Юрій Дрогобич

український вчений епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном, астролог, хірург

Юрій Дрогобич, також Магістр Георгій Дрогобич з Русі, також — Юрій Михайлович Донат, він же — Юрій Михайлович Котермак  (лат. Georgius Drohobicz de Russia, пол. Jurij Drohobycz, італ. Giorgio da Leopoli); біл. 1460, ДрогобичРуське воєводствоКоролівство Польське — 4 лютого 1494, Краків, Королівство Польське) — руський науковець епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном та астролог. Доктор медицини та філософії. Ректор Болонського університету медицини й вільних мистецтв, професор і віце-канцлер Істрополітанської академії у Братиславі, професор Ягеллонського університету в Кракові[2][3]. Можливо, був одним із викладачів Микола Коперника.

Юрій Дрогобич
Ім'я при народженні Юрій Михайлович Котермак
Псевдо Georgius Drohobicz
Народився 1450
Дрогобич,
Руське воєводство, Королівство Польське
Помер 4 лютого 1494[1]
Краків,
Королівство Польське
Поховання Краків
Країна  Королівство Польське
Національність українець
Діяльність ректор Болонського університету, професор Ягеллонського університету
Alma mater Болонський університет і Ягеллонський університет
Вчителі Girolamo Manfredid
Знання мов латина, церковнослов'янська, українська і руська
Заклад Ягеллонський університет і Болонський університет
Титул професор
Конфесія католик
Батько Михайло Донат-Котермак
Юрій Котермак на українській поштовій марці
Лицевий бік пам'ятної медалі, випущеної до 500-ліття «Прогностичної оцінки поточного 1483 року Ю. Дрогобича»
Зворотний бік пам'ятної медалі, випущеної до 500-ліття «Прогностичної оцінки поточного 1483 року Ю. Дрогобича»

Юрій Дрогобич вважається першим серед східнослов'янських мислителів автором друкованого твору, виданого латиною, а також першим відомим доктором медицини, який отримав науковий ступінь в європейському університеті і походив з Русі.

Життя

ред.

Народився у Дрогобичі (тоді — Руське воєводство, Королівство Польща) в сім'ї солевара Михайла-Доната.

Першу освіту отримав у священника церкви святого Юра о. Евтимія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій і основні знання з латини.

Наприкінці 1468 або на початку 1469 вступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). Вивчав медицину та вільні мистецтва в Болонському університеті, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)

У Болоньї в 1478—1479 і 1480—1482 роках читав лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що Юрієві визначено подвійну платню — двісті лір замість звичайних ста.[4] 

З 1481 до 1482 року був ректором Болонського університету — найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі»[5][6] — Юрія зі Львова. Ректор — адміністративний керманич університету — обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі чи навчався в університеті.

Підтримував тісні зв'язки з визначними італійськими вченими-гуманістами, серед них Марціо Галеотто[it], Реґіомонтан[7].

З 1487 року працював професором медицини Ягеллонського університету, мав чин королівського лікаря.

Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню.

У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік, переписаний німецьким гуманістом Гартманом Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність вченого з античною і середньовічною літературою.

Серед його студентів був майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового геліоцентричного погляду на будову Сонячної системи.

Помер у м. Кракові, де й був похований.

Праця

ред.

7 лютого 1483 року в Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXXIII Currentis), яка є першою відомою друкованою книгою, написаною українцем. У цій книзі, окрім астрологічних прогнозів, були відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії. Вчений подає визначені ним координати міст: Вільнюса (Вільно), Дрогобича, Львова, ряду міст Італії й Німеччини, чим виявляє ґрунтовну обізнаність у географії всієї Європи. «Прогностик» певною мірою знайомив європейського читача з країнами Східної Європи. У розділі «про становище Польщі» він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє «Руське Королівство» — колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Така характеристика тодішньої політичної карти Східної Європи свідчить, що за кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину[4].

Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують «великі небезпеки… у зв'язку з пригнобленням князями і панами». Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу.

Bologna: Editrice Bologna, 1988. 69 p. : ill., facsims. ; 24 cm.
Series: «Memorie e documenti dello Studio bolognese».

Вшанування пам'яті

ред.
Топоніми
У місті Дрогобич, на батьківщині вченого
Література
Різне

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б https://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/yuriy-drogobych-v-kontekste-formirovaniya-ukrainskoy-elity
  2. Імена в медицині у відгомоні часу. 2015 рік. Календар знамен. та пам'ятн. дат / Укладачі: С. М. Булах, Л. Є. Корнілова, М. С. Слободенюк. Наук. консультант засл. працівник культури України Р. І. Павленко. Ред. Н. М. Бортнік.— К.: Національна наук. мед. бібліотека України, 2015.— С. 4.
  3. Дрогобич Юрій (Котермак) (бл. 1450 — 04.02.1494) — філософ, астроном та астролог, ректор Болонського університету в 1481—1482, перший український автор друкованої книги // ВУЕ
  4. а б Юрій Дрогобич в контексті формування української еліти. Юрій Дрогобич в контексті формування української еліти. Процитовано 16 червня 2016.
  5. Українське небо / Студії над історією астрономії в Україні — Google книги
  6. Італійський слід великого українця [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Marianna Soronevych, Gazeta Ukrainska / «Українська газета» в Італії
  7. Він був ректором у Болоньї — Юрій Котермак. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
  8. Чит. Дмитро Федан, У Болонському університеті відкрили меморіальну дошку Юрію Дрогобичу // Каменярі. — 2011. — 11 березня. — № 9. — С. 2.
  9. Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич. Історична повість… — С. 17—95.
  10. Имир Ельник (Володимир Мельников). Безмежна доля; про невідоме і неймовірне в житті видатного галичанина Юрія Дрогобича, 169 с. — 1000 экз. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 25 липня 2018.
  11. Історичний роман про Юрія Дрогобича в каталозі Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 15 липня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. [1]

Джерела

ред.
  • Ісаєвич Я. Дрогобич Юрій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 466. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Дрогобич Юрій // Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
  • Кревецький Іван. Прогностик Юрія Дрогобича — наша найстарша печатана книжка. Появилася 1483 р. в Римі і присвячена Папі. Її автор: Галичанин// Нова Зоря. — 1932.– Ч. 32. — 1 трав.
  • Білецький В. С. 509 років тому: [про Ю. Котермака (Дрогобича) — д-ра медицини, філос., астрономії та його кн. «Прогностична оцінка поточного 1483 року»] // Східний часопис. — 1992. — 16 січ. (№ 1). — С. 8. — Подано під псевд.: Петро Плай. — Дод. до газ. «Сіл. Донеччина».
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
  • Ісаєвич Я. Д. Юрій Дрогобич. Історична повість. — К. : Молодь, 1972. — 121 с. — («Життя славетних»). — Вип. 16.
  • Прогностичний погляд на 1483 рік. Дрогобич Юрій. Роки і пророцтва / Уклад. і наук. ред. В. М. Вандишев. — X. : Факт, 2002.
  • Прогностичне судження про 1478 рік. Дрогобич Юрій. Роки і пророцтва / Уклад. і наук. ред. В. М. Вандишев. — X. : Факт, 2002., українською
  • Імена в медицині у відгомоні часу. 2015 рік. Календар знаменних та пам'ятних дат / Укладачі: С. М. Булах, Л. Є. Корнілова, М. С. Слободенюк. Наук. консультант засл. працівник культури України Р. І. Павленко. Ред. Н. М. Бортнік.— К.: Національна наукова медична бібліотека України, 2015.— 114 с.
  • Ісаєвич Я. Юрій з Дрогобича // Український історичний журнал. — 1960. — № 4; Юрій Котермак з Дрогобича і його книга// Бібліотекознавство і бібліографія, — 1969. — Вип. 7;
  • Вавричин М., Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич: До 500-річчя виходу першої книги вітчизняного автора. Бібліографічний покажчик. — Львів, 1983;
  • Ісаєвич Я. Юрій з Дрогобича // Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці. — Львів, 1992;
  • Isajevych Ja. George Drohobych's astronomical treatises and their Arabic Sources// The Introduction of Arabic Philosophy into Europe. — Leiden, 1994;
  • Исаевич Я. Дрогобыч Юрий. Годы и пророчества. — Харьков, 2002.
  • Ісаєвич Я. Збереглися два томи// Друг читача (Київ). — 1983. — № 9. — 3 бер. — С 7.
  • Бічуя Ніна. Дрогобицький звіздар. — Київ: Рад. письменник, 1970. — 108 с.
  • Оксана Кравченко. Українець, який став доктором медицини в епоху Відродження. Газ. «Цікава газета на вихідні», 4 жовтня 2018 р., с. 7.

Посилання

ред.