Краків

Кра́ків (пол. Kraków, нім. Krakau, лат. Cracoviae) — місто в Польщі на березі Вісли, 760 тисяч жителів (2004), з найближчими передмістями 1,2 млн. Адміністративний центр Малопольського воєводства.

Краків Kraków
Герб Кракова прапор Кракова
Основні дані
50°03′41″ пн. ш. 19°56′14″ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Малопольське воєводство
Столиця для	Малопольське воєводство
Межує з — сусідні нас. пункти Краківський повіт ?
Засновано	перед IX століттям
Перша згадка	965
Статус міста	1257
Магдебурзьке право	1257
Площа	326,85 кв/км н/д км²
Населення	▲ 761 873 (2014)
· густота	2331 осіб/км²
Агломерація	1 516 000 (2007)
Висота НРМ	219 ± 0 м
Водойма	Вісла
Назва мешканців	угор. krakkói, есп. krakovano, англ. Cracovian, пол. krakowianin, пол. krakowianka, фр. Cracovien і фр. Cracovienne
Міста-побратими	Золотурн, Франкфурт-на-Майні (6 грудня 1991), Вільнюс, Бордо, Братислава, Будапешт, Кембридж, Куритиба, Куско (8 листопада 1988), Единбург (1995), Фес (1986), Флоренція, Гетеборг, Грозний, Гвадалахара, Інсбрук (19 серпня 1998), Київ (19 лютого 1993), Ла-Серена, Лейпциг (вересень 1973), Левен (1991), Львів, Мілан (10 червня 2003), Ниш, Нюрнберг (1979), Орлеан (14 березня 1992), Печ, Кіто, Рочестер, Рим, Санкт-Петербург, Сан-Франциско, Севілья, Спліт, Тбілісі, Велико-Тирново (1975), Загреб, Москва, Вібо-Валентія, Велико-Тирново (1975)
Телефонний код	(48) 12
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	KR і KK
GeoNames	3094802
OSM	r2768922  ·R
Поштові індекси	30-001 до 31-999
Міська влада
Mayor of Krakówd	Яцек Майхровскі
Веб-сторінка	krakow.pl
Мапа
Краків Краків (Польща)
Краків у Вікісховищі

Друге за величиною та кількістю мешканців місто у Польщі після Варшави; одне з найстаріших міст Польщі, з тисячолітньою історією, багатою культурною і архітектурною спадщиною. В період Австро-Угорщини один з центрів Західної Галичини.

Культурна столиця Європи 2000 року. Історичний центр Кракова з 1978 року належить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Історія

Назва походить від особового імені Крак (засновник або володар фортеці, за легендою князь, нібито правив у VI—VII століттях). Походження імені спірно: зі слов'янського krak (ворон, суч. пол. kruk) або з кельтських мов.

Палац Вавель

Краєвид Вавеля з берега річки Вісла

Центральна площа — Сукенніце

Маріацький костел

Долинки Краковскі

Краківський залізничний вокзал

Перші згадки

Велика Хорватія на середньому та верхньому Дністрі, у Закарпатті, на Сяні і вдовж гір до верхів'їв Одри, Лаби, Заале і Білої Ельстер процвітала певний час, позбувшись варварського впливу. Рух на південь лехітських племен, одне з яких (вісляни) вклинилося в хорватський масив у районі Кракова і розділило його на дві частини, призвів до поділу Великої Хорватії на дві частини.

До кінця ІХ ст. Краків не вирізнявся серед інших хорватських городищ, був меншим за прадавні Носачовиці. Найстарший осередок поселення знаходився на Вавельській Височині; правдоподібно, це був один з найважливіших ґрадів племені віслян^{[джерело?]}. Можливо землі віслян певний час знаходилися під владою Великоморавської Держави. У Х ст. Краків входив до складу держави перших Пжемислідів. Близько 990 року знаходився в межах П'ястівської держави.

Перша відома писемна згадка про Краків (як про важливий торговельний ґрад) походить з повідомлення Ібрагіма ібн Якуба від 965 року. Над Віслою біля Вавелю, на невеликому узгір'ї з юрайського білого каменю, згідно з легендою постала колись святиня поганська, на місці якої побудовано пізніше костел римський Св. Архангела Михаїла.

Середні віки

Щонайменше від 1000 року в Кракові знаходилась резиденція єпископа, а за панування Казимира Відновителя Краків став головною князівською резиденцією.
В 1241 році місто було зруйноване під час татарського набігу. Це могло призвести до втрати Краковом первинного статусу міста, яке правдоподібно він мав на початку ХІІІ ст. Розпочато відбудову Кракова, а князі Болеслав Сором'язливий, його мати Гжимислава і дружина Свята Кінга 5 червня 1257 року надали місту статус магдебурзького права, у Коперні біля Піньчова в Свентокшиському воєводстві.

Власне тоді постав характерний регулярний уклад міста, у який скомпоновано попередні збережені елементи (вул. Гродзька. костел Маріїнський). Між Краковом і Вавелем існувало поселення Окул, давнє підгороддя, яке було вселене до Кракова через короля Владислава Локетка після бунту війта Альберта. В 1320 році у вавельській катедрі відбулась коронація Владислава Локетка. Відтоді, аж до 1734 року, Краків був місцем коронації королів Польщі.

У XIV столітті на передмістях Кракова постали два наступних міста: на півдні Казімєж (1335) і на півночі Клепаж (1366).

Будучи в XV і XVI століттях столицею однієї з найбільших європейських держав, Краків розвивався в архітектурному, торговельному, ремісничому, культурному та науковому напрямках. Замковий комплекс на Вавелі перебудовано і розбудовано в ренесансовому стилі. Відновлено повсталий у 1364 році університет. Збудований був також Барбакан. За часів Зигмунта Августа Краків налічував близько 30 тис. мешканців.

Після Люблінської унії і утворення Речі Посполитої, Краків знаходився на узбіччі великої держави. Сейми і вибори нових монархів відбувались у Варшаві, розташованій більш-менш посередині між столицями Корони і Литви. Від 1596 року, розпочався процес переселення королівського двору Зигмунта ІІІ з Кракова до Варшави, закінчився біля 1611 р. Однак не було факту, який би можна було формально назвати законним «перенесенням столиці». Катедра на Вавелі залишилась місцем коронації польських королів. Краків залишився столичним і королівським містом, незалежно від особи короля. Навіть в пізніші часи, великий візир османський Кара Мустафа, писав в кореспонденції до Яна ІІІ Собеського: «знищу Твій Краків…».

Одночасно з занепадом Речі Посполитої розпочався занепад Кракова. Військові руйнування сильно підірвали позиції міста і загальмували його розвиток. Перший раз Краків був знищений іноземними військами у 1655 році, під час «шведського потопу» (передмістя сильно потерпіли ще у 1587 році, під час спроби здобуття міста Максиміліаном Габсбургом). У XVIII ст. Краків було захоплено пруськими, шведськими, австрійськими і російськими військами. 24 березня 1794 року на краківському ринку склав присягу народові провідник Тадеуш Костюшко, тим самим розпочав повстання.

Під Австрією

Після Третього поділу Польщі Краків зайняли Австрійці. В 1809–1815 роках місто належало до Варшавського герцогства, як столиця департаменту.

Республіка

У 1815–1846 роках був столицею невеликої, але формально незалежної Краківської Речі Посполитої. Вільне місто Краків разом з околицею (Краків був столицею), було останнім виразом формальної незалежності, стосовно польської державності, до часу відродження і становлення незалежності Польщі у 1918 році.
В часах Краківської Речі Посполитої, розпочалась ґрунтовна модернізація і перебудова міста, яке все ще перебувало в середньовічному містобудівельному укладі. Розібрано більшість міських мурів, засипано рів, на місці якого постав парк у вигляді бульварного кільця довкола Старого Міста під назвою Плянти (пол. Planty). Після «краківської революції», тобто збройного повстання, у 1846 році знову був зайнятий Австрією, у межах якої залишався аж до 1918 року. У 1850 році велика пожежа знищила близько 10 % поверхні міста.

Міжвоєнний період 1918 — 1939

Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь в Галичині, Володимерії, Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада при допомозі підрозділів польських легіоністів змогла захопити цю частину.

В часи міжвоєнного двадцятиліття, після здобуття незалежності, польська центральна влада, затвердила вавельський замок, як репрезентаційний будинок Речі Посполитої для користування керівника Держави, а пізніше Президента РП. Ухвалою Сейму Речі Посполитої Польщі з 1921 року, краківський містобудівний ансамбль на Вавелі, став однією з офіційних Резиденцій Президента Польщі. До сьогодні збереглись апартаменти Президента РП Ігнація Мосціцкого.

Друга світова війна

Депортація євреїв з Краківського гетто, березень 1943

Німецькі окупанти зайняли місто вже через шість днів після початку війни. В часи гітлерівської окупації (1939–1945) столиця Генерал-губернаторства. Краків був єдиним великим містом, у якому не зафіксовано спаду населення, а в 1945 році був містом, у якому проживало найбільше мешканців. Німецькі окупанти вивезли до Німеччини багато творів мистецтв, з яких велика кількість не повернулась до країни.

На початку Другої Світової війни із зайняттям Радянським Союзом західноукраїнських земель, саме емігранти з Східної Галичини перетворили Краків на своєрідний центр українського життя. Зокрема, на грудень 1939 р. у Кракові перебували Роман Бжеський, Лідія Бурачинська, Святослав Гординський, Ірина Винницька, Катря Гриневичева, Микола Денисюк, Федір Дудко, Ростислав Єндик, Василь Кархут, Іван Кедрин (Рудницький), Роман Купчинський, Богдан та Лев Лепкі, Осип Назарук, Петро Постолюк, Олена Теліга, Іван Тиктор, Михайло Хом'як, Микола Чирський, Лев Чубатий, Ігор Федів, а також митці: маляри, графіки та скульптори: Василь Дядинюк, Михайло Черешньовський, Наталя Мілян, Осип Роман Касараб, Нестор Кіселевський, Едвард Козак, Андрій Наконечний та інші.

Під час окупації було практично знищене єврейське населення Кракова (перед війною єврейське населення становило 25 % всіх мешканців, а після війни його було лише близько 2 %). Краків зазнав незначних втрат під час бомбардування міста радянською авіацією. Введення до міста радянських військ не було визволенням, а виявилось новою окупацією, цього разу «червоного кольору».

Погром у Кракові

По закінченні Другої Світової війни у Польщі вціліло близько 210 тисяч з понад 3 мільйонів євреїв, до яких додалось ще біля 180 тисяч, котрі репатріювались із СРСР. Разом з тими, хто прибував з Радянського Союзу, було багато функціонерів режиму переконаного сталініста Болеслава Берута, що сприяло формуванню суспільної думки про причетність євреїв до впровадження нового комуністичного устрою держави. Перший погром у повоєнній Польщі відбувся 11 серпня 1945 року в Кракові, після чого акти антиєврейських насильств були зафіксовані в десятках сіл і міст, де формальним приводом до погромів ставали чутки про нібито спробу євреїв викрасти і здійснити ритуальне вбивство християнських дітей.

Повоєнні часи

У повоєнних часах прослідковувався інтенсивний розвиток території і населення міста Однією з найбільших територіальних змін стало будівництво і приєднання до міста Нової Гути

На зламі тисячоліть, у 2000, Краків здобув титул «Культурної столиці Європи» Сьогодні^[коли?] Краків є одним з найпопулярніших^{[джерело?]} місць на світі. У 2006 році, був у «п'ятірці» найпопулярніших міст Європи, у 2007 році, здобув титул «наймоднішого міста світу» — згідно з даними американської інтернетової агенції Orbitz, що визначає тренди у світовому туризмі. В червні 2007 року, Краків відзначав 750 річницю статусу міста. Незважаючи на свою щораз більшу космополітичність, Краків залишається надалі носієм польської символіки. Це єдине місто в Польщі, яке має право вживати в гербі емблему Польської Держави. Така можливість, згідно з геральдичною символікою, надається тільки столичним містам.

Зростання населення в Кракові

Клімат

Клімат Kraków-Balice, 2000-2012
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	15,0	19,4	23,0	30,0	32,6	33,7	35,5	37,3	30,2	27,1	20,5	19,3
Середній максимум, °C	1,0	2,5	7,5	14,0	19,4	21,9	24,2	23,7	18,4	13,6	6,5	1,8	12,9
Середня температура, °C	−2	−0,6	3,3	8,8	14,4	17,0	19,2	18,4	13,8	9,1	3,4	−0,7	8,7
Середній мінімум, °C	−4,9	−4	0,6	3,9	8,8	11,9	13,7	13,2	9,3	4,8	0,3	−3,6	4,4
Абсолютний мінімум, °C	−29,6	−27	−17	−7	−4	−3,8	3,0	4,0	−2	−7,4	−17	−24,8
Норма опадів, мм	39	33	39	47	82	90	85	74	61	41	41	38	670
Кількість днів з опадами	18	17	15	15	15	16	14	13	13	13	17	20	186
Кількість дощових днів	8	7	10	14	15	16	14	13	13	13	13	12	148
Кількість сніжних днів	13	12	7	3	0	0	0	0	0	1	7	12	55
Вологість повітря, %	85	82	78	71	72	74	74	76	81	83	87	87
Джерело: pogoda.ru.net, bestplaces.net

Клімат Kraków-Balice, 1961-1990
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Абсолютний максимум, °C	13,5	19,6	24,1	29,2	32,4	33,6	33,7	33,6	31,5	26,0	22,5	19,3
Середній максимум, °C	−0,1	2,1	7,1	13,5	18,7	21,6	23,0	22,8	18,8	13,8	6,8	1,8
Середня температура, °C	−3,3	−1,6	2,4	7,9	13,1	16,2	17,5	16,9	13,1	8,3	3,2	−1
Середній мінімум, °C	−6,7	−4,8	−1,3	3,0	7,6	10,8	12,2	11,8	8,6	4,2	0,2	−4
Абсолютний мінімум, °C	−29,9	−29,3	−26,7	−6	−3,1	−0,1	5,5	2,7	−3,1	−7,4	−17,2	−29,5
Норма опадів, мм	34	32	34	48	83	97	85	87	54	46	45	41
Кількість днів з опадами	8,1	7,4	7,9	8,4	10,5	11,5	10,3	9,3	8,1	7,7	9,4	10,1
Джерело: NOAA

Клімат (Olsza II), 1961–1990
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Кількість сонячних годин	40	56	89	134	182	192	203	188	129	103	48	32
Джерело: NOAA

Згідно з доповіддю Всесвітньої організації охорони здоров'я, в 2016 році Краків посів одинадцяте місце в списку найбільш забруднених міст Європейського союзу. Географічне положення ускладнює вентиляцію міста, великою проблемою є смог, особливо під час опалювального сезону. Повітря забруднене насамперед частинками PM10 і PM2, 5, а також токсичним бензопіреном. В дні особливо сильного смогу в краківському громадському транспорті вводиться безкоштовний проїзд для власників автомобілів.

Адміністративний поділ

З 27 березня 1991 Краків поділений на 18 самоврядних районів, що позначаються римськими цифрами. У 2002 році міською владою було прийнято постанову про офіційне додавання до районів назв після цифр, які до цього використовувалися неофіційно.

Адміністративний поділ Кракова

Остання на даний час зміна меж районів відбулася 12 березня 2014 року.

• I район (Старе Място, пол. Dzielnica I Stare Miasto)
• II район (Гжегужки, пол. Dzielnica II Grzegórzki)
• III район (Пронднік-Червони, пол. Dzielnica III Prądnik Czerwony)
• IV район (Пронднік-Бяли, пол. Dzielnica IV Prądnik Biały)
• V район (Кроводжа, пол. Dzielnica V Krowodrza)
• VI район (Броновіце, пол. Dzielnica VI Bronowice)
• VII район (Звежинець, пол. Dzielnica VII Zwierzyniec)
• VIII район (Дембники, пол. Dzielnica VIII Dębniki)
• IX район (Лагевники-Борек-Фаленцький, пол. Dzielnica IX Łagiewniki-Borek Fałęcki)
• X район (Свошовіце, пол. Dzielnica X Swoszowice)
• XI район (Подгуже-Духацке, пол. Dzielnica XI Podgórze Duchackie)
• XII район (Бежанув-Прокочім, пол. Dzielnica XII Bieżanów-Prokocim)
• XIII район (Подгуже, пол. Dzielnica XIII Podgórze)
• XIV район (Чижини, пол. Dzielnica XIV Czyżyny)
• XV район (Містшеевіце, пол. Dzielnica XV Mistrzejowice)
• XVI район (Беньчице, пол. Dzielnica XVI Bieńczyce)
• XVII район (Взгужа-Кшеславіцке, пол. Dzielnica XVII Wzgórza Krzesławickie)
• XVIII район (Нова Гута, пол. Dzielnica XVIII Nowa Huta)

Більшість назв районів Кракова походять від назв спочатку окремих поселень, які протягом століть включалися в адміністративні межі міста.

Культура

Великий парад драконів у Кракові

Пані з горностаєм пензля Леонардо да Вінчі, Музей Чарторийських

Центральним елементом культури Кракова є Старе Місто — скарбниця шедеврів мистецтва та цінних пам'яток архітектури. Тут розташовано понад 1200 пам'яток, які представляють усі стилі архітектури, від середньовіччя до новітніх часів. Краківська площа Ринок належить до найбільших у Європі, залишається незмінною з 1257-го року.

У 2013 році Краків отримав звання «місто літератури ЮНЕСКО», ставши 7-м у світі і першим у центрально-східній Європі.

У Національному музеї зберігається єдина в Польщі картина Леонардо да Вінчі «Пані з горностаєм».

Музеї

• Музей польської авіації («Muzeum Lotnictwa Polskiego»)
• Національний музей («Muzeum Narodowe w Krakowie»)
• Центр єврейської культури
• Археологічний музей («Muzeum Archeologiczne»)
• Королівський замок на Вавелі («Zamek Królewski na Wawelu»)
• Палац єпископа Еразма Цьолека («Pałac biskupa Erazma Ciołka»)
• Будинок Станіслава Виспянського («Muzeum Stanisława Wyspiańskiego.»)
• Будинок Яна Матейка («Dom Jana Matejki»)
• Історичний музей («Muzeum Historyczne»)
• Центр японського мистецтва і техніки «Manggha» («Centrum Sztuki i Techniki Japońskiej „Manggha“»)
• Музей вітражу
• Музей історії фотографії («Muzeum Historii Fotografii»)
• Музей сучасного мистецтва
• Музей страхування
• Музей Чорторийських («Muzeum Czartoryskich i Arsenał Muzeum Czartoryskich»)
• Суконні ряди («Sukiennice»)
• Етнографічний музей («Muzeum Etnograficzne»)

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	353577	59856	247837	45884
Жінки	404034	56930	245179	101925
Разом	757611	116786	493016	147809

Релігія

У 2016 році місто прийняло «Світовий день молоді».

Спорт

У Кракові базується дві футбольні команди Екстракляси «Вісла (Краків)» (найуспішніша команда в історії польського футболу) та «Краковія» (вболівальником якої був Іоанн Павло ІІ), а також кілька менш успішних команд, таких як «Гарбарня», «Гутник» та інші.

Влітку 2017 Краків був одним із шістьох міст Польщі, які приймали молодіжний чемпіонат Європи з футболу.

Партнерство

Міста-побратими

Міста-побратими

• Будапешт,  Угорщина
• Київ,  Україна
• Левен,  Бельгія
• Мілан,  Італія
• Нюрнберг,  Німеччина

Почесні міста-побратими

• Куритиба,  Бразилія
• Ла-Серена,  Чилі
• Кіто,  Еквадор

Міста-партнери

• Бордо,  Франція
• Братислава,  Словаччина
• Вільнюс,  Литва
• Гетеборг,  Швеція
• Золотурн,  Швейцарія
• Інсбрук,  Австрія
• Куско,  Перу
• Лейпциг,  Німеччина
• Львів,  Україна
• Орлеан,  Франція
• Печ,  Угорщина
• Рим,  Італія
• Рочестер,  США
• Сан-Франциско,  США
• Санкт-Петербург,  Росія
• Тбілісі,  Грузія
• Фес,  Марокко
• Флоренція,  Італія
• Франкфурт,  Німеччина
• Едінбург,  Шотландія

Співпраця з іншими містами

• Велико-Тирново,  Болгарія
• Відень,  Австрія
• Загреб,  Хорватія
• Дублін,  Ірландія
• Москва,  Росія
• Нанкін,  КНР
• Оломоуц,  Чехія
• Севілья,  Іспанія
• Страсбург,  Франція
• Тарту,  Естонія
• Тронхейм,  Норвегія

Консульства

Генеральні консульства:

• Франція
• Німеччина
• Росія
• Україна

• Словаччина
• Угорщина
• США
• Японія
• Туреччина

Почесні консульства:

• Бразилія
• Хорватія
• Данія
• Швеція
• Мексика
• Норвегія
• Велика Британія

• Перу
• Естонія
• Італія
• Казахстан
• Пакистан
• Чилі
• Бельгія

Туризм

Краків є великим транспортним вузлом, транспортна система якого складається з систем повітряного сполучення, залізничного, автомобільного і трамвайного транспорту. Функціонує аеропорт Краків-Баліце (пол. Port lotniczy Kraków-Balice)

Краків є найбільш відвідуваним містом Польщі станом на 2016 рік. Щороку його відвідує приблизно 10 млн. туристів (для порівняння, Варшаву — лише 8 млн.).

Історичний центр Кракова
Historic Centre of Kraków
Світова спадщина
Вавельський палац
50°03′41″ пн. ш. 19°56′14″ сх. д.
Країна	Польща
Тип	Культурний
Критерії	IV
Об'єкт №	29
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1978 (2 сесія)
Краків у Вікісховищі

• Вавель
• Собор святих Станіслава і Вацлава
• Маріацький костел (базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії)
• Палац Санґушків (Палац Розенталів)
• Яґеллонський університет
• Колегіум Маюса
• Старе місто (Краків)
• Єврейський Казимеж
• Краківський зоопарк

Місто складається з внутрішнього міста і семи передмість. Залишки фортеці XV ст.; 39 костелів, багато каплиць, 25 монастирів, 7 синагог. Широко відомі собор святих Станіслава і Вацлава XIV ст., усипальниці польських королів, єпископів і героїв (див. Вавель), Готичний костел св. Марії (XIII ст.); бароковий костел святої Анни, величезний замок XIII ст. — резиденція польських королів; національний музей з картинами Матейка, Семирадського і ін. в будівлі XIII століття; технічно-промисловий музей, архієпископський палац, Музей Чарторийських (предмети мистецтва).

У будівлі Краківського Ягеллонського Університету розміщується Академія наук. Ягеллонська бібліотека налічує близько 300 000 томів і 5 000 рукописів.

Поблизу Кракова розташовані кілька курганів (пол. kopiec) — два доісторичних, названих на честь легендарних Крака та Ванди, і два меморіальних, створених в новий час: копець Костюшко (1820—1823) і копець Пілсудського (1934—1937, реставрувався в 1980-1990-ті).

Зважаючи на залишки старовини, якими багатий Краків, його іноді називають польськими Афінами. Для патріотів в період поділу Польщі (1795—1918) Краків, пам'ятник величі держави і героїчних подвигів минулого, був, крім того, «польською Меккою», місцем паломництва.

Популярний туристичний маршрут Королівська дорога. Фабрика Оскара Шиндлера в Кракові також користується великим попитом у туристів.

У самому центрі Кракова розташовується Краківський луг.

У 1978 році історичний центр Кракова став одним з перших об'єктів, включених до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Вважається культурною столицею Польщі. У місті прожили більшу частину життя два Нобелівські лауреати з літератури — Чеслав Мілош і Віслава Шимборська, а також Почесний громадянин Кракова Станіслав Лем.

Див. також

• Велике Князівство Краківське
• Вільне місто Краків
• 46977 Краків — астероїд, названий на честь міста.

Джерела

• Ільюшин І. І. Краків // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 284. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Кущ П. Ні кроку без легенди. У Кракові легенди є однією з колоритних родзинок стародавнього польського міста, яке нагадує музей просто неба // Україна Молода. — 2009. — № 64 (8 квітня).
• Поліщук Я. О., Шушківський А. І. Краків // Краків // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 175—177. — ISBN 978-966-02-7305-4.
• Семенюк С. Історія Українського народу. — Львів : Апріорі, 2010. — 608 с. — ISBN 978-966-2154-14-6.
• Maciszewski. Kraków (łac. Cracovia…) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 587. (пол.) — S. 587—604.
• Simpson, Scott; Zukowska, Helena (15 April 2008). Travellers Kraków, 3rd: Guides to Destinations Worldwide (вид. Fourth). Peterborough, United Kingdom: Thomas Cook Publishing. ISBN 978-1-84157-901-6. Процитовано 11 March 2010. 
• Jane Hardy, Al Rainnie, Restructuring Krakow: Desperately Seeking Capitalism. Published 1996 by Mansell Publishing, 285 pages. Business, economics, finance. ISBN 0-7201-2231-7.
• Edward Hartwig, Kraków, with Jerzy Broszkiewicz (contributor). Published 1980, by Sport i Turystyka, 239 pages. ISBN 83-217-2321-7.
• Bolesław T. Łaszewski, Kraków: karta z dziejów dwudziestolecia. Published 1985, by Bicentennial Pub. Corp. (original from the University of Michigan), 132 pages. ISBN 0-912757-08-6
• Joanna Markin, Bogumiła Gnypowa, Kraków: The Guide. Published 1996 by Pascal Publishing, 342 pages. ISBN 83-87037-28-1.
• Tim Pepper, Andrew Beattie, Krakow. Published 2007 by Hunter Pub Inc., 160 pages. ISBN 1-84306-308-5. The book includes description of public art galleries and museums.
• Scott Simpson, Krakow. Published 2003 by Thomas Cook, 192 pages. Transport, geography, sightseeing, history, and culture. Includes weblinks CD. ISBN 1-84157-187-3.
• Dorota Wąsik, Emma Roper-Evans, Krakow. Published 2002 by Somerset. Cultural guidebook series, 160 pages. ISBN 963-00-5930-4.
• Richard Watkins, Best of Kraków, Published 2006, by Lonely Planet, 64 pages, complemented by fold-out maps. ISBN 1-74104-822-2.
• Martin C. Dean, Mel Hecker, and Geoffrey P. Megargee. The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945. Vol. II: Ghettos in German-Occupied Eastern Europe. Published 2012 by Indiana University Press, 1,040 pages. ISBN 978-0-253-35599-7.

Посилання

• Про Краків
• Краків для українця (віртуальні прогулянки)
• Краків-інфо
• Віртуальний Краків
• Готелі Кракова
• Енциклопедія Краківських комунікацій
• Сателітарні знімки Кракова з Google
• Kraków — інформація, галерея, новини, мапа