Владислав Реймонт

|Ukrcenter= |Примітки=

Владислав Реймонт
пол. Władysław Stanisław Reymont
Ім'я при народженні	пол. Władysław Stanisław Rejment
Народився	7 травня 1867(1867-05-07) Кобеле-Великі, Ramosky Uyezdd, Радомська губернія, Королівство Польське, Російська імперія
Помер	5 грудня 1925(1925-12-05) (58 років) Варшава, Польська Республіка
Поховання	Повонзківський цвинтар :
Країна	Російська імперія  Польська Республіка
Національність	поляки
Діяльність	письменник, прозаїк-романіст, сценарист, прозаїк
Сфера роботи	художня література
Мова творів	польська
Роки активності	з 1896
Magnum opus	Селяни (роман) і Обіцяна земляd
Членство	Związek Zawodowy Literatów Polskichd
Партія	Національна ліга і Польська народна партія "П'яст"d
У шлюбі з	Aurelia Szacnajder Szabłowskad
Автограф
Нагороди
Премії	Нобелівська премія з літератури (1924)
Владислав Реймонт у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Владислав Реймонт (пол. Władysław Stanisław Reymont; 7 травня 1867, Кобеле Вельке — 5 грудня 1925, Варшава) — польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 року. Його найвідомішим твором є роман «Селяни». В 1893 році Реймонт жив у Варшаві від 1893 року і працював письменником. Опублікував свій перший роман «Комедіантка» у 1896 році. Реймонт належав до кола неоромантиків «Молода Польща». На честь письменника названо аеропорт в місті Лодзь.

Життєвий шлях

Владислав народився у сім'ї сільського органіста. Його батько — Юзеф Реймонт був освіченою людиною. Мама — Антоніна з роду Купчинських, походила із збіднілої краківської шляхти; пізніше цей факт з життя матері Реймонт буде часто згадувати у своїх творах.

Батьки хотіли аби син став органістом. Владислав відмовлявся ходити до школи, дуже часто шукав себе у різних професіях, багато подорожував по Польщі, а також по Європі. Закінчив Варшавську недільну школу ремесла. В 1880 −1884 вчився на кравця у Варшаві, по закінченню навчання здобув степінь підмайстра. З 1884 по 1888 був актором у трупах мандрівних театрів. Потім, завдяки старанням батька, працював на Варшавсько-Віденській колії як молодший офіцер. У 1890 померла мама письменника. Свої перші вірші написав у 1882 році.

13 липня 1890 року внаслідок аварії на залізниці Реймонт був доправлений до лікарні зі зламаними ребрами (2 ребра) та у медичній карті було зазначено, що письменник зламав 12 ребер. Завдяки чому отримав відшкодування у розмірі 38 500 рублів.

15 липня 1902 року Реймонт одружився з Аурелією Шабльовською. У цьому ж році помер брат письменника — Франциск.

В 1905 році Владислав Реймонт був свідком Революції 1905 року. Свої спостереження зі страйку і демонстрації проти царя Миколи ІІ автор описав у «Сторінках з нотатника».

У 1920 році письменник купує маєток.

5 грудня 1925 року письменника не стало.

Сейм Республіки Польща оголосив 2000 рік — роком Владислава Реймонта.

Творчість

Дебютував в літературі в 1893. Його творчість поєднує традиції критичного реалізму з елементами натуралізму і символізму. Невелику частину творчої спадщини складають вірші.

Автор оповідань, повістей, романів, різноманітних в тематичному і жанровому відношенні. У збірках «Зустріч» (1897), «Перед світанком» (1902), в повісті «Справедливо» (1899) показаний побут села. У романах «Комедіантка» (1896) і «Бродіння» (1897) зображуються побут і устої провінційного чиновництва, акторського середовища.

Автор роману «Вампір» (1911) і історичній трилогії «1794 рік» (1913—1918) про Польщу кінця XVIII століття і національно-визвольне повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко.

Творчість Реймонта характеризується різноманітністю. Письменник писав на різні теми, використовував різні літературні форми. Часто у творчому доробку письменника з'являлась критика суспільства. У 1924 році Владислав Реймонт отримав Нобелівську нагороду за повість «Селяни» (Chłopi).

Обіцяна земля

Ця повість є однією з найкращих у творчості письменника. Була перекладена на багато іноземних мов. Також знято фільм по мотивах цієї повісті. Матеріали для написання праці Реймонт почав збирати ще у 1896 році, для того майже рік провів у Лодзі. Властивим героєм цього твору є капіталістичне місто, власне Лодзь. Письменник порівнює його до монстра, який знищує людей. Головна тема повісті, показ того, як троє головних героїв «робили гроші». Перший родом з Польщі (Кароль Боровецький), другий герой — німець (Макс Баум), а третій єврей (Мориц Вельт). Той факт, що всі вони з різних країн, зовсім не розділює їх, а мотивує героїв до конкуренції. Спільними зусиллями вони відкривають фабрику.

Твори

• Komediantka (Комедіантка, 1896)
• Fermenty (Ферменти, 1897)
• Ziemia obiecana (Земля обітована, 1898)
• Chłopi (Селяни, 1904—1909)
• Rok (Рок, 1794, 1914—1919)
• Wampir (Вампір, 1911)
• Bunt (Бунт, 1924)

Українські переклади

Вперше переклав роман Вл. Реймонта "Мужики"[1] Михайло Павлик в 1907р. Український письменник, друг Івана Франка.

Переклад роману Реймонта «Селяни» робив відомий політичний діяч УСРР Михайло Лебединець (у Харкові 1930 видано дві перші частини роману).

Пам'ять

• Літературна Премія імені Владислава Реймонта

Посилання

• Реймонт Владислав Станіслав // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 410. — ISBN 966-692-744-6.

• Autobiography given at award of Nobel Prize in 1924 [Архівовано 3 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)