XV століття

століття (1401—1500)
2-ге тисячоліття
XIII століття —XIV століття —XV століття —XVI століття —XVII століття
1390-ті 1390 1391 1392 1393 1394 1395 1396 1397 1398 1399
1400-ті 1400 1401 1402 1403 1404 1405 1406 1407 1408 1409
1410-ті 1410 1411 1412 1413 1414 1415 1416 1417 1418 1419
1420-ті 1420 1421 1422 1423 1424 1425 1426 1427 1428 1429
1430-ті 1430 1431 1432 1433 1434 1435 1436 1437 1438 1439
1440-ві 1440 1441 1442 1443 1444 1445 1446 1447 1448 1449
1450-ті 1450 1451 1452 1453 1454 1455 1456 1457 1458 1459
1460-ті 1460 1461 1462 1463 1464 1465 1466 1467 1468 1469
1470-ті 1470 1471 1472 1473 1474 1475 1476 1477 1478 1479
1480-ті 1480 1481 1482 1483 1484 1485 1486 1487 1488 1489
1490-ті 1490 1491 1492 1493 1494 1495 1496 1497 1498 1499
1500-ті 1500 1501 1502 1503 1504 1505 1506 1507 1508 1509

XV століття — останнє століття Середньовіччя, епоха Відродження, початок Доби великих географічних відкриттів.

Події ред.

 
Баталія при Кресі в ході 100-літньої війни.

Світова історія ред.

Історія Європи ред.

  • Перші офіційні відомості про появу козаків у пониззі Дніпра.
  • Інтенсивне господарського освоєння українських земель на Подніпров'ї і Задніпров'ї[1].
  • Падіння (захоплення турками) Константинополя, зникнення з карти Європи Візантії. Після падіння Візантійської імперії європейські міста розпочинають енергійні пошуки сільськогосподарських ринків, які б компенсували для них втрату візантійського зерна та худоби. Актуальності проблемі додає швидке зростання чисельності населення європейських міст, зачеплених розвитком буржуазних відносин. Внаслідок цього європейська торговельна кон'їюнктура складається таким чином, що динаміка зростання цін на сільськогосподарську продукцію швидко прогресує, і триває цей процес доволі довго. Так, навіть за другу половину XVI ст. ціни на зерно на європейських ринках виросли в 3–5 рази[1].
  • Нове економічне закріпачення: повторне впровадження кріпацтва, а також посилення його форм там, де воно існувало раніше. Негативні наслідки європейського економічного піднесення зазнали також селяни Галичини та Західного Поділля. Тут уже на рубежі XV–XVI ст. активно впроваджується так званий фільварковий тип господарювання[1][2].
Війни

Історія Англії ред.

Винаходи і відкриття ред.

Відомі особи ред.

 
Спалення Савонароли у 1498 р.

Літератори ред.

 
Альберті Леон-Баттіста

Гуманісти Італії ред.

Відомі скульптори ред.

Відомі архітектори ред.

Художники Італії (кватроченто) ред.

 
Андреа Мантенья, «Розстріл Святого Себастьяна»

Художники інших країн ред.

Відомі графіки ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г Сподівання та розчарування від народження нової Вітчизни//Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон». Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015. 
  2. Перехід решти українських земель у 1569 р. до складу Корони Польської стимулює поширення й на них кріпацтва, щоправда не в таких потворних масштабах, як це мало місце на західноукраїнських землях. Так, якщо в Галичині панщина сягала 3—6 днів на тиждень, то, скажімо, на землях Південної Київщини кількість днів обов’язкового відробітку на пана могла коливатися від одного до максимум трьох днів на тиждень. Там само.

Посилання ред.

Джерела ред.