Джованні Піко делла Мірандола

італійський мислитель та філософ епохи Відродження, представник раннього гуманізму

Джова́нні Пі́ко де́лла Міра́ндола (італ. Pico della Mirandola; 24 лютого 1463, Мірандола, поблизу Модени — 17 листопада 1494, Флоренція) — італійський мислитель та філософ епохи Відродження, представник раннього гуманізму.

Джованні Піко делла Мірандола
італ. Giovanni Pico della Mirandola
Народився 24 лютого 1463(1463-02-24)
Мірандола, Провінція Модена, Емілія-Романья[1]
Помер 17 листопада 1494(1494-11-17) (31 рік)
Флоренція, Флорентійська республіка[2]
·отрути
Поховання Національний музей Сан Марко
Країна  Duchy of Mirandolad
Національність італієць
Діяльність філософ, письменник
Галузь філософія
Відомий завдяки італійський мислитель та філософ епохи Відродження
Alma mater Болонський університет, Феррарський університет, Падуанський університет і Паризький університет
Вчителі Elia del Medigod
Знання мов латина[3] і італійська[4]
Членство Академія Платона
Напрямок Відродження
Magnum opus Oration on the Dignity of Mand, Heptaplusd, Q42294258? і Disputationes adversus astrologiam divinatricemd
Титул граф[d]
Конфесія католицька церква
Рід House of Pico della Mirandolad
Батько Gianfrancesco I Picod
Мати Giulia Boiardod
Брати, сестри Caterina Picod, Galeotto I Picod, Antonio Maria Pico della Mirandolad і Lucrezia Pico della Mirandolad

Основним його твором є «900 тез, навіяних філософією, кабалою та теологією» (Conclusiones philosophicae, cabalisticae et theologicae), який побачив світ у 1486 році та вступним словом до якого була «Промова про людську гідність» (Oratio de hominis dignitate, 1487) — найвідоміший документ раннього Відродження, в якому відобразився спосіб мислення епохи.

Піко делла Мірандола розглядає питання безкорисливого характеру філософії. На його думку, філософ не має розраховувати на винагороду (або також славу чи якісь почесті) за свої дослідження та філософствування, а робити це тільки з любові до самої філософії і тільки задля формування своєї душі і досягнення та розуміння істини. У «філософа», який прагне грошей та слави, все життя проходить у пошуку цього і він навіть для самого себе, для власного самовдосконалення, не сильно розмірковує над істиною. Тож філософом називатися він не може.

Отже, в своїй промові Піко делла Мірандола ставить декілька важливих питань, які були й залишаються актуальними — питання місця людини в світобудові (його автор визначив як знаходження людини як надістоти в центрі всесвіту (це і є відомий антропоцентризм Ренесансу), ми можемо прослідкувати видимі тенденції обожествлення людини), питання про сумісність різних філософських вчень та методів на шляху досягнення істини та злиття із тим, хто нас створив (Піко делла Мірандола впевнений, що різні ідеї, висловлені філософами є тими чи іншими наближеннями до однієї спільної істини, для нього сама можливість діалогу двох істин і є самою істиною); питання ставлення філософа до матеріального, грошей і слави. Цінність та унікальність роботи та філософської системи Піко делла Мірандоли в тому, що вона як жодна інша відображала весь вузол суперечностей та протиріч, властивих для епохи Відродження.

Переклад українською мовою «Промови про гідність людини» здійснив лінгвіст і перекладач Назарій Назаров (Всесвіт. — 2013. — № 11/12 або Мова та історія. — К., 2013. — Вип. 233).

Переклади українською ред.

  • Промова про гідність людини ; [пер. з лат. Назарія Назарова] // Всесвіт. — 2013. — № 11–12. — С. 44–64.

Примітки ред.

  1. Пико делла Мирандола Джованни // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118742418 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. CONOR.Sl

Література ред.

Посилання ред.