Яцек Денель
| Яцек Денель | ||||
|---|---|---|---|---|
| Jacek Dehnel | ||||
 | ||||
| Народився | 1 травня 1980 (44 роки) Ґданськ | |||
| Країна |  Республіка Польща | |||
| Місце проживання | Варшава | |||
| Діяльність | перекладач, письменник, художник | |||
| Сфера роботи | література[1], перекладацтво[d][1] і малярство[1] | |||
| Alma mater | Варшавський університет і 130 Polanki Street in Gdańskd | |||
| Мова творів | польська | |||
| Жанр | поезія і проза | |||
| У шлюбі з | Piotr Tarczyńskid | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: jacekdehnel.natemat.pl | ||||
|
| ||||
 Яцек Денель у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Яцек Марія Денель (пол. Jacek Maria Dehnel; 1 травня 1980 Гданськ) — польський поет, перекладач, письменник і художник.
Життєпис
ред.Народився Яцек Денель 1 травня 1980 року у Гданську. Закінчив Загальноосвітній ліцей ім. Стефана Жеромського у Гданську, а також Міждисциплінарних індивідуальних гуманітарних курсів Варшавського університету[4]. Лауреат великої кількості поетичних конкурсів. Автор поетичних збірок, повістей і оповідань. Публікувався у багатьох поетичних журналах. Перекладав наприклад, неопубліковані вірші Осипа Мандельштама і Філіпа Ларкіна.
З вересня 2006 року і до липня 2009 року, разом з музикантом Тимоном Тиманським і журналістом Мацєєм Хмєлєм Яцек Денель вів на першому каналі польського телебачення TVP1 культурну програму «ŁOSssKOT»
Яцек Денель входить до Програмної Ради Галереї Захента (Zachęta Narodowa Galeria Sztuki), як оглядач дописує для книжкового розділу на порталі Віртуальна Польська (Wirtualna Polska) і для «Літературної кав'ярні» журналу Політика (Polityka).
Живе у Варшаві і, як він сам це відкрито визнає, є геєм. Цей факт знаходить вираз у його поезії.
Творчість
ред.Поезія
ред.- «Паралельні життя», Краків, видавництво «Зелена Сова», 2004 р.
- «Подорож на південь», Тихи, видавництво «Малий театр в Тихах», 2005 р.
- «Вірші», Варшава, видавництво «Лампа і Іскра Божа», 2006 р.
- «Контрольний екран», Вроцлав, видавництво «Літературне бюро», 2009 р.
- «Рубрики збитків і прибутків», Вроцлав, видавництво «Літературне бюро», 2011
Проза
ред.- «Колекція», Ґданськ, вид. Мапрес, 1999 р.
- «Ляля», Варшава, вид. В. А.Б. 2006 (укр. видавництво «Ляля». Пер. Божени Антоняк. Львів: Урбіно, 2016)
- «Площа Ринок в Смирні», вид. В. А.Б., 2007
- «Бальзакіана», вид. В. А.Б., 2008
- «Фотопластикон», вид. В. А.Б., 2009
- «Сатурн. Темні сторони життя чоловіків родини Ґойя», вид. В. А.Б., 2011 (укр. видавництво «Сатурн». Пер. Андрій Бондар. Київ: Комора, 2015)[5]
- «Кривоклят» (укр. пер. Андрій Бондар, видавництво «Комора», 2018)
Примітки
ред.- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Pisanie jest też pewną formą myślenia, biBLioteka — Magazyn Literacki [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Яцек Денель. Сатурн. Чорні картини з життя чоловіків родини Ґойя (2015)
Посилання
ред.
- Яцек Денель: «Сідниці для письменника важливіші за руки» [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.]