Хоке́й (го́кей англ. hockey, та діал. гакі́вка)[1] — спільна назва для командних спортивних ігор із ключкою, мета яких закинути м'яч або шайбу в ворота протилежної команди.

Барельєф 600 р. до н. е., Національний археологічний музей, Афіни.

Назва ред.

Походження ред.

Перша згадка слова hockey належить до 1773 року — у книжці «Юнацькі види спорту і часопроводження: з доданням спогадів автора і включаючи опис нової системи виховання дітей» (Juvenile Sports and Pastimes, to Which Are Prefixed, Memoirs of the Author: Including a New Mode of Infant Education) написаній Річардом Джонсоном (псевдонім — Master Michel Angelo, «Майстер Мікеланджело»). Розділ №XI називався «Удосконалення гри у хокей» (New Improvements on the Game of Hockey)[2].

Походження слова неясне. За одною з версій, воно є похідним від старофр. hoquet («ковінька», «ґирлиґа»). Інша версія пов'язує hockey зі словом hocky — так здогадно звалися коркові чопи, які заміняли у XVIII ст. дерев'яні кулі для гри. Такі корки ніби використовували для бочок з рейнвейном (англ. hock), від чого і пішла їхня назва[2].

Перші повідомлення про хокей із шайбою українською мовою вийшли 1904 року у Львові, тоді спорт називали гокей або діал. гакі́вка[3][1]. У 1909 Медард Кавецький прочитав у Львові лекцію «Хокей на леді». 1910 року побачили світ перші правила хокею з шайбою українською, які уклав Іван Боберський під назвою «Правила до гаківки»[4].

Слово «гаківка» могло з'явитися за співзвучністю з оригінальною вимовою слова hockey («га́кі») і подальшою контамінацією з «гак»[5]. Ігор Мельник[6], також низка авторів публікацій у ЗМІ називає винахідником цього слова Івана Боберського — одного із засновників організації «Пласт»[5][7], Т. Береза, І. Зубрицька, Ю. Зелений уважали, що це слово з'явилося в українській мові завдяки його копіткій роботі[8].

Назва «гаківка» широко вживалася у спортивній термінології Галичини в 1920—1930-х роках, але пізніше витіснена назвами «хокей»/«гокей»[9]. Сучасні мовознавці вважають назву «гаківка» застарілою[10][11], але думки щодо доцільності її повернення до вжитку різняться. К. ф. н. Зоряна Мацюк і Ніна Станкевич відносять «гаківку» до українських відповідників до запозичених слів-термінів, що засвідчують багатство українського мовного генофонду та мають характер української «знадібки»[12]. Натомість д. ф. н. Олександр Стишов вважає «гаківку» небажаним пуризмом та відносить до негативної тенденції заміни апробованих та узвичаєних інтернаціоналізмів, які стали органічними складниками української мови, на застарілі, рідковживані та вузькорегіональні слова; він поділяє думку д. ф. н. Лідії Лисиченко, що вживання цього слова сприяє процесу деестетизації сучасної української мови[13].

Орфографія ред.

Назва гри походить з англійського слова hockey, яке можна передати українською за харківським правописом го́кей чи «хокей».

Правописний словник 1929 року Григорія Голоскевича фіксує термін «го́кей»[14] з наголосом на першому складі[15]. З 1939 року, в УРСР вживали термін «хокей»[5], усі словники та правописи користуються саме таким написанням.

Історія ред.

Ігри з ключками та м'ячем відомі в культурах різних часів. Існують давньоєгипетські рельєфи, датовані XX ст. до н. е., що зображують групи людей з кийками та якимись метальним приладом; а також викарбоване зображення близько 600 р. до н. е. (на ілюстрації), де зображена давньогрецька гра, що здогадно називалася «керетізейн», «керетізін» (грец. κερητίζειν — від κέρας — «ріг») — у неї грали рогом або палицею у вигляді рога[16]. Даури — народ у Внутрішній Монголії, грають у гру «бейкоу», схожу на хокей, вже близько 1000 років[17].

Багато свідчень існування схожих ігор у Середньовічній Європі можна знайти в тогочасному законодавстві. Так, у 1527 році Голвейський статут заборонив деякі види ігор з м'ячем, включаючи ігри з кривими («hockie», пор. сучасне hooked) палицями[18].

  у жоден час звичайно не займатися перекиданням м'ячика кривими палицями чи киями, не використовувати ручний м'яч, граючи поза стінами, але грати тільки ногою у великий м'яч
Оригінальний текст (англ.)
at no tyme to use ne occupye the horlinge of the litill balle with hockie stickes or staves, nor use no hande ball to play withoute walles, but only greate foote balle[19]
 

На XIX ст. різноманітні ігри з ключками почали набувати вигляду сучасних форм хокею, розділяючись, або навпаки зливаючись разом. З'явились організації, що зайнялися упорядкуванням правил і норм, місцеві й міжнародні команди почали проводити змагання. У цей час виник і хокей з шайбою на льоду, розвинувшись з хокею на траві — як його адаптація до довгих зим Канади й півночі Сполучених Штатів.

Різновиди ред.

Подібна до хокею й старовинна українська гра ковіньки[21].

Примітки ред.

  1. а б Григорук Н. В. Власні назви хокейних команд України: структура, словотвір, функціонування / Н. В. Григорук // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. — 2013. — Вип. 6(3). — С. 56.
  2. а б Gidén, Carl; Houda, Patrick; Martel, Jean-Patrice (2014). On the Origin of Hockey. Createspace. ISBN 9780993799808.
  3. Гаківка // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
  4. Зубалій М. Історичні джерела розвитку хокею з шайбою в Україні [Текст // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукове видання. — Харків: ХДАДМ, 2014. — № 02. — С. 39-47.]
  5. а б в Згадати звитяжців українського «ледовища» // Україна молодаю — 2003. — 13 груд.
  6. Мельник І. Іван Боберський — батько нашого спорту // Zbruč. — 2013. — 14 серп.
  7. Він був піонером українського фізичного виховання
  8. Береза Т., Зубрицька І., Зелений І. Мова — не калька: словник української мови. — Львів: Апріорі, 2015. — С. 106. — ISBN 978-617-629-239-5.
  9. Якимович Б., Мартинюк М., Гузенко І. Українська ділова мова: Програма, залікові вимоги та метод. поради для студ. денної та заочної форм навч. — Л. : Львівський держ. ін-т фізичної культури, 1998. — С. 18—20.[недоступне посилання]
  10. Романчук О. В., Проценко У. М. Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури та спорту: лекція з дисципліни «Іноземна мова професійного спілкування» для підготовки доктора філософії спеціальності 014.11 «Середня освіта (фізична культура)». — Львів, 2019. — С. 5.[недоступне посилання]
  11. Григорук Н. В. Власні назви хокейних команд України: структура, словотвір, функціонування / Н. В. Григорук // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. — 2013. — Вип. 6(3). — С. 56.
  12. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійого спілкування. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів [Архівовано 2022-01-20 у Wayback Machine.]. — Львів, 2005. — С. 93.
  13. Стишов О. А. Динаміка лексичного складу сучасної української мови. Лексикологія. Лексикографія: навч. посіб. — Біла Церква: «Авторитет», 2019. — С. 19—20, 145—146
  14. Правописний словник 1929 р. (Г. Голоскевич)
  15. Правописний словник (за нормами УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ Всеукраїнської Академії Наук). Григорій Голоскевич
  16. Oikonomos, G. (1920). Κερητίζοντες. Т. 6. Archaiologikon Deltion. с. 56–59. Процитовано 18 червня 2011. 
  17. McGrath, Charles (22 серпня 2008). A Chinese Hinterland, Fertile with Field Hockey. The New York Times. Процитовано 23 серпня 2008. 
  18. Birley, Derek (1993). Sport and the Making of Britain. Manchester University Press. с. 309. Процитовано 22 червня 2014. 
  19. History of Field hockey. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 18 червня 2011. 
  20. What is Underwater Ice Hockey?. Процитовано 6 січня 2023. 
  21. Ковіньки Традиційна старовинна українська хлоп'яча забава, подібна за принципом до гаківки-хокею

Посилання ред.