Андре́а дель Верро́ккйо (італ. Andrea del Verrocchio, справжнє ім'я — Андреа ді Мікеле Чоні; 1435, Флоренція — 1488, Венеція) — італійський скульптор і художник епохи Відродження, один з учителів Леонардо да Вінчі та Джованні Рустічі. Ім'я взяв у свого вчителя, ювеліра Джуліано Верроккйо.

Андреа дель Верроккйо
італ. Andrea del Verrocchio

Ім'я при народженні Андреа ді Мікеле Чоні
Народився 1435(1435)
Флоренція
Помер 1488(1488)
Венеція
Національність Італія
Громадянство  Флорентійська республіка
Жанр скульптура, живопис
Навчання Джуліано Верроккйо (ювелір)
Напрямок Відродження
Роки творчості 14571488
Вплив Алессо Бальдовінетті, Антоніо Росселліно
Вплив на Леонардо да Вінчі, Джованні Рустічі та ін.
Працював у містах Флоренція, Венеція
Основні роботи «Давид», «Христос і святий Тома»

Біографія ред.

Андреа Верроккйо народився у Флоренції, у родині майстра з випалювання цегли. Про його дитинство відомо дуже мало. Уперше його ім'я згадують у документах 1452 року у зв'язку з ненавмисним убивством дорослого під час гри. Андреа виправдали. Тоді ж помирає його батько, а він залишається з мачухою та молодшим братом Томмазо.

У 1457 році Андреа отримав право називати себе майстром. Він займався виготовленням ґудзиків для одягу священників, різного начиння і був досить відомим ювеліром на той час. З 1463 по 1487 рр. Верроккйо також працював над різними скульптурними композиціями, зокрема у 1476 році створив статую Давида. Ця бронзова статуя стала символом гуманістичної культури Ренесансу. Разом із Донателло він зробив мармурову кропильницю для флорентійської церкви Сан Лоренцо (1465). Тоді ж Верроккйо починає цікавитися живописом. Імовірно, його вчителями в цьому були Алессо Бальдовінетті та Росселліно.

У 1482 році Верроккйо виїхав до Венеції, де й помер у 1488 році.

Скульптура ред.

Найбільші досягнення Верроккйо мав у скульптурі. У 1462—1465 роках для родини Медічі він виготовив з бронзи статую біблійного героя Давида, який височить як переможець над головою велетня Голіафа.

У 1464 році йому замовили надгробок у каплиці на честь правителя Флоренції Козімо Медічі.

14 травня 1466 року Верроккйо отримав нове замовлення — створити бронзову групу «Христос і святий Тома» для ніші Мерканції на Орсанмікеле (Флоренція). Над цією роботою він працював 17 років. Під час створення цієї скульптурної групи Верроккйо водночас виконував інші замовлення: канделябр для палацу Веккйо, рельєфи, які зображували Мадонну з немовлям (здебільшого зі стука (штучного мармуру) та гіпсу), виконував реставраційні роботи античних скульптур. З 1469 по 1472 роки Верроккйо працював над гробницею для П'єтро та Джованні Медічі.

Багато праць Верроккйо залишив незавершеними. Мармуровий монумент кардиналові Ніколо Фортегуері в Пістої (Тоскана) він розпочав у 1474 році, але покинув у 1483. Тільки в 1753 році зуміли завершити цю роботу. Не встиг Верроккйо доробити й кінний пам'ятник кондотьєрові Бартоломео Коллеоні для Венеції. Влітку 1488 року під час лиття монумента Верроккйо захворів та через декілька діб помер. Завершив пам'ятник венеціанський скульптор Алессандро Леопарді. Нині цей пам'ятник стоїть на площі Собору Святих Івана і Павла у Венеції.

Живопис ред.

Успіхи Верроккйо як живописця не дуже значні. Досить часто він доручав виконувати деякі елементи картин своїм учням — Леонардо да Вінчі, Франческо Боттічіні, Лоренцо ді Креді та іншим. Серед робіт Верроккйо найвідоміші «Мадонна з дитям» (кінець 1460-х років) і «Товій та янгол» (1470 рік).

У той же час майстерня Верроккйо в 1470—1480-х роках стала найбільшим художнім центром Флоренції. Тут окрім живопису та скульптури учні та помічники майстра вивчали анатомію, математику, музику, малюнок.

Вибрані твори ред.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Верроккйо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Avery Charles. La sculpture florentine de la Renaissance, Le livre de poche, 1996. (фр.)
  • Münch Ingrid. Andrea del Verrocchio. Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 12, Herzberg, 1997. — Sp. 1278—1282.ISBN 3-88309-068-9. (нім.)
  • Vasari, Le vite de più eccelenti pittori, scultori e architettori, 1550 puis 1568 (édition française sous la direction d'André Chastel, Berger-Levrault, 1981—1989).