Відкрити головне меню

Андре́а Манте́нья (Andrea Mantegna; *(близько 1431, Ізола-ді-Картуро, область Венето — †13 вересня 1506, Мантуя) — італійський художник і гравер епохи раннього Відродження.

Андреа Мантенья
Andrea Mantegna
Andrea Mantegna 049 detail possible self-portrait.jpg
При народженні Андреа Мантенья
Народження 1431[1][2]
П'яццола-суль-Брента, Провінція Падуя, Венето, Італія
Смерть 13 вересня 1506(1506-09-13)[3][2][…]
  Мантуя, Ломбардія[5]
Поховання Мантуя
Національність італієць
Громадянство Італія
Діяльність художник, гравер, ілюстратор рукописів
Напрямок Відродження
Покровитель герцог Гонзага
Вчитель Francesco Squarcione[d]
Твори Triumphs of Caesar[d], Saint Mark[d], Death of the Virgin[d], Dido[d], Мертвий Христос, Parnassus[d] і Camera degli Sposi[d]

Андреа Мантенья у Вікісховищі?


Біографічні відомостіРедагувати

Точних відомостей про день і рік народження великого художника не збережено. Вважається, що він народився близько 1431 року в містечку Ізола ді Картуро, що поблизу міста Венеція.У 1441 році хлопця всиновив художник Скварчоне. Франческо Скварчоне і був його першим вчителем, що навчив дитину латині і допоміг опанувати ремесло художника. У віднайдених документах за 1445 рік позначений вступ молодого Мантеньї в цех живописців міста Падуя, що давало право на фахове заняття живописом.

Щось не залагодилось і з Скварчоне, бо у 1440 якомусь році Мантенья через суд доводив свою незалежність від вітчима Скварчоне і почав працювати сам. Дослідники вважають, що на художню манеру молодого Мантеньї мав великий вплив художній стиль Донателло. У 1453 році Мантенья бере шлюб з дочкою художника з Венеції Якопо Белліні Ніколозе(Ніколозією). Ніколозе була рідною сестрою художників Джентіле і Джованні Белліні.Так він отримав невеличкі впливи від талановитих представників родини Белліні. У 1460 році його обирає придворним художником герцог Гонзага. За припущеннями, власний будинок Мантенья будував за власним проектом, виказавши хист і до архітектури.

Мантенья помер в місті Мантуя 13 вересня 1506 року.

Загальна характеристика стилюРедагувати

Його мистецтво відрізняється строгою архітектонікою композиції, карбованістю форм, сильними ракурсами. Картини типу «Агонія в саду» (тобто Моління про чашу)1455 (Національна галерея, Лондон) відображають майстерність перспективи, драматичний стиль. Працював для маркіза Гонзаго в Мантуї, створив видатну серію фресок у палаці герцога в 1470-х і пізніше «Тріумф Цезаря». Його різцовая гравюра характеризується чіткістю пластичної форми і м'яким штрихуванням.


Мантенья портретистРедагувати

Країни світу, де зберігають твори МантеньїРедагувати

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Знамеровская Т. П. Андреа Мантенья, Л. 1961 (рос)
  • Лазарев, В. Н. Старые итальянские мастера, М, 1972 (рос)
  • Paccagnini G. Andrea Mantegna, Milan, 1961 (Італ)
  • http://www.treccani.it/enciclopedia/andrea-mantegna/
  • а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • https://en.wikisource.org/wiki/Catholic_Encyclopedia_(1913)/Andrea_Mantegna
  • RKDartists
  • Мантенья Андреа // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.