Андре́а Манте́нья (італ. Andrea Mantegna; близько 1431, Ізола-ді-Картуро, область Венето — 13 вересня 1506, Мантуя) — італійський художник і гравер епохи раннього Відродження.

Андреа Мантенья
Andrea Mantegna
Andrea Mantegna 049 detail possible self-portrait.jpg
При народженні Андреа Мантенья
Народження 1431[1][2]
П'яццола-суль-Брента, Провінція Падуя, Венето, Італія
Смерть 13 вересня 1506(1506-09-13)[3][2][…]
  Мантуя, Ломбардія[5]
Поховання Мантуя
Національність італієць
Громадянство Італія
Діяльність художник, гравер, ілюстратор рукописів
Напрямок Відродження
Покровитель герцог Гонзага
Вчитель Francesco Squarcioned
Відомі учні Gaspare da Padovad
Твори Triumphs of Caesard, Saint Markd, Death of the Virgind, Dido[d], Мертвий Христос, Parnassusd і Camera degli Sposid
У шлюбі з Nicolosia Bellinid
Діти (6) Francesco Mantegnad і Ludovico Mantegnad
Родичі Джентіле Белліні, Джованні Белліні і Якопо Белліні

CMNS: Андреа Мантенья у Вікісховищі

Біографічні відомостіРедагувати

Точних відомостей про день і рік народження великого художника не збережено. Вважається, що він народився близько 1431 року в містечку Ізола ді Картуро, що поблизу міста Венеція.У 1441 році хлопця всиновив художник Скварчоне. Франческо Скварчоне і був його першим вчителем, що навчив дитину латині і допоміг опанувати ремесло художника. У віднайдених документах за 1445 рік позначений вступ молодого Мантеньї в цех живописців міста Падуя, що давало право на фахове заняття живописом.

Щось не залагодилось і з Скварчоне, бо у 1440 якомусь році Мантенья через суд доводив свою незалежність від вітчима Скварчоне і почав працювати сам. Дослідники вважають, що на художню манеру молодого Мантеньї мав великий вплив художній стиль Донателло. У 1453 році Мантенья бере шлюб з дочкою художника з Венеції Якопо Белліні Ніколозе(Ніколозією). Ніколозе була рідною сестрою художників Джентіле і Джованні Белліні.Так він отримав невеличкі впливи від талановитих представників родини Белліні. У 1460 році його обирає придворним художником герцог Гонзага. За припущеннями, власний будинок Мантенья будував за власним проектом, виказавши хист і до архітектури.

Мантенья помер в місті Мантуя 13 вересня 1506 року.

Загальна характеристика стилюРедагувати

Його мистецтво відрізняється строгою архітектонікою композиції, карбованістю форм, сильними ракурсами. Картини типу «Агонія в саду» (тобто Моління про чашу)1455 (Національна галерея, Лондон) відображають майстерність перспективи, драматичний стиль. Працював для маркіза Гонзаго в Мантуї, створив видатну серію фресок у палаці герцога в 1470-х і пізніше «Тріумф Цезаря». Його різцева гравюра характеризується чіткістю пластичної форми і м'яким штрихуванням.

Мантенья портретистРедагувати

Країни світу, де зберігають твори МантеньїРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Знамеровская Т. П. Андреа Мантенья, Л. 1961 (рос)
  • Лазарев, В. Н. Старые итальянские мастера, М, 1972 (рос)
  • Paccagnini G. Andrea Mantegna, Milan, 1961 (Італ)