента, номінал,
дата та місце випуску, підписи,
абревіатура NBP 		геліоцентрична система з знаками зодіаку,
номінал, пояснювальні написи,
абревіатура NBP 		1 червня
1966 		29 жовтня
1965 		31 грудня
1978

Банкноти 1974—1993 років Редагувати

Серія 1974-1993 років
Зображення Номінал
 Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дати
Лицьова сторона Зворотній бік вступу друку вилучення
   10 злотих 139×63 зелений
синій 		Юзеф Бем номінал 11.06.1982 01.06.1982 31.12.1994
   20 злотих коричневий
фіолетовий 		Ромуальд Траугутт 11.06.1982 01.06.1982
   50 злотих зелений
коричневий 		Кароль Сверчевський орден «Хрест Грюнвальда» 25.11.1975 09.05.1975, 01.06.1979,
01.06.1982, 01.06.1986,
01.12.1988
   100 злотих червоний Людвік Варинський газета Proletaryat на тлі червоних прапорів. 01.07.1975 15.01.1975, 17.05.1976,
01.06.1979, 01.06.1982,
01.06.1986, 01.12.1988 		31.12.1996
   200 злотих багатобарвна Ярослав Домбровський фрагмент стіни комунарів 26.07.1976 25.05.1976, 01.06.1979,
01.06.1982, 01.06.1986,
01.12.1988
   500 злотих коричневий Тадеуш Костюшко герб Костюшка, прапор Польського повстання 01.01.1975 16.12.1974, 15.06.1976,
01.06.1979, 01.06.1982
   1000 злотих синій
жовтий 		Миколай Коперник Гіроскоп, геліоцентрична модель світу 01.09.1975 02.07.1975, 01.06.1979,
01.06.1982
   2000 злотих коричневий Мішко I Болеслав I Хоробрий, меч 27.07.1977 01.05.1977, 01.06.1979,
01.06.1982
   5000 злотих зелений Фрідерік Шопен нотний запис полонеза 11.06.1982 01.06.1982, 01.06.1986,
01.12.1988
   10 000 злотих зелений
ліловий 		Станіслав Виспянський фрагмент картини «Планти на світанку» 04.02.1987 01.02.1987, 01.12.1988
   20 000 злотих помаранчевий
коричневий 		Марія Склодовська-Кюрі перший польський ядерний реактор «ЄВА» 26.02.1989 01.02.1989
   50 000 злотих коричневий Станіслав Сташиць Палац Сташиця у Варшаві 11.12.1989 01.12.1989 15.10.1994
   коричневий
сірий 		11.04.1994 16.11.1993 31.12.1996
   100 000 злотих блакитний Станіслав Монюшко Великий театр у Варшаві 26.02.1990 15.02.1990 15.10.1994
   фіолетовий 11.04.1994 16.11.1993 31.12.1996
   200 000 злотих коричневий номінал панорама та герб Варшави 07.12.1989 01.12.1989 17.05.1991
   500 000 злотих синій
коричневий 		Генрік Сенкевич подання «Трилогії» Сенкевича у вигляді герба 01.08.1990 15.04.1990 15.10.1994
   24.12.1994 16.11.1993 31.12.1996
   1 000 000 злотих коричневий Владислав Реймонт сільський пейзаж, вид на село 22.04.1991 15.02.1991 15.10.1994
   24.01.1994 16.11.1993 31.12.1996
   2 000 000 злотих багатобарвна Ігнацій Падеревський герб Польщі зразка 1919 року 10.11.1992 14.08.1992 15.10.1994
   11.04.1994 16.11.1993 31.12.1996

Монети 1950—1994 років Редагувати

Зображення Номінал Параметри Роки обігу Дата на монеті
Аверс Реверс Діаметр
(мм)		 Маса
(г)		 Матеріал Гурт
  1 грош 14,7 0,5 Алюміній Рифлений 1950–1994 1949
  2 гроша 16 0,57
  5 грошей 20 3 Бронза Гладкий 1950–1959
  10 грошей 17,6 2 Мідно-нікелевий сплав 1950–1994
  20 грошей 20 3
  50 грошей 23 5 Рифлений
  1 злотий 25 7

Новий злотий Редагувати

В 1995 році після досягнутої в 1993—1994 роках фінансової стабілізації була проведена деномінація, в результаті якої номінальна вартість валюти Польщі була зменшена в 10 000 разів. Для позначення нової валюти стали використовувати назву «новий злотий» (втім, «старі» злоті теж називались новими, коли їх ввели в 1950 році після попередньої деномінації).

1 січня 1995 року в грошовий обіг країни були випущені грошові знаки нового зразка — банкноти вартістю 10, 20, 50, 100 і 200 злотих (всі з профілями польських королів) і розмінні монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошей. Нові банкноти були віддруковані в 1994 році, а нову розмінну монету карбували на Варшавському монетному дворі починаючи з 1990 року[17]. Одночасно із вводом в обіг нового злотого було прийнято рішення про поступове вилучення грошових знаків, що були в обігу в Польщі до деномінації. Старі злоті приймались як засіб оплати до 31 грудня 1996 року, а до 31 грудня 2010 року їх можна було обміняти в банківських установах.[18].

Протягом 2014—2017 рр, Національний банк Польщі ввів другу серію банкнот злотого. Від першої серії дизайн банкнот відрізняється лише деякими змінами (переміщена голограма, додане «Сузір'я Євріона», тощо), профілі королів, інші значні елементи, розміри та домінуючі кольори були залишені без змін. В другій серії була запроваджена нова банкнота номіналом 500 злотих. На банкноті забражений король Ян III Собеський.[19] Крім обігових, Нацбанк Польщі також періодично випускає різноманітні пам'ятні монети і банкноти.

Нижче в таблицях описаний перелік обігових монет та банкнот нового злотого.

Монети
Зображення Номінал Параметри Опис Рік першого карбування
Діаметр Вага Матеріал Гурт Аверс Реверс
[1] [Архівовано 9 червня 2022 у Wayback Machine.] 1 грош 15,5 мм 1,64 г Марганцева латунь (1995—2013)
Сталь покрита латунню (з 2014) 		Зубчастий Надпис «Rzeczpospolita Polska»
(Республіка Польща), рік карбування та орел з Герба Польщі 		Номінал і 1 листок 1990
2 гроші 17,5 мм 2,13 г Гладкий Номінал і 2 листка
5 грошів 19,5 мм 2,59 г Почергово гладкий і зубчастий Номінал і 5 листків
10 грошів 16,5 мм 2,51 г Мідно-нікелевий сплав Номінал і 10 листків у формі кола
20 грошів 18,5 мм 3,22 г Зубчастий Номінал і 20 листків у формі квадрата
50 грошів 20,5 мм 3,94 г Номінал і 50 листків у формі півкола
1 злотий 23 мм 5 г Почергово гладкий і зубчастий Номінал і 100 листків у формі кола
2 злотих 21,5 мм 5,21 г Серцевина: Мідно-нікелевий сплав
Кільце: Алюмінієва бронза 		Гладкий Номінал і 2 листка в кільцевій частині 1994
5 злотих 24 мм 6,54 г Серцевина: Алюмінієва бронза
Кільце: Мідно-нікелевий сплав 		Переривчасто зубчастий Номінал і 5 листків в кільцевій частині
Банкноти
Зображення Номінал Розміри Домінуючі кольори Опис Дата першого випуску
Аверс Реверс
[2] [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] 10 злотих 120 × 60 мм Темно-коричневий Мешко I Срібний денарій періоду правління Мешка I 1 січня 1995
[3] [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] 20 злотих 126 × 63 мм Фіолетовий і рожевий Болеслав I Хоробрий Срібний денарій періоду правління Болеслава Хороброго
[4] [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] 50 злотих 132 × 66 мм Темно-синій Казимир III Великий Білий Орел з королівської печатки Казимира Великого та регалії Польщі: Скіпетр і Символ Держави («Яблуко королівське»)
[5] [Архівовано 21 червня 2021 у Wayback Machine.] 100 злотих 138 × 69 мм Темно-зелений Владислав II Ягайло Щит що містить Білого Орла з надгробка могили Владислава Ягайло, шолом та два грюнвальдські мечі 1 червня 1995
[6] [Архівовано 30 травня 2021 у Wayback Machine.] 200 злотих 144 × 72 мм Коричневий і помаранчевий Сигізмунд I Старий Орел переплетений літерою «S» у шестикутнику з Каплиці Сигізмунда
[7] [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.] 500 злотих 150 × 75 мм Фіолетовий, сірий, синій, жовтий та зелений Ян III Собеський Вілянівський палац, Білий Орел з польського герба періоду правління Яна Собеського 10 лютого 2017
Примітка: у посиланнях наведенні зображення другої серії банкнот (2014—2017). Відмінності в дизайнах першої та другої серії банкнот можна переглянути за цим посиланням [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.].

Польща і Євро Редагувати

Польща як член Європейського Союзу зобов'язана раніше чи пізніше перейти на Євро. Наразі в країні ведуться дебати щодо дати переходу.[20][21] У березні 2017 повідомлялося про відсутність таких планів у найближчі 10 років.[22]

Докладніше: Польща та євро

Валютний курс Редагувати

З часу введення у 1995, Польща використовує плаваючий (ринковий) режим валютного курсу. Починаючи з 1999 року, на вартість злотого великою мірою впливає вартість Євро оскільки на країни Єврозони припадає значна частина зовнішньої торгівлі Польщі. Загалом з цього часу курс польської валюти відносно євро майже не змінився але мав значні коливання в певних роках, як наприклад в 2002—2004 рр. (до і після вступу Польщі в ЄС) та в 2008 (внаслідок світової фінансової кризи). Протягом 2012-2022 рр. вартість злотого плавно знижувалася з 4,1 до 4,7 злотих за 1 євро.

Станом на 22 вересня 2023, валютний курс злотого (за даними НБУ, ЄЦБ та МВФ) становить 0,1184 злотого за 1 гривню (8,443 гривень за 1 злотий), 4,607 злотих за 1 євро та 4,327 злотих за 1 долар США.

 
Графік валютного курсу відносно євро з 1999 року (к-сть злотих за одне євро)
Поточний обмінний курс PLN
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Statystyka i sprawozdawczość nbp.pl, процитовано: 01.04.2023
  2. ↑ Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 61
  3. ↑ Зварич, 1980, «Копа».
  4. ↑ Зварич, 1980, «Гривна польская (марка)».
  5. ↑ Зварич, 1980, «Грош краковский (польский)».
  6. ↑ Фенглер, 1993, «Золотой».
  7. ↑ а б в г д Зварич, 1980, «Злотый».
  8. ↑ Рябцевич В. Н. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-345-00737-3.
  9. ↑ Фенглер, 1993, «Злотый».
  10. ↑ Менцин, 2009.
  11. ↑ Зварич, 1980, «Тымф, тынф», «Боратинка».
  12. ↑ Фенглер, 1993, «Ахтценгрошен».
  13. ↑ Хроника Варшавского монетного двора. Zloty.su. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 30 квітня 2012. 
  14. ↑ Травін, 2004, с. 309—310.
  15. ↑ Травін, 2004, с. 311.
  16. ↑ а б в Польща > Друга Республіка (1919 — 1939) uk.ucoin.net Процитовано 12 серпня 2023
  17. ↑ Cuhaj, 2011, с. 1738.
  18. ↑ Kiedy złoty stracił zera. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 12 січня 2015. 
  19. ↑ У Польщі до обігу ввійшла нова банкнота у 500 злотих [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.] eurointegration.com.ua, 10 лютого 2017
  20. ↑ Перехід Польщі на євро підтримують менше третини поляків (опитування) [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] УНІАН, 29.03.2013
  21. ↑ На тлі кризи в Єврозоні поляки скептичні щодо переходу на спільну валюту ЄС [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] Deutsche Welle, 26.08.2015
  22. ↑ Польща на 10 років відклала введення євро [Архівовано 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 17 березня 2017

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Злотий
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Злотий&oldid=40251690