Боратинка (пол. Boratinka) — назва мідних розмінних монет шелягів (чи солідів) Речі Посполитої. Карбували в 1659—1668 роках в монетних дворах Польщі і Великого князівства Литовського.

1 Солід пол. Solidus
Річ Посполита
Монетний двір

TLB (Тіто Лівіо Бураттіні)

GFH (Георг Фрідріх Горн)
Номінал 1 польський чи литовський солід
Маса 1.04 – 1.35 г
Метал мідь
Роки карбування 1659 — 1668
Аверс
Аверс
Опис портрет Яна ІІ Казимира, надпис лат. "IOAN CAS. REX" (Ян Казимир король), під портретом ініціали орендатора монетного двору: «T.L.B.» (Тіто Лівіо Бураттіні) або «G.F.H.» (Георг Фрідріх Горн)
Реверс
Реверс
Опис

надпис лат. "SOLID REGN POLON" (солід Королівства Польща), рік та герб Королівства Польського у складі Речі Посполитої (коронований білий орел зі щитом на грудях) або

надпис лат. "SOLID MAG DVC LIT" (солід Великого князівства Литовського), рік та герб Великого князівства Литовського

Це кредитна монета Речі Посполитої, реальна вартість якої становила лише близько 15 % номінальної. Її випуск був обумовлений важким становищем, в яке потрапила країна в роки війни зі Швецією і Росією, і нагальною потребою розплатитися з найманими військами.

Назва походить автора проекту з випуску легких мідних шелягів — Тіто Лівіо Бураттіні.

Історія ред.

У 1658 році польський науковець італійського походження Тіто Лівіо Бураттіні взяв в оренду державний монетний двір і протягом десятиліття за згодою Сейму карбував мідні соліди (шеляги) за курсом білонного соліда, тобто прирівняні до 1/3 срібного гроша, але мали набагато меншу реальну вартість: фунт міді (2 гривні) коштував 15 грошів, або 45 солідів, але з нього карбували 300 солідів). З цих 300 монет 171 штука входила в казну, 45 — на оплату сировини, а 84 — на виробничі витрати, платня монетникам і в дохід орендаря монетного двору.

Нові соліди важили близько 1,35 г і мали діаметр 16 мм. Вважають, що на зовнішній вигляд соліда значний вплив мала шотландська монета в 2 пенні («Торнер»), яка з'явилася на ринку Речі Посполитої в 40-і роки XVII століття разом з емігрантами-шотландцями.

Початкова планована сума — 1 млн злотих польських[1] для всієї Речі Посполитої — у 1666 році склала 10 млн, не враховуючи значної кількості фальшу (так званих «клепачів» — внутрішніх, закордонних). Тому реальний курс впав значно нижче примусового:

  • за дукат давали спочатку 6,5 зл. п. срібними грошами; боратинками — 9 зл. п., на початку 18 ст. — 18 зл. п. (або тинфами)
  • за талер — 3,5 зл. п. срібними грошами; боратинками — 5 зл. п., на початку 18 ст. — 8 зл. п. (або тинфами)

Разом з тинфами призвели до подальшого розладу грошової системи Речі Посполитої. По вартості їм дорівнювали сучавські підробки.[2]

У 1653-1655 рр. боратинки карбував відроджений на короткий час Львівський монетний двір.

Характеристика ред.

Вага — близько 1,35 г, Номінальна вартість: 3 боратинки = 1 срібний грош, або 90 шт. = 1 злотий польський.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. надалі зл. п.
  2. Нумізматичний словник… — С. 119. (рос.)

Джерела ред.

  • Нумізматичний словник / автор-укладач Зварич В. В. — Львів : Видавництво при ЛДУ / об'єднання «Вища школа», 1975. — 156 с.: 292 іл. — С. 24—25. (рос.)

Посилання ред.