Гданськ

місто на правах повіту Польщі

Гданськ[3], також Ґданськ (пол. Gdańsk польська: [ɡdaj̃sk] ( прослухати), каш. Gduńsk, нім. Danzig [ˈdantsɪç] ( прослухати)) — місто на півночі Польщі, лежить на березі Гданської затоки Балтійського моря, у гирлі річки Вісла, столиця Поморського воєводства.

Гданськ
Gdańsk
Герб Прапор
Герб Прапор Гданська
Основні дані
54°20′53″ пн. ш. 18°39′14″ сх. д. / 54.34829070002777485° пн. ш. 18.65402330002777731° сх. д. / 54.34829070002777485; 18.65402330002777731Координати: 54°20′53″ пн. ш. 18°39′14″ сх. д. / 54.34829070002777485° пн. ш. 18.65402330002777731° сх. д. / 54.34829070002777485; 18.65402330002777731
Країна Польща Польща
Регіон Поморське воєводство
Столиця для Вільне місто Данциг, Гданське воєводство, Gdańsk Voivodeship (1945-1975)d, Данциг — Західна Пруссія, Гданський повіт[d], Вільне місто Данциг (1807—1815), Західна Пруссія і Західна Пруссія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Сопот, Гдиня, Картузький повіт, Гданський повіт, Новодворський повіт, Гданська затока, Ґміна Жуково, Ґміна Кольбуди, Ґміна Прущ-Ґданський, Прущ-Ґданський, Ґміна Цедри-Вельке, Ґміна Стеґна ?
Поділ
  • Aniołkid, Brętowod, Brzeźno[d], Chełm[d], Jasień[d], Kokoszki[d], Krakowiec-Górki Zachodnied, Letnicad, Matarniad, Młyniska[d], Nowy Portd, Оліва, Olszynka[d], Orunia-Św. Wojciech-Lipced, Osowad, Piecki-Migowod, Przeróbkad, Przymorze Małed, Przymorze Wielkied, Rudniki[d], Siedlce[d], Stogi[d], Strzyżad, Suchaninod, Śródmieścied, Ujeścisko-Łostowiced, VII Dwórd, Wrzeszcz Dolnyd, Wrzeszcz Górnyd, Wzgórze Mickiewiczad, Zaspa-Młyniecd, Zaspa-Rozstajed, Żabianka-Wejhera-Jelitkowo-Tysiącleciad, Wyspa Sobieszewskad, Orunia Górna-Gdańsk Południed
  • Засновано 997
    Перша згадка 997
    Магдебурзьке право 1263
    Площа 261,62 км²
    Населення 480 022 (01.04.2022)
    · густота 1742 осіб/км²
    Агломерація 1 235 000
    Висота НРМ 13  м
    Водойма Вісла
    Назва мешканців пол. gdańszczanin[1], пол. gdańszczanka[2], есп. gdanskano, словен. Gdanščan і словен. Gdanščanka
    Міста-побратими див. тут
    Телефонний код (48) 58
    Часовий пояс UTC+1 і CET
    Номери автомобілів GD
    GeoNames 3099434
    OSM r2597485  ·R
    SIMC 0933016
    Поштові індекси 80-008 до 80-958
    Міська влада
    Мер міста в.о. Олександра Дулькевич
    Вебсайт gdansk.pl
    Мапа
    Мапа
    Гданськ. Карта розташування: Польща
    Гданськ
    Гданськ
    Гданськ (Польща)


    CMNS: Гданськ у Вікісховищі

    Гданськ — культурний, науковий та економічний центр, а також потужний транспортний вузол Північної Польщі. Місто є великим портом на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудування (розвинені суднобудування і судноремонт).

    Населення — 480 тисяч мешканців (6-те за розміром у Польщі). Разом із Гдинею і Сопотом утворює міську агломерацію — так зване Тримісто (пол. Trójmiasto, Труймясто) з населенням понад 1 мільйон мешканців.

    Історія міста налічує понад 1000 років, його ідентичність формувалася під впливом різних культур. Гданськ відомий як місто, з якого почалася Друга світова війна і розпочався занепад комунізму в Центральній Європі.

    Найпопулярнішими туристичними районами Гданська є Головне та Старе місто Гданська[4], Вестерплатте та Оліва.

    Історія ред.

    Зміни населення
    Рік Населення Зміна
    1939 250 000
    1946 117 894 −52.8%
    1950 194 633 +65.1%
    1960 286 940 +47.4%
    1970 365 600 +27.4%
    1980 456 707 +24.9%
    1987 469 053 +2.7%
    1990 465 143 −0.8%
    1995 463 019 −0.5%
    2000 462 995 −0.0%
    2005 458 093 −1.1%
    2010 460 509 +0.5%
    2012 460 427 −0.0%
    2014 461 489 +0.2%

    Археологічними розкопками встановлено, що вже з середини 1-го тис. на території Гданська існувало слов'янське поселення. У письмових джерелах Гданськ вперше згадується під 997 року як urbs Gyddanzc у житії Св. Адальберта Празького, який прибув сюди з місією. Завдяки вигідному становищу місто швидко розвивається під владою слов'янських князів, що називали себе Померанськими герцогами. Згадки про Гданський порт вперше зустрічаються у XII ст. 1236 року місто отримує від князя Святополка II[5] любецькі міські права[6], тут оселяються німецькі купці з Любека та інших північнонімецьких та балтійських ганзейських міст.

    Після того, як рід померанських герцогів вимер, почалося змагання Бранденбургу, Польщі та Тевтонського ордену за безхазяйний терен на Нижній Віслі. 13 листопада 1308 року війська ордену зайняли Гданськ й надали центральній частині міста (Głowne Miasto) міські права. Водночас внаслідок війни місто починає занепадати. Цісар Священної Римської імперії та Папа Римський визнають права ордену на Гданськ. З Польщею орден воює до моменту укладення угоди (1343), за якою лицарі тримають місто як «милостиню» від польського короля Казимира ІІІ, що залишає статус міста невизначеним. Припинення війн сприяє швидкому розвитку торгівлі. 1361 року Гданськ (Głowne Miasto) вступає в Ганзейську унію.

    Щоб запобігти надмірному зростанню могутності цієї частини міста, 1377 року отримує міські права Старе місто (Stare Miasto), а 1380-го — також засноване Тевтонським орденом Нове місто (Młode Miasto). Владарювання Тевтонського ордену триває до 1454 року, коли гданчани в ході так званої «13-річної війни» між орденом та Прусським Союзом (до якого вступив Гданськ), повстають проти чужинців. Лицарі залишають місто, а їхню фортецю невдовзі руйнують на знак того, що жоден загарбник більше не контролюватиме Гданськ. Відтоді він як привілейоване місто залишається під владою Польської корони.

    Своїм економічним розквітом у XVI—XVII ст. Гданськ завдячує фактично монопольному становищу в польській торгівлі. Жоден мішок збіжжя не вивозився з країни без того, щоб на цьому не заробили Гданські купці.

    У XVIII ст. внаслідок постійних війн місто занепадає. 1793 року (Другий розділ Польщі) до Гданська вступають прусські війська.

    Пруссія (згодом Німецька імперія) володіла Гданськом до 1920 року, коли Версальським договором Гданськ проголошується «вільним містом» під контролем Ліги Націй. На цей момент місто фактично контролювали німецькомовні мешканці, які становили 97,6 % населення міста.

    Виведення Гданська з-під контролю Німеччини, створення на захід від міста польського коридору, через що Третій Рейх втратив прямий доступ до однієї зі своїх найбільших провінцій, Східної Пруссії, відмова Польщі надати вільний шлях до неї та інші тертя стали приводом для вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року. Польський гарнізон Вестерплятте (місцевість біля Гданська) чинив гітлерівцям тривалий опір, але «вільне місто» окупувала Німеччина, яка почала зачистки польського населення.

    У 1945 році Старе Місто було зруйновано на 90 %. Причиною були не тільки британські повітряні атаки та воєнні дії в місті — найбільших руйнацій завдали радянські війська, які, вигнавши мешканців з їхніх домівок, підпалювали будинки.

    За рішенням Ялтинській конференції 1945 року, Гданськ було передано під суверенітет Польщі.

    На терени Гданського повіту були депортовані 919 українців з українських етнічних територій у 1947 році (т. зв. акція «Вісла»)[7].

    У 1950—1960-х рр. місто було відбудовано, і Гданськ став важливим індустріальним центром комуністичної Польщі.

    Грудень 1970 р. — антикомуністичні робітничі страйки та маніфестації кораблебудівників, придушені військом і міліцією з наявністю людських жертв, спричинили падіння Владислава Гомулки.

    14 серпня 1980 р. — розпочався політичний страйк на Гданській корабельні ім. Леніна, яка стала головним осередком створення незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność) на чолі з Лехом Валенсою.

    Географія ред.

    Місто лежить на березі Гданської затоки, при впадінні річки Мотлава у Віслу. 24 % території міста вкривають ліси і парки[8]. Положення міста в прибережній зоні має безпосередній вплив на клімат і економіку Гданська. Згідно з найпоширенішою редакцією фізико-географічного районування Польщі авторства Єжи Кондрацького Територія Гданська знаходиться в межах двох макрорегіонів, а саме на «Ґданському побережжю» та на «Східньопоморському поозер’ю». В межах «Ґданського побережжя» Гданськ лежить в мезорегіонах «Кашубське побережжя» та на «Віслинських Жулавах». Верхня частина міста, що в макрорегіоні «Східньопоморське поозер’я» в мезорегіоні «Кашубське поозер'я».[9]

    Клімат ред.

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16,1 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою −1,7 °C (29 °F)[10].

    Клімат Гданська
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 11 17 20 26 30 32 32 35 30 23 15 11 35
    Середній максимум, °C 0 0 4 9 15 18 20 20 16 11 5 1 10
    Середня температура, °C −1 −1 1 5 11 14 16 16 12 7 2 0 7
    Середній мінімум, °C −4 −4 −1 1 6 9 11 11 8 4 0 −2 3
    Абсолютний мінімум, °C −31 −23 −23 −8 −2 0 2 3 −2 −7 −17 −20 −31
    Днів з опадами 22 18 18 16 16 17 18 16 18 18 22 23 222
    Днів з дощем 12 9 12 15 15 17 18 16 18 18 18 16 184
    Днів зі снігом 15 13 10 5 1 0 0 0 0 1 7 14 66
    Джерело: Weatherbase

    Промисловість і транспорт ред.

     
    Панорама Гданської корабельні з хмарочоса Зеленяк у центрі міста

    Гданськ — великий промисловий центр. У Гданську знаходиться найбільша у Польщі корабельня (пол. Stocznia Gdańska[11].)

    У промислових районах міста переважають суднобудування, нафтохімічна, хімічна і харчова промисловості. Частка високотехнологічних секторів, як-от електроніка, телекомунікації, машинобудування, радіоенергетика, косметика і фармацевтика, перебувають на підйомі. Бурштинова обробка є також важливою частиною місцевої економіки, тому що більшість покладів бурштину у світі лежать уздовж Балтійського узбережжя. Поморське воєводство, зокрема й Гданськ, також є великим центром туризму в літні місяці, мільйони поляків і громадян Європейського Союзу відпочивають на пляжах балтійського узбережжя.

    Транспорт ред.

     
    Pesa Atribo на Швидкій міській залізниці у Гданську
     
    Гданський аеропорт імені Леха Валенси
     
    Контейнеровоз Maersk у порту Гданська
    • Гданський аеропорт імені Леха Валенси — міжнародний аеропорт, розташований у Гданську[12].
    • Швидка міська залізниця, (SKM)[13] — швидка міська залізниця, функціонує як система метро для району Тримісто, що містить Гданськ, Сопот і Гдиню, з щільним трафіком через 27 станцій, що охоплюють Тримісто[14]. Послуга здійснюється електропотягами з інтервалом 6—30 хвилин між поїздами (залежно від часу доби) на центральній дистанції між Гданськом і Гдинею, і рідше на віддалених дистанціях. Мережу SKM було розширено на північний захід від Триміста до Вейгерово, Лемборка та Слупська, 110 км на захід від Гдині, а на південь він був розширений до Тчева, 31 км на південь від Гданська.
    • Залізниця: головною станцією в Гданську є залізнична станція Гданськ-Головний, яка обслуговується як місцевими поїздами SKM, так і поїздами далекого сполучення PKP. Крім того, поїзди далекого прямування також зупиняються на залізничній станції Гданськ-Олива, Гданськ-Вжещ, Сопот і Гдиня-Головна. Гданськ також має дев'ять інших залізничних станцій, які обслуговуються місцевими поїздами SKM.
    • Поїзди далекого сполучення обслуговує компанія PKP Intercity, яка забезпечує сполучення з усіма великими містами Польщі, включаючи Варшаву, Краків, Лодзь, Познань, Катовиці та Щецин, а також із сусіднім регіоном Кашубських озер.

    У 2011—2015 роках залізничний маршрут Варшава — Гданськ — Гдиня зазнав значної модернізації вартістю 3 мільярди доларів США, частково профінансованої Європейським інвестиційним банком, включаючи заміну колії, зміну кривих і перенесення ділянок колії для забезпечення швидкості до 200 км/год, модернізація станцій та встановлення найсучаснішої сигнальної системи ETCS, яка була завершена в червні 2015 року.

    У грудні 2014 року нові високошвидкісні поїзди Alstom Pendolino були введені в експлуатацію між Гданськом, Варшавою та Краковом, скорочуючи поїздки залізницею час від Гданська до Варшави до 2 годин 58 хвилин[15][16], ще більше скорочений у грудні 2015 року до 2 годин 39 хвилин[17].

    Культура ред.

     
    Фонтан «Нептун» — один із символів міста
     
    Брама-кран над Мотлавою
     
    Ратуша Головного міста
     
    Палац Артуса
     
    Базиліка святої Марії
     
    Архікафедральний собор в Оліві

    У Гданську працює Оперний театр, Балтійська філармонія імені Ф. Шопена, низка музеїв, відбувається кінофестиваль. Престиж міста також підтримують різні фестивалі і заходи, такі як Шекспірівський фестиваль, Ярмарок святого Домініка, Фестиваль доброго гумору або фестиваль All About Freedom Festival. 2010 року в Гданську проходила Вікіманія. Гданськ був кандидатом на звання культурної столиці Європи 2016 року.

    Історичні частини Гданська включають Старе місто в Гданську[4] (Ворота Журавля[19], Фонтан Нептуна[20],Будинок Упгагена, Двір Артуса, Золоту кам'яницю[21], Зелені ворота[22], Велика Збройована, Маріацька вулиця[23]), Вестерплатте та Олива.

    Музеї Гданська ред.

    Пам'ятки історії та культури ред.

    Переважно відбудовані після 1945 року.

    Освіта ред.

    У Гданську діє 14 вищих навчальних закладів[33], у яких 2008 року вчилось понад 78 626 студентів[33], що робить Гданськ одним із найбільших освітніх центрів Польщі.

    Медіа ред.

    ЗМІ ред.

    Радіостанції ред.

    Місцеві радіостанції із трансляцією із Гданська:
    Станція Початок мовлення[34] Тип мовлення[35]
    Radio Gdańsk[pl] 1945 Наземна — 103,7 МГц
    Radio Eska Trójmiasto 2008 (1999) Наземна — 94,6 МГц
    Radio Kaszëbë[pl] 2004 Наземна — 92,3 МГц
    Radio Plus Gdańsk[pl] 1992 Наземна — 101,7 МГц
    Radio RMF Maxxx Trójmiasto 2008 Наземна — 96,4 МГц
    Złote Przeboje[pl] 2004 Наземна — 103,0 МГц

    Українці у Гданську ред.

    У Гданську працює консульство України, що обслуговує українських громадян, які перебувають у Польщі. Консульство знаходиться за адресою: вул. Бернарда Хшановськєго, 60-А 80-278 Гданськ[36].

    У місті споруджено пам'ятник Володимиру Великому. Працює український ресторан «Львівські вареники»[37]. 26 листопада 2020 року одному зі скверів міста присвоєно назву імені генерала армії Української народної республіки Марка Безручка[38].

    Померли ред.

    Відомі люди ред.

    Народилися ред.

    • Ян Гевелій (1611—1687) — польський астроном, автор перших карт Місяця («Селенографія, або опис Місяця»), «Каталогу нерухомих зірок на епоху 1660», атласу неба «Уранографія» (1690); конструктор телескопів; градоначальник Гданську.
    • Ельжбета Гевелій (1647—1693) — жінка-астроном, дружина та колега Яна Гевелія.
    • Данієль Габрієль Фаренгейт (1686—1736) — німецький хімік і фізик, автор температурної шкали його імені.
    • Артур Шопенгауер (1788—1860) — німецький філософ у галузі об'єктивного ідеалізму, відомий уявленням про метафізичну волю як рушій світу.
    • Аарон Бернштайн (1812—1884) — німецький письменник, журналіст, редактор, видавець, перекладач.
    • Бернгард Ґецке (1884—1964) — німецький актор епохи німого.
    • Гюнтер Грасс (1927—2015) — німецький письменник (також скульптор, художник), лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 року. Автор, зокрема, «Данцизької трилогії», до якої входять роман «Бляшаний барабан», повість «Кіт і миша», роман «Собачі роки».
    • Пйотр Шулькін (1950—2018) — польський кінорежисер, сценарист, актор, який у 2018 році підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.
    • Яніна Охойська (1955) — польська громадська діячка, астроном[39].
    • Беата Позняк (1960) — польська актриса.
    • Яцек Денель (1980) — польський поет, письменник і перекладач.

    Пов'язані з містом ред.

    Міста-побратими ред.

    Див. також ред.

    Примітки ред.

    1. https://sjp.pwn.pl/so/gdanszczanin;4436509.html
    2. https://sjp.pwn.pl/so/gdanszczanka;4436510.html
    3. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. — Київ; Ірпінь: Перун, 2005.
    4. а б Starówka Gdańsk (pl-PL). 25 травня 2023. Процитовано 19 серпня 2023. 
    5. Свентопелк II. Великий (1195—1266), (також Свантеполк, Сватоплук, Свитопелк) — старший син Мщивоя (Мествіна) І-го з династії Собіславів (Самборідів)
    6. Див.: Любек, Ганза
    7. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 483.
    8. 3.1. Środowisko przyrodnicze. W: Studium Uwarunkowań i Kierunków Zagospodarowania Przestrzennego Miasta Gdańska. Gdańsk: Prezydent Miasta Gdańska, 2007-12-20, s. 33. 
    9. Kondracki, Jerzy (2002). Geografia regionalna Polski (пол.). Варшава: PWN. ISBN 83-01-13897-1. 
    10. Клімат Гданська. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 31 серпня 2020. 
    11. в 1967—1988 роках ім. Леніна.
    12. Airport History. Процитовано 2 грудня 2022. 
    13. Nasza historia (пол.). Процитовано 2 грудня 2022. 
    14. SKM Passenger Information, Map http://www.skm.pkp.pl/ [Архівовано 27 грудня 2014 у Wayback Machine.]
    15. Polish Pendolino launches 200 km/h operation, Railway Gazette International [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.], 15 December 2014
    16. Pendolino z Trójmiasta do Warszawy. Więcej pytań niż odpowiedzi. trojmiasto.pl. 30 липня 2013. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 25 грудня 2014. 
    17. ';Jeszcze szybciej z Warszawy do Gdańska,' Kurier Kolejowy 9 January 2015 http://www.kurierkolejowy.eu/aktualnosci/22716/Jeszcze-szybciej-z-Warszawy-do-Gdanska.html [Архівовано 10 січня 2015 у Wayback Machine.]
    18. The port and the city. Процитовано 2 грудня 2022. 
    19. Brama Żuraw (pl-PL). 2 травня 2023. Процитовано 19 серпня 2023. 
    20. Fontanna Neptuna (pl-PL). 16 грудня 2022. Процитовано 19 серпня 2023. 
    21. Złota Kamienica w Gdańsk (pl-PL). 27 грудня 2022. Процитовано 19 серпня 2023. 
    22. Zielona Brama w Gdańsku (pl-PL). 21 червня 2023. Процитовано 19 серпня 2023. 
    23. Ulica Mariacka w Gdańsku (pl-PL). 20 грудня 2022. Процитовано 19 серпня 2023. 
    24. Вебсторінка Історичного музею міста Гданськ. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 10 жовтня 2008. 
    25. Вебсторінка Національного музею в Гданську. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 10 жовтня 2008. 
    26. Złota Brama w Gdańsku (pl-PL). 11 липня 2023. Процитовано 19 серпня 2023. 
    27. Додому. Hevelianum (укр.). Процитовано 3 грудня 2022. 
    28. Вебсторінка Національного Морського музею в Гданську. Архів оригіналу за 16 жовтня 2008. Процитовано 10 жовтня 2008. 
    29. Вебсторінка Археологічного музею в Гданську. Архів оригіналу за 17 лютого 2001. Процитовано 10 жовтня 2008. 
    30. Вебсторінка Морського маяка Гданськ-Новий Порт. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 10 жовтня 2008. 
    31. Bazylika Mariacka (pl-PL). 19 листопада 2022. Процитовано 19 серпня 2023. 
    32. Шукач | Пам'ятник Яну Гевелію (3) в Ґданську. www.shukach.com. Процитовано 3 грудня 2022. 
    33. а б Informator o sytuacji społeczno-gospodarczej Gdańska za 2008 rok / Urząd Miejski w Gdańsku. — 2008. — ISSN 1505-7186.
    34. RadioPolska — Niekomercyjny serwis poświęcony radiofonii i telewizji w Polsce. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 15 липня 2010. 
    35. Gdańsk :: wykaz stacji radiowych :: nadaje.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 15 липня 2010. 
    36. Консульство України в Гданську. https://gdansk.mfa.gov.ua. Процитовано 20.12.2023. 
    37. Pierogi Lwowskie. www.facebook.com (укр.). Процитовано 16 вересня 2018. 
    38. У Гданську назвали сквер на честь генерала армії УНР. www.eurointegration.com.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26 листопада 2020. 
    39. Janina Ochojska [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
    40. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Ресурси Інтернету ред.