Фла́віо Бйо́ндо (італ. Flavio Biondo; *1392 — †4 червня 1463) — італійський вчений-гуманіст, історик.

Флавіо Бйондо
лат. Flavius Blondus
Народився1392(1392)
Форлі, Італія
Помер4 червня 1463(1463-06-04)
Рим
ГромадянствоПапська держава
Національністьіталієць
Місце проживанняАпеннінський півострів
Діяльністьнауковець, історик, викладач
Галузьісторія
Відомий завдякигуманіст, історик
ВчителіGiovanni Ballistariod
Знання мовлатина[1] і італійська[2]

Творча біографія і доробок

ред.

Критично використавши історичні документи й джерела, в своїй праці «Історія з часу падіння Римської імперії» (1435—53, 31 кн.), що охоплює період 4101410, Бйондо вперше систематично виклав історію середніх віків як окремого періоду. Бйондо — засновник історичної географії.

Цікаво, що складова частина історичної періодизації термін «Середньовіччя» (лат. Medium aevum) був пущений в обіг Флавіо Бьондо в праці «Декади історії, починаючи від занепаду Римської імперії». Бьондо та інші діячі епохи Ренесансу окреслювали період середньовіччя для того, щоб розділити «старі часи» (які ототожнювались із теократичним сприйняттям життя) з новітньою добою, що відроджувала класичну культуру за зразком античності.[3]

Праці

ред.

Див. також

ред.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. CONOR.Sl
  3. Сучасна історична наука обмежує середні віки V—XVII ст., виокремлюючи інтервали раннього, високого й пізнього середньовіччя.