Відкрити головне меню

Філарете (справжнє ім'я Антоніо ді П'єтро Аверліно, прізвисько Філарете італ. Filarete — улюблинець слави, бл. 1400 — бл. 1467 чи 1469) — італійський архітектор доби Відродження, скульптор, теоретик архітектури.

Філарете
Антоніо ді П'єтро Аверліно
Filarete, nerone, 1475-1500 ca., recto.JPG
Медаль на честь Філарете
При народженні Антоніо ді П'єтро Аверліно
Народження 1400(1400)
можливо у Флоренції
Смерть 1469(1469)
  Флоренція
Національність італієць
Громадянство Італія
Навчання у Лоренцо Гіберті
Діяльність архітектор, скульптор
Напрямок Відродження
Роки творчості 1430-1467
Покровитель Папа римський Євген IV, володар Мілану Франчєско Сфорца
Вплив на будівничих Мілану та Флоренції
Твори бронзові двері базиліки Сан П'єтро, вежа в замку Сфорца, Мілан, Великий шпиталь, Собор в місті Бергамо

CMNS: Filarete на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Точних даних про рік та місце народження митця не збережено. За припущеннями, народився у Флоренції. Його головним вчителем вважають Лоренцо Гіберті.

 
Вежа Філарете в замку Сфорца, Мілан.

Звістка про майстра дісталась Риму. Папа римський Євген IV викликав Філарете у Рим, де він Дванадцять (12) років працював скульптором над оздобами бронзових дверей старої базиліки Св. Петра, розібраної заради побудови нового собору за проектами Браманте, Рафаеля Санті, Мікеланджело.

Міланський період 1451–1465Редагувати

На запрошення володаря міста Мілан Франческо Сфорца, перебрався в Ломбардію, де працював архітектором над удосконаленням замку Сфорца, Великого шпиталю (Оспедале Маджоре), собору в місті Бергамо. Серед знайомих Філарете в Мілані — відомий інженер і архітектор Арістотель Фіораванті.

Теоретик і практик архітектури ранішнього Відродження, він був вимушений працювати в умовах консервативних місцевих будівельних традицій, настояних на настановах пізньої готики. Філарете критично відгукувався на цю практику, що забезпечило йому появу ворогів в Мілані. Проекти Філарете в Мілані лише почали будувати за пропозиціями Філарете, але добудовували місцеві майстри і за власними консервативними традиціями. Готичні традиції місцевим майстрам були ближчі і зрозуміліші, ніж авангардні винаходи Філарете. Ображений Філарете покинув архітектурну практику і зосередився на архітектурній теорії. Він — автор власного « Трактату про архітектуру».

Трактат про архітектуруРедагувати

 
План ідеального міста Сфорцинда за проектом Філарете

Трактат побудований у формі діалогу. Найбільша його частина присвячена розповіді про два ідеальні міста — Плузіаполіс та Сфорцинду.

Ідеальне місто Сфорцинда названа так на честь міланського покровителя Філарете — Франческо Сфорца. План цього міста сильно контрастував з середньовічним, плутаним розплануванням і Флоренції, і Риму, і Мілану. В його основі симетрія, ясність, ідеальні геометричні фігури. В добу Відродження ідеальних міст не будували, але ідея не померла і була успадкована архітекторами північної Італії в нову добу. Сам трактат Філарете не був надрукованим. Але його копіювали і в рукописах він дійщов до 19 століття. У 1894 р. його надрукували. Оригінал трактату зберігає Національна Бібліотека міста Флоренція.

ДжерелаРедагувати

  • Михайлов Б. П. Трактат об архитектуре Антонио Аверлино (Филарете) // Сообщения Института истории искусств. — Вып.7: Архитектура. — М.: Издательство Академии наук СССР, 1956
  • Tigler P. Die Architekturtheorie des Filarete. — Berlin: 1963.
  • Bonfini A. La latinizzazione del Trattato d'architettura di Filarete(1488–1489). — Pisa: 2000.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати