Ґирли́ґа (рум. cîrlig < болг. кърлиг < прасл. *krivъ)[1], заст. дирлига[2] — загнутий на кінці ціпок, посох, використовуваний пастухами[3]. Може застосовуватися для поганяння і ловлення тварин, а також для захисту від хижаків. Під час ходьби ґирлиґа заміняє звичайний подорожній посох.

Кінець ґирлиґи. Фрагмент картини А. Гакера Морська русалка, 1897 р.

СимволізмРедагувати

Як неодмінна приналежність пастуха, ґирлиґа стала символом і духовного пастирства: вона послужила зразком для християнської патериці. Вказується, що палиця з гаком полегшує підняття впалих тварин, звідси і символізм патериці як засобу допомоги в скрутних обставинах, яким є Церква[4]. Існує і думка, що патериця водночас символізує як ідею мандрівництва, подвижництва, так і пастирство, мудре керівництво й владу[5].

Музу Талію іноді зображують з ґирлиґою в руці.

Ґирлиґа з ціпом були знаками фараонської влади в Стародавньому Єгипті (див. ґирлиґа і ціп).

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  2. Дирлига // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Ґирлиґа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Caeremoniale Episcoporum (Vatican Polyglott Press, 1985)
  5. Епископский жезл или посох. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.