Відкрити головне меню
Вікіпедія

Краків

місто на правах повіту Польщі

Кра́ків (пол. Kraków, нім. Krakau, лат. Cracoviae) — місто в Польщі на березі Вісли, 760 тисяч жителів (2004), з найближчими передмістями 1,2 млн. Адміністративний центр Малопольського воєводства.

Краків
Kraków

Герб Прапор
Герб Кракова прапор Кракова
Краків
Основні дані
50°03′41″ пн. ш. 19°56′14″ сх. д. / 50.06138888891677396° пн. ш. 19.93722222224977969° сх. д. / 50.06138888891677396; 19.93722222224977969Координати: 50°03′41″ пн. ш. 19°56′14″ сх. д. / 50.06138888891677396° пн. ш. 19.93722222224977969° сх. д. / 50.06138888891677396; 19.93722222224977969
Країна Польща
Регіон Малопольське воєводство
Столиця для Малопольське воєводство[1]

Межує з

— сусідні нас. пункти
Краківський повіт ?
Засновано перед IX століттям
Перша згадка 965
Статус міста 1257
Магдебурзьке право 1257
Площа

326,85 кв/км

н/д км²
Населення ▲ 761 873 (2014)
· густота 2331 осіб/км²
Агломерація 1 516 000 (2007)
Висота НРМ 219 ± 1 м
Водойма Вісла
Міста-побратими Золотурн, Франкфурт-на-Майні (6 грудня 1991), Вільнюс, Бордо, Братислава, Будапешт, Кембридж, Куритиба, Куско (8 листопада 1988), Единбург (1995), Фес (1986), Флоренція, Гетеборг, Грозний, Гвадалахара, Інсбрук (19 серпня 1998), Київ (19 лютого 1993)[2], Ла-Серена, Лейпциг (вересень 1973)[3], Левен (1991)[4], Львів, Мілан (10 червня 2003), Ниш, Нюрнберг (1979), Орлеан, Печ, Кіто, Рочестер, Рим, Санкт-Петербург, Сан-Франциско, Севілья, Спліт, Тбілісі, Велико-Тирново (1975), Загреб, Москва, Вібо-Валентія, Велико-Тирново (1975)
Телефонний код (48) 12
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів KR і KK
GeoNames 6690154, 3094802
OSM r2768922  ·R
Поштові індекси 30-001 до 31-999
Міська влада
Mayors of Kraków[d] Яцек Майхровскі
Веб-сторінка krakow.pl
Мапа
Краків. Карта розташування: Польща
Краків
Краків
Краків (Польща)
Краків у Вікісховищі?
Portal:Kraków[d]
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Краків (значення).

Друге за величиною та кількістю мешканців місто у Польщі після Варшави; одне з найстаріших міст Польщі, з тисячолітньою історією, багатою культурною і архітектурною спадщиною. В період Австро-Угорщини один з центрів Західної Галичини.

Культурна столиця Європи 2000 року. Історичний центр Кракова з 1978 року належить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[5].

Зміст

ІсторіяРедагувати

Назва походить від особового імені Крак (засновник або володар фортеці, за легендою князь, нібито правив у VI—VII століттях). Походження імені спірно: зі слов'янського krak (ворон, суч. пол. kruk) або з кельтських мов.

 
Палац Вавель
 
Краєвид Вавеля з берега річки Вісла
 
Центральна площа — Сукенніце
 
Маріацький костел
 
Долинки Краковскі
 
Краківський залізничний вокзал

Перші згадкиРедагувати

Велика Хорватія на середньому та верхньому Дністрі, в Закарпатті, на Сяні і вдовж гір до верхів'їв Одри, Лаби, Заале і Білої Ельстер процвітала певний час, позбувшись варварського впливу. Рух на південь лехітських племен, одне з яких (вісляни) вклинилося в хорватський масив у районі Кракова і розділило його на дві частини, призвів до поділу Великої Хорватії на дві частини[6].

До кінця ІХ ст. Краків не вирізнявся серед інших хорватських городищ, був меншим за прадавні Носачовиці[7]. Найстарший осередок поселення знаходився на Вавельській Височині; правдоподібно, це був один з найважливіших ґрадів племені віслян[джерело?]. Можливо землі віслян певний час знаходилися під владою Великоморавської Держави. У Х ст. Краків входив до складу держави перших Пжемислідів. Близько 990 року знаходився в межах П'ястівської держави.

Перша відома писемна згадка про Краків (як про важливий торговельний ґрад) походить з повідомлення Ібрагіма ібн Якуба від 965 року. Над Віслою біля Вавелю, на невеликому узгір'ї з юрайського білого каменю, згідно з легендою постала колись святиня поганська, на місці якої побудовано пізніше костел римський Св. Архангела Михаїла.

Середні вікиРедагувати

Докладніше: Краківське воєводство (до 1795)

Щонайменше від 1000 року в Кракові знаходилась резиденція єпископа, а за панування Казимира Відновителя Краків став головною князівською резиденцією.
В 1241 році місто було зруйноване під час татарського набігу. Це могло призвести до втрати Краковом первинного статусу міста, яке правдоподібно він мав на початку ХІІІ ст. Розпочато відбудову Кракова, а князі Болеслав Сором'язливий, його мати Гжимислава і дружина Свята Кінга 5 червня 1257 року надали місту статус магдебурзького права, у Коперні біля Піньчова в Свентокшиському воєводстві.

Власне тоді постав характерний регулярний уклад міста, в який скомпоновано попередні збережені елементи (вул. Гродзька. костел Маріїнський). Між Краковом і Вавелем існувало поселення Окул, давнє підгороддя, яке було вселене до Кракова через короля Владислава Локетка після бунту війта Альберта. В 1320 році у вавельській катедрі відбулась коронація Владислава Локетка. Відтоді, аж до 1734 року, Краків був місцем коронації королів Польщі.

У XIV столітті на передмістях Кракова постали два наступних міста: на півдні Казімєж (1335) і на півночі Клепаж (1366).

Будучи в XV і XVI століттях столицею однієї з найбільших європейських держав, Краків розвивався в архітектурному, торговельному, ремісничому, культурному та науковому напрямках. Замковий комплекс на Вавелі перебудовано і розбудовано в ренесансовому стилі. Відновлено повсталий у 1364 році університет. Збудований був також Барбакан. За часів Зигмунта Августа Краків налічував близько 30 тис. мешканців.

Після Люблінської унії і утворення Речі Посполитої, Краків знаходився на узбіччі великої держави. Сейми і вибори нових монархів відбувались у Варшаві, розташованій більш-менш посередині між столицями Корони і Литви. Від 1596 року, розпочався процес переселення королівського двору Зигмунта ІІІ з Кракова до Варшави, закінчився біля 1611 р. Однак не було факту, який би можна було формально назвати законним «перенесенням столиці». Катедра на Вавелі залишилась місцем коронації польських королів. Краків залишився столичним і королівським містом, незалежно від особи короля. Навіть в пізніші часи, великий візир османський Кара Мустафа, писав в кореспонденції до Яна ІІІ Собеського: «знищу Твій Краків…».

Одночасно з занепадом Речі Посполитої розпочався занепад Кракова. Військові руйнування сильно підірвали позиції міста і загальмували його розвиток. Перший раз Краків був знищений іноземними військами у 1655 році, під час «шведського потопу» (передмістя сильно потерпіли ще у 1587 році, під час спроби здобуття міста Максиміліаном Габсбургом). У XVIII ст. Краків було захоплено пруськими, шведськими, австрійськими і російськими військами. 24 березня 1794 року на краківському ринку склав присягу народові провідник Тадеуш Костюшко, тим самим розпочав повстання.

Під АвстрієюРедагувати

Після Третього поділу Польщі Краків зайняли Австрійці. В 1809–1815 роках місто належало до Варшавського герцогства, як столиця департаменту.

РеспублікаРедагувати

У 1815–1846 роках був столицею невеликої, але формально незалежної Краківської Речі Посполитої. Вільне місто Краків разом з околицею (Краків був столицею), було останнім виразом формальної незалежності, стосовно польської державності, до часу відродження і становлення незалежності Польщі у 1918 році.
В часах Краківської Речі Посполитої, розпочалась ґрунтовна модернізація і перебудова міста, яке все ще перебувало в середньовічному містобудівельному укладі. Розібрано більшість міських мурів, засипано рів, на місці якого постав парк у вигляді бульварного кільця довкола Старого Міста під назвою Плянти (пол. Planty). Після «краківської революції», тобто збройного повстання, у 1846 році знову був зайнятий Австрією, в межах якої залишався аж до 1918 року. У 1850 році велика пожежа знищила близько 10 % поверхні міста.

Міжвоєнний період 1918 — 1939Редагувати

Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь в Галичині, Володимерії, Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада при допомозі підрозділів польських легіоністів змогла захопити цю частину.[8]

В часи міжвоєнного двадцятиліття, після здобуття незалежності, польська центральна влада, затвердила вавельський замок, як репрезентаційний будинок Речі Посполитої для користування керівника Держави, а пізніше Президента РП. Ухвалою Сейму Речі Посполитої Польщі з 1921 року, краківський містобудівний ансамбль на Вавелі, став однією з офіційних Резиденцій Президента Польщі. До сьогодні збереглись апартаменти Президента РП Ігнація Мосціцкого.

Друга світова війнаРедагувати

 
Депортація євреїв з Краківського гетто, березень 1943

Німецькі окупанти зайняли місто вже через шість днів після початку війни. В часи гітлерівської окупації (1939–1945) столиця Генерал-губернаторства. Краків був єдиним великим містом, у якому не зафіксовано спаду населення, а в 1945 році був містом, у якому проживало найбільше мешканців. Німецькі окупанти вивезли до Німеччини багато творів мистецтв, з яких велика кількість не повернулась до країни.

На початку Другої Світової війни із зайняттям Радянським Союзом західноукраїнських земель, саме емігранти з Східної Галичини перетворили Краків на своєрідний центр українського життя. Зокрема, на грудень 1939 р. у Кракові перебували Роман Бжеський, Лідія Бурачинська, Святослав Гординський, Ірина Винницька, Катря Гриневичева, Микола Денисюк, Федір Дудко, Ростислав Єндик, Василь Кархут, Іван Кедрин (Рудницький), Роман Купчинський, Богдан та Лев Лепкі, Осип Назарук, Петро Постолюк, Олена Теліга, Іван Тиктор, Михайло Хом'як, Микола Чирський, Лев Чубатий, Ігор Федів, а також митці: маляри, графіки та скульптори: Василь Дядинюк, Михайло Черешньовський, Наталя Мілян, Осип Роман Касараб, Нестор Кіселевський, Едвард Козак, Андрій Наконечний та інші.

Докладніше: Краківське гетто

Під час окупації було практично знищене єврейське населення Кракова (перед війною єврейське населення становило 25 % всіх мешканців, а після війни його було лише близько 2 %). Краків зазнав незначних втрат під час бомбардування міста радянською авіацією. Введення до міста радянських військ не було визволенням, а виявилось новою окупацією, цього разу «червоного кольору».

Погром у КраковіРедагувати

По закінченні Другої Світової війни у Польщі вціліло близько 210 тисяч з понад 3 мільйонів євреїв, до яких додалось ще біля 180 тисяч, котрі репатріювались із СРСР. Разом з тими, хто прибував з Радянського Союзу, було багато функціонерів режиму переконаного сталініста Болеслава Берута, що сприяло формуванню суспільної думки про причетність євреїв до впровадження нового комуністичного устрою держави. Перший погром у повоєнній Польщі відбувся 11 серпня 1945 року в Кракові, після чого акти антиєврейських насильств були зафіксовані в десятках сіл і міст, де формальним приводом до погромів ставали чутки про нібито спробу євреїв викрасти і здійснити ритуальне вбивство християнських дітей[9].

Повоєнні часиРедагувати

У повоєнних часах прослідковувався інтенсивний розвиток території і населення міста Однією з найбільших територіальних змін стало будівництво і приєднання до міста Нової Гути

На зламі тисячоліть, у 2000, Краків здобув титул «Культурної столиці Європи» Сьогодні[коли?] Краків є одним з найпопулярніших[джерело?] місць на світі У 2006 році, був у «п'ятірці» найпопулярніших міст Європи, у 2007 році, здобув титул «наймоднішого міста світу» — згідно з даними американської інтернетової агенції Orbitz, що визначає тренди у світовому туризмі В червні 2007 року, Краків відзначав 750 річницю статусу міста Незважаючи на свою щораз більшу космополітичність, Краків залишається надалі носієм польської символіки Це єдине місто в Польщі, яке має право вживати в гербі емблему Польської Держави Така можливість, згідно з геральдичною символікою, надається тільки столичним містам

Зростання населення в Кракові
 

КліматРедагувати

Клімат Kraków-Balice, 2000-2012
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 15,0 19,4 23,0 30,0 32,6 33,7 35,5 37,3 30,2 27,1 20,5 19,3
Середній максимум, °C 1,0 2,5 7,5 14,0 19,4 21,9 24,2 23,7 18,4 13,6 6,5 1,8 12,9
Середня температура, °C −2 −0,6 3,3 8,8 14,4 17,0 19,2 18,4 13,8 9,1 3,4 −0,7 8,7
Середній мінімум, °C −4,9 −4 0,6 3,9 8,8 11,9 13,7 13,2 9,3 4,8 0,3 −3,6 4,4
Абсолютний мінімум, °C −29,6 −27 −17 −7 −4 −3,8 3,0 4,0 −2 −7,4 −17 −24,8
Норма опадів, мм 39 33 39 47 82 90 85 74 61 41 41 38 670
Кількість днів з опадами 18 17 15 15 15 16 14 13 13 13 17 20 186
Кількість дощових днів 8 7 10 14 15 16 14 13 13 13 13 12 148
Кількість сніжних днів 13 12 7 3 0 0 0 0 0 1 7 12 55
Вологість повітря, % 85 82 78 71 72 74 74 76 81 83 87 87
Джерело: pogoda.ru.net[10], bestplaces.net[11]

Згідно з доповіддю Всесвітньої організації охорони здоров'я, в 2016 році Краків посів одинадцяте місце в списку найбільш забруднених міст Європейського союзу[14]. Географічне положення ускладнює вентиляцію міста, великою проблемою є смог, особливо під час опалювального сезону. Повітря забруднене насамперед частинками PM10 і PM2, 5, а також токсичним бензопіреном[15]. В дні особливо сильного смогу в краківському громадському транспорті вводиться безкоштовний проїзд для власників автомобілів[16].

Адміністративний поділРедагувати

З 27 березня 1991 Краків поділений на 18 самоврядних районів, що позначаються римськими цифрами. У 2002 році міською владою було прийнято постанову про офіційне додавання до районів назв після цифр, які до цього використовувалися неофіційно.

 
Адміністративний поділ Кракова

Остання на даний час зміна меж районів відбулася 12 березня 2014 року.

  • I район (Старе Място, пол. Dzielnica I Stare Miasto)
  • II район (Гжегужки, пол. Dzielnica II Grzegórzki)
  • III район (Пронднік-Червони, пол. Dzielnica III Prądnik Czerwony)
  • IV район (Пронднік-Бяли, пол. Dzielnica IV Prądnik Biały)
  • V район (Кроводжа, пол. Dzielnica V Krowodrza)
  • VI район (Броновіце, пол. Dzielnica VI Bronowice)
  • VII район (Звежинець, пол. Dzielnica VII Zwierzyniec)
  • VIII район (Дембники, пол. Dzielnica VIII Dębniki)
  • IX район (Лагевники-Борек-Фаленцький, пол. Dzielnica IX Łagiewniki-Borek Fałęcki)
  • X район (Свошовіце, пол. Dzielnica X Swoszowice)
  • XI район (Подгуже-Духацке, пол. Dzielnica XI Podgórze Duchackie)
  • XII район (Бежанув-Прокочім, пол. Dzielnica XII Bieżanów-Prokocim)
  • XIII район (Подгуже, пол. Dzielnica XIII Podgórze)
  • XIV район (Чижини, пол. Dzielnica XIV Czyżyny)
  • XV район (Містшеевіце, пол. Dzielnica XV Mistrzejowice)
  • XVI район (Беньчице, пол. Dzielnica XVI Bieńczyce)
  • XVII район (Взгужа-Кшеславіцке, пол. Dzielnica XVII Wzgórza Krzesławickie)
  • XVIII район (Нова Гута, пол. Dzielnica XVIII Nowa Huta)

Більшість назв районів Кракова походять від назв спочатку окремих поселень, які протягом століть включалися в адміністративні межі міста.

КультураРедагувати

 
Великий парад драконів у Кракові
 
Пані з горностаєм пензля Леонардо да Вінчі, Музей Чарторийських

Центральним елементом культури Кракова є Старе Місто — скарбниця шедеврів мистецтва та цінних пам'яток архітектури. Тут розташовано понад 1200 пам'яток, які представляють усі стилі архітектури, від середньовіччя до новітніх часів. Краківська площа Ринок належить до найбільших у Європі, залишається незмінною з 1257-го року.[17]

У 2013 році Краків отримав звання «місто літератури ЮНЕСКО», ставши 7-м у світі і першим у центрально-східній Європі.[18]

У Національному музеї зберігається єдина в Польщі картина Леонардо да Вінчі «Пані з горностаєм».

МузеїРедагувати

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[19][20]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 353577 59856 247837 45884
Жінки 404034 56930 245179 101925
Разом 757611 116786 493016 147809

РелігіяРедагувати

У 2016 році місто прийняло «Світовий день молоді».[21]

СпортРедагувати

У Кракові базується дві футбольні команди Екстракляси «Вісла (Краків)» (найуспішніша команда в історії польського футболу) та «Краковія» (вболівальником якої був Іоанн Павло ІІ)[22], а також кілька менш успішних команд, таких як «Гарбарня», «Гутник» та інші.

Влітку 2017 Краків був одним із шістьох міст Польщі, які приймали молодіжний чемпіонат Європи з футболу.

ПартнерствоРедагувати

Міста-побратимиРедагувати

КонсульстваРедагувати

Генеральні консульства:

Почесні консульства:

ТуризмРедагувати

Краків є великим транспортним вузлом, транспортна система якого складається з систем повітряного сполучення, залізничного, автомобільного і трамвайного транспорту. Функціонує аеропорт Краків-Баліце (пол. Port lotniczy Kraków-Balice)

Краків є найбільш відвідуваним містом Польщі станом на 2016 рік. Щороку його відвідує приблизно 10 млн. туристів (для порівняння, Варшаву — лише 8 млн.)[23].

Історичний центр Кракова
Historic Centre of Kraków [24]
Світова спадщина
 
Вавельський палац
50°03′41″ пн. ш. 19°56′14″ сх. д. / 50.06138888891677396° пн. ш. 19.93722222224977969° сх. д. / 50.06138888891677396; 19.93722222224977969
Країна   Польща
Тип Культурний
Критерії IV
Об'єкт № 29
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1978 (2 сесія)
Краків у Вікісховищі?

Місто складається з внутрішнього міста і семи передмість. Залишки фортеці XV ст.; 39 костелів, багато каплиць, 25 монастирів, 7 синагог. Широко відомі собор святих Станіслава і Вацлава XIV ст., усипальниці польських королів, єпископів і героїв (див. Вавель), Готичний костел св. Марії (XIII ст.); бароковий костел святої Анни, величезний замок XIII ст. — резиденція польських королів; національний музей з картинами Матейка, Семирадського і ін. в будівлі XIII століття; технічно-промисловий музей, архієпископський палац, Музей Чарторийських (предмети мистецтва).

У будівлі Краківського Ягеллонського Університету розміщується Академія наук. Ягеллонська бібліотека налічує близько 300 000 томів і 5 000 рукописів.

Поблизу Кракова розташовані кілька курганів (пол. kopiec) — два доісторичних, названих на честь легендарних Крака та Ванди, і два меморіальних, створених в новий час: копець Костюшко (1820—1823) і копець Пілсудського (1934—1937, реставрувався в 1980-1990-ті).

Зважаючи на залишки старовини, якими багатий Краків, його іноді називають польськими Афінами. Для патріотів в період поділу Польщі (1795—1918) Краків, пам'ятник величі держави і героїчних подвигів минулого, був, крім того, «польською Меккою», місцем паломництва.

Популярний туристичний маршрут Королівська дорога. Фабрика Оскара Шиндлера в Кракові також користується великим попитом у туристів.

У самому центрі Кракова розташовується Краківський луг.

У 1978 році історичний центр Кракова став одним з перших об'єктів, включених до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Вважається культурною столицею Польщі. У місті прожили більшу частину життя два Нобелівські лауреати з літератури — Чеслав Мілош і Віслава Шимборська, а також Почесний громадянин Кракова Станіслав Лем.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Малопольське воєводство
  2. ↑ http://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,1,0,otwarty_na_swiat.html
  3. ↑ http://www.leipzig.de/buergerservice-und-verwaltung/partnerstaedte/krakau/
  4. ↑ https://www.leuven.be/subsidie-voor-jumelage-activiteiten
  5. ↑ http://whc.unesco.org/en/sessions/02COM
  6. ↑ Войтович Л. Прикарпаття в другій половині I тисячоліття н. н.:найдавніші князівства Архівовано 10 August 2017[Дата не збігається] у Wayback Machine. // Вісник Львівського університету, 2010. — Вип. 45. — С. 47.
  7. ↑ Семенюк С. Історія Українського народу… — С. 220.
  8. ↑ М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 39
  9. ↑ Цей день в історії
  10. ↑ [1] pogoda.ru.net.
  11. ↑ [2] bestplaces.net.
  12. ↑ Kraków (12566) - WMO Weather Station. NOAA. Процитовано January 13, 2019.  Archived January 13, 2019, at the Wayback Machine.
  13. ↑ Kraków (National Station). NOAA. Процитовано December 27, 2018.  Archived December 27, 2018, at the Wayback Machine.
  14. ↑ 33 z 50 miast UE z najgorszym powietrzem jest w Polsce. Na pierwszym miejscu.... gazetapl (pl). Процитовано 2019-04-29. 
  15. ↑ Krakowski Alarm Smogowy. krakowskialarmsmogowy.pl. Процитовано 2019-04-29. 
  16. ↑ Dziś z powodu smogu darmowa komunikacja dla kierowców - Magiczny Kraków. krakow.pl. Процитовано 2019-04-29. 
  17. ↑ Яна Стемпнєвич (05.03.2013). Королівський Краків. Polskie Radio S.A. Процитовано 30.10.2013. 
  18. ↑ Л.І. (21.10.2013). Краків Містом літератури ЮНЕСКО. Polskie Radio S.A. Процитовано 30.10.2013. 
  19. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  20. ↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  21. ↑ Л.І. (30.07.2013). На Всесвітніх днях молоді Краків заробить чи втратить?. Polskie Radio S.A. Процитовано 30.10.2013. 
  22. ↑ http://www.cracow-life.com/poland/krakow-sport
  23. ↑ В.П. (15.01.2016). Краків відвідало 10 млн туристів, Варшаву – 8. polradio.pl. Процитовано 27.01.2016. 
  24. ↑ * Назва в офіційному англомовному списку

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Краків&oldid=25129192