Відкрити головне меню

Владисла́в I Локе́тек (пол. Władysław I Łokietek, між 3 березня 1260 і 19 січня 1261 — 2 березня 1333) — князь Брест-Куявський1275), польський король з династії П'ястів1320).

Владислав I Локетек
Dei gracia, Rex Polonie, nec non Terrarum Cracovie, Sandomirie, Lancicie, Cuyavie, Siradieque Dominus et Heres
Władysław Łokietek.jpg
Король Польщі
Правління 1306-1333
Коронація 20 січня 1320
Попередник Вацлав III
Наступник Казимир III
Біографічні дані
Релігія католицтво
Народження між 3 березня 1260 та 19 січня 1261
Куявія, Польща
Смерть 2 березня 1333(1333-03-02)
Краків
Поховання Собор святих Станіслава і Вацлава, Краків, Польща
Дружина Ядвіґа Болеславівна
Діти Кунеґунда, Стефан, Владислав, Ельжбета, Казимир, Ядвіґа
Династія П'ясти
Батько Казимир I Куявський
Мати Евфрозина Опольська
POL Eagle of WladislausI of Poland after 1320.svg
Медіафайли у Вікісховищі?

Батько короля Казимира ІІІ. Онук української княжни Агафії Святославни, доньки Волинського князя Святослава Ігоровича.

Зміст

БіографіяРедагувати

Син Куявського, Ленчицького та Серадзького князя Казимира та його третьої дружини — княжни Евфросини Опольської.

У 1288 році став князем Серадзьким, у 1289 — князем Сандомирським (1289-1292). У 1292-1300 роках визнавав себе васалом чеського короля Вацлава ІІ. З правління Владислава було покладено початок політичному об'єднанню Польщі. При підтримці польського лицарства і частини міщан зумів об'єднати під своєю владою Малу Польщу, Помор'я і Велику Польщу (1296).

У 1300 році король Чехії Вацлав ІІ вторгся у Польщу і став її королем (1300-1305). Владислав Локетек втік у вигнання за межі Польщі (1300—1304).

Після смерті Вацлава ІІ у 1305 році Локеток відновив свою владу над Куявією, Серадзом, Сандомиром, Ленчицею, а 1306 року після смерті Вацлава ІІІ (сина Вацлава ІІ) — і Краковом. Придушив повстання німецького бюргерства у Познані (1310) і Кракові (1311), яке виступало проти зміцнення королівської влади і об'єднання Польщі. У 1314 році приєднав до своїх володінь Великопольське князівство. 1320 року коронований у Кракові.

Однак у 1307-1309 роках не зміг завадити захопленню Бранденбургом і Тевтонським Орденом Східного Помор'я. Підтримував союзницькі зв'язки з галицько-волинськими князями Андрієм II та Левом II. Ведучи війни проти Бранденбургу (1316-1317 і 1326-1329) і Тевтонського ордену (1327-1332) уклав воєнний союз з Угорським королівством і Великим князівством Литовським. 1331 року розбив війська Ордену біля с. Пловців.

 
Печатка Владислава I Локетка

Помер 2 березня 1333 року в Кракові під час переговорів з Орденом про повернення Польщі Помор'я.

Сім'я і дітиРедагувати

Приблизно у 1293 році Владислав Локетек одружився з Ядвігою Калішською (бл. 1266/1270 — 1339), дочкою князя Болеслава Великопольського й Іоланти Угорської (бл. 1235-1298). У них було шестеро дітей:

  • Стефан (1296/1300 — 1306)
  • Владислав (1296/1311 — 1312)
  • Кунігунда (бл. 1298 — 1331). Перший чоловік з 1310 року князь Бернард Свидницький (1288/1291 — 1326), другий чоловік з 1328 року Рудольф I, герцог Саксен-Віттенберзький (1285-1356).
  • Ельжбета (1305-1380), одружена з королем Карлом I Угорським (1288-1342).
  • Казимир III (1310-1370), король Польщі (1333-1370).
  • Ядвіга (пом. 1320/1322).

Цікаві фактиРедагувати

Владислав Локетек є Польським королем, який був коронований у найстаршому віці — 59 років[1].

Прізвисько «Локетек» Владислав отримав ще за життя. В іноземних джерелах воно фігурувало у повній формі «Лікоть». Прийнято вважати, що його прозвали так через невисокий зріст — по лікоть[2].

ПоходженняРедагувати

Владислав I Локетек веде свій родовід, в тому числі, й від великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Великого.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Болеслав III Кривоустий
 
 
 
 
 
 
 
Казимир II Справедливий,
князь Сандомирський, Краківський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Соломія з Берґу,
дочка герцога Бергського
 
 
 
 
 
 
 
Конрад I,
Великий князь Краківський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Конрад ІІ Зноємський
князь Моравський
 
 
 
 
 
 
 
Олена Зноемська,
Польська королева
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Сербська,
княжна Сербська та Чеська
дочка жупана Рашки
 
 
 
 
 
 
 
Казимир І,
князь Куявський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ігор Святославич
князь Сіверський і Чернігівський
 
 
 
 
 
 
 
Святослав Ігорович,
князь Волинський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єфросінія Ярославна,
дочка Ярослава Осмомисла
 
 
 
 
 
 
 
Агафія Святославна,
донька князя Волинського
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рюрик Ростиславич
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Ярослава,,
княжна Київська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Юріївна,
дочка Турівського князя Юрія Ярославича
 
 
 
 
 
 
 
Владислав I,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II Вигнанець
великий князь Краківський
 
 
 
 
 
 
 
Мешко IV,
князь Краківський, Сілезький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Бабенберг,
дочка Леопольда III
 
 
 
 
 
 
 
Казимир І Опольський,
князь Опольський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людмила
Богемська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Євфросинія Опольська,
княгиня Куявська та Поморська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віола (Велеслава),
княгиня Опольська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Szuster, Michał. naj... z życia władców - POCZET.COM. www.poczet.com. Процитовано 2016-12-14. 
  2. Jasiński, K. (2001). Rodowód Piastów małopolskich i kujawskich (пол.). Poznań – Wrocław. с. 116. 

ПосиланняРедагувати