Відкрити головне меню
Кінець ґирлиґи. Фрагмент картини А. Гакера Морська русалка, 1897 р.

Ґирли́ґа, ґерли́ґа (рум. cîrlig < болг. кърлиг < прасл. *krivъ)[1], заст. дирлига[2] — загнутий на кінці ціпок, посох, використовуваний пастухами[3]. Може застосовуватися для поганяння і ловлення тварин, а також для захисту від хижаків. Під час ходьби ґирлиґа заміняє звичайний подорожній посох.

СимволізмРедагувати

Як неодмінна приналежність пастуха, ґирлиґа стала символом і духовного пастирства: вона послужила зразком для християнської патериці. Вказується, що палиця з гаком полегшує підняття впалих тварин, звідси і символізм патериці як засобу допомоги в скрутних обставинах, яким є Церква[4]. Існує і думка, що патериця водночас символізує як ідею мандрівництва, подвижництва, так і пастирство, мудре керівництво й владу[5].

Музу Талію іноді зображують з ґирлиґою в руці.

Ґирлиґа з ціпом були знаками фараонської влади в Стародавньому Єгипті (див. ґирлиґа і ціп).

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  2. Дирлига // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Ґирлиґа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Caeremoniale Episcoporum (Vatican Polyglott Press, 1985)
  5. Епископский жезл или посох. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.