Відкрити головне меню

Братислава

столиця та найбільше місто Словаччини

Братисла́ва (словац. Bratislava (до 1919 р. — Prešporok, Прешпорок, Prešporek, Пре́шпорек, нім. Pressburg, Пре́сбург, угор. Pozsony, По́жонь) — столиця Словацької республіки, місто в центральній Європі, в період з 1536 до 1784 — столиця Угорщини.

Coat of arms of Slovakia.svgМісто Братислава
словац. Bratislava  [?]
Coat of Arms of Bratislava.svg

Flag of Bratislava.svg
Герб Братислави Прапор Братислави
Bratislava Montage.jpg
Основні дані
48°08′41″ пн. ш. 17°06′46″ сх. д.H G O
Країна SK Словаччина
Край Братиславський край
Округ Братислава I, II, III, IV, V → SPARQL ←
Столиця для Словаччина
Угорське королівство
Братиславський край
комітат Пожонь[d]
Словацька Соціалістична Республіка
Королівська Угорщина
Братиславский край (1949–1960)[d][3]
Перша Словацька Республіка
Західно-Словацька область

Перша згадка[d] 2.ст. до н. е.
Засновано 907
Поділ Old Town[d], Nové Mesto[d], Karlova Ves[d], Ružinov[d], Petržalka[d], Дубравка, Devín[d], Devínska Nová Ves[d], Záhorská Bystrica[d], Lamač[d], Rača[d], Vajnory[d], Vrakuňa[d], Podunajské Biskupice[d], Jarovce[d], Rusovce[d], Čunovo[d]

Клімат теплий вологий континентальний клімат (Dfb)
Водойма Дунай (річка)
Висота над р.м. 134 м
Площа 367,584 км²
Населення &&&&&&&&&0422932.&&&&&0422 932 осіб (31.12.2015)[1]
Міста-побратими Вільнюс, Відень, Прага, Турку, Ульм, Салоніки, Секешфегервар, Перуджа, Парма, Роттердам, Краків, Любляна, Київ (3 квітня 1969), Александрія[4], Софія, Єреван[4], Бремен[4], Брно[4], Клівленд[4], Дублін[4], Хошимін[4], Єрусалим[4], Марибор[4], Москва[4], Намюр[4], Портленд[4], Русе[4], Larnaca Municipality[d] (7 січня 1989)[5]
Телефонний код +421-(0)2
Автомоб. ном. BA і BL
Поштовий індекс 8XX
Місцева влада
Адреса Magistrát hlavného mesta SR Primaciálne námestie 1 814 99 Bratislava
Веб-сторінка bratislava.sk
Голова[6] Matúš Vallo[d]
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) 582000[7]
OpenStreetMap r1702499  ·R
GeoNames 3060972
Транспорт, відстані
Транспорт Європейський маршрут E65
До Братислави
 — фізична 0 км
Карта
Братислава. Карта розташування: Словаччина
Братислава

Джерела:
  • Шаблон Шаблон:Братислава[d]

    Братислава у Вікісховищі?

    Населення міста близько &&&&&&&&&0415589.&&&&&0415 589 осіб (2012). Місто примітне також тим, що є єдиною столицею світу, яка безпосередньо має кордони з двома іншими державами, — Австрією й Угорщиною. Братиславська вулиця Копчанська переходить у вулицю Прессбургерштрассе сусіднього австрійського села Кіттзе. А до 1936 року з Братислави до Відня можна було дістатися міським трамваєм.

    Зміст

    ГеографіяРедагувати

    Братислава розташована по обидва береги Дунаю, в передгір'ї Малих Карпат. Місто безпосередньо примикає до кордону з Австрією (до 21 грудня 2007 існували прикордонні переходи Петржалка-Берг і Яровце-Китзєє) і Угорщини (до 21 грудня 2007 існував прикордонний перехід Русовце-Райка).

    Площа міста — 368 км².

    КліматРедагувати

    Братислава розташована у помірному кліматичному поясі. Клімат — континентальний (Cfb/Dfb за класифікацією Кеппена), середня річна температура 10,5 °C, середня кількість сонячних годин на рік — 2038,1, середня річна кількість опадів — 565 мм. Середня температура січня — приблизно −0,4 °C, а середня температура липня — приблизно 21,3 °C. Зимовий період холодний і вологий з сніжним покривом. Літо тепле, часто з сильними вітрами.

    Клімат (1981–2010)
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Абсолютний максимум, °C 19,8 19,1 25,0 30,3 33,4 36,3 38,2 39,3 34,0 30,0 21,3 17,9 39,3
    Середній максимум, °C 2,7 5,1 10,3 16,7 21,8 24,9 27,5 27,0 21,7 15,6 8,2 3,3 15,4
    Середня температура, °C −0,4 1,2 5,5 11,0 16,0 19,1 21,3 20,7 15,9 10,4 4,9 0,7 10,5
    Середній мінімум, °C −3,4 −2,3 1,3 5,4 10,2 13,4 15,4 15,0 11,0 6,1 1,8 −1,9 6,0
    Абсолютний мінімум, °C −24,6 −20 −15,1 −4,4 −2 3,0 7,0 5,0 −2 −8 −12 −20 −24,6
    Норма опадів, мм 39 37 38 34 55 57 53 59 55 38 54 46 565
    Кількість сонячних годин 65,1 81,9 151,9 204,0 263,5 270,0 275,9 269,7 207,0 142,6 60,0 46,5 2038,1


    Вологість повітря, % 83 78 71 64 67 66 64 65 73 78 83 85 73
    Джерело: [8][9]

    ІсторіяРедагувати

    Пам'ятки культуриРедагувати

     
    Братиславський замок
     
    Грасалковичів або Президентський палац з канцелярією президента
     
    Собор св. Мартина
     
    Словацький національний театр-опера, стара будівля
     
    Словацький національний театр, нова будівля

    Замки та палациРедагувати

    • Братиславський замок (словац. Bratislavský hrad)
    • Девінська фортеця- замок (словац. Devínsky hrad)
    • Грасалковичів або Президентський палац (словац. Grassalkovichov palác, Prezidentský palác)
    • Мірбахів палац
    • Літній архієпископів палац (словац. Letný arcibiskupský palác)
    • Прімаціальний палац (словац. Primaciálny palác)
    • Палац Ердеді (словац. Erdődyho palác)
    • Палац Леопольда де Паулі
    • Палац Зічи/Зічиго палац (словац. Zichyho palác)

    ХрамиРедагувати

    • Собор св. Мартина (словац. Dóm svätého Martina)- місце коронацій угорських королів
    • Костел францисканців з монастирем з 13 ст.
    • Костел кларисок з 14 ст.
    • Єзуїтський костел найсвятішого спасителя
    • Костел св. Кирила і Мефодія (редемпдористи)
    • Костел св. Стефана (капуцини)
    • Костел св. Ладислава
    • Костел найсвятійшої трійці
    • Костел св. Алжбети (словац. Kostol svätej Alžbety, Modrý kostolík)
    • Блументал
    • лютеранські кірхи
    • Греко-католицька церква
    • Православна церква
    • Церква Святої Єлизавети

    МузеїРедагувати

    • Словацький національний музей
    • Словацька національна галерея
    • Братиславський міський музей (словац. Mestské múzeum v Bratislave)
    • Музей транспорту
    • Фармацевтичний музей
    • Музей годинників (словац. Múzeum hodín)
    • Музей зброї (словац. Múzeum zbraní) у Михалській брамі (словац. Michalská brána)
    • Музей кораблів (словац. Lodné múzeum)
    • Музей Янка Єсенського (словац. Múzeum Janka Jesenského)
    • Музей Мілана Добеша (словац. Múzeum Milana Dobeša)
    • Музей єврейської культури
    • Музей культури карпатських німців
    • Музей культури угорців у Словаччині
    • Музей модерного мистецтва
    • Археологічний музей
    • Мавзолей Хатама Шофера (словац. Mauzóleum Chatama Sófera)
    • Галерея міста Братислава (словац. Galéria Mesta Bratislavy)
    • Галерея «Danubiana»
    • Галерея «Ardan» (словац. Ardan Galéria)
    • Галерея «Art Café Soirée»
    • Галерея «Komart»
    • Галерея «З» (словац. Z Galéria)

    Театри, оркестри, концертні залиРедагувати

    • Словацький національний театр (словац. Slovenské národné divadlo)
    • Театр «Нова сцена»
    • Театр «Astorka Korzo '90»
    • «GUnaGU»
    • «West»
    • Театр «A4 — nultý priestor» (словац. A4 - nultý priestor)
    • Братиславський ляльковий театр (словац. Bratislavské bábkové divadlo)
    • Театр «a.ha»
    • Театр «Арена»
    • Театр «F7»
    • Театр «Ívery»- студентський театр
    • Театр «Ludus»
    • «Teátro Wustenrot»
    • Студія «L&S»
    • Театр «Капличка» (словац. Divadlo Kaplnka)
    • Танцювальний театр «Брален» (словац. Tanečné divadlo Bralen)
    • Братиславський театр танцю (словац. Bratislavské divadlo tanca)
    • Радошинський «наївний» театр (словац. Radošinské naivné divadlo)
    • Словацька філармонія
    • Словацький філармонічний оркестр (словац. Slovenská filharmónia)

    Інші пам'ятки культуриРедагувати

    ОсвітаРедагувати

    ПанорамаРедагувати

    Панорама Братислави
    Панорама Братислави

    НаселенняРедагувати

    Завдяки своєму розташуванню Братислава, приблизно, з 13 сторіччя, до, приблизно, 1870-их років було містом з переважно німецькомовним населенням. Згідно з офіційною статистикою підведеною в 1850—1851 роках в Братиславі було 42 238 мешканців, з яких 31 509 (74,59 %) німців, 7 586 (17,9 %) словаків і 3 154 (7,4 %) угорців. Багато євреїв було записано як німців чи угорців.

    В 1890 році відбувся ще один перепис населення, на якому було видно значний вплив мадяризації(обугорщення). В місті проживало 52 441 мешканців, серед них 31 404 німців, 10 433 угорців і 8 709 словаків.

    В 1907 році в місті проживало вже, близько, 70 000 мешканців, серед яких третину складали угорці, половину німці, сьому частину словаки, також проживали в меншій кількості хорвати, серби, болгари, румуни та інші народності.[12]

    Наприкінці Другої світової війни, більша частин німців була евакуйована рейхом в більш безпечні частини Німеччини. Частина з них після війни повернулася. В період між 1945-[[1946] роками багато німців було вигнано, а більша частина угорців евакуйована в рамках обміну населенням між Чехословаччиною і Угорщиною.

    Національний склад населення Словаччини станом на 31 грудня 2008 року (разом: 5 412 254)

    Склад населення за приналежністю до релігії:

    СпортРедагувати

     
    Самсунг-Арена, де відбувся ЧС з хокею 2011

    Адміністративний поділРедагувати

     
    Братислава

    Територія Братислави поділяється на округи та на міські частини (квартали, райони):

    1. Братислава I (округ) — Старе место
    2. Братислава II (округ) — Подунайске Біскупіце, Ружінов, Вракуня
    3. Братислава III (округ) — Нове место, Рача, Вайнори
    4. Братислава IV (округ) — Девін (Дєвін), Девінска Нова Вес (Дєвінска Нова Вес), Дубрава, Карлова Вес, Ламач, Загорска Бистріца
    5. Братислава V (округ) — Чуново, Яровце, Петржалка, Русовце

    Міста-побратимиРедагувати

    Див. такожРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. Чисельність населення Словаччини на 31.12.2015 на Statdat.statistics.sk (англ.)
    2. https://www.citypopulation.de/php/slovakia-bratislava.php
    3. http://aplikace.mvcr.cz/sbirka-zakonu/ViewFile.aspx?type=c&id=381
    4. а б в г д е ж и к л м н п http://www.bratislava.sk/vismo/dokumenty2.asp?id_org=700000&id=11040960&p1=11050134
    5. Twinnings of Larnaka
    6. Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
    7. Bratislava. ŠÚ SR: sodbtn.sk (sk).  // детальні статистичні дані
    8. Pogodaiklimat.ru – Bratislava. Pogodaiklimat.ru. Процитовано 20 March 2014. 
    9. Climate of Bratislava. Climatemps. Процитовано 2013. 
    10. Korunovačné slávnosti Bratislava 1563
      1830, Štefan Holčík, 1986, TATRAN, 4296. publikácia
    11. Obsadzovanie sa začalo Slamenou búdou
    12. Bratislava — Pozsony — Pressburg 1907 (Ilustrovaný sprievodca)
    13. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

    ПосиланняРедагувати