Відкрити головне меню
Дерев'яні чопи
Закорковані чопами бочки
Чопик у трубопроводі

Чіп (прасл. *čepъ, можливо, від *čapati)[1] — конусоподібна дерев'яна пробка для закорковування отвору в якійсь посудині, переважно в бочці[2][3]. Зменшені форми — чопо́к, чопе́ць, чо́пик, чіпо́к, чопо́чок[4]. Аналогічні пробки для винних пляшок роблять з натурального корку.

Чоповий отвір просвердлюють в одній з клепок після завершення складання бочки. Для герметичності чіп перед закоркуванням обгортають кружком матеріалу.

Для закорковування бочок з молодим вином використовують спеціальний чіп — шпунт[5].

У культуріРедагувати

Оскільки чопом затикали здебільшого ємності з хмільними напоями, то він символізує пиятику:

  • Ходити до чопа — «пиячити»[4]
  • Пити як чіп — «пити дуже багато»[4][2]
  • П'яний як чіп — «зовсім сп'янілий»[4][2].

Окрім того, чіп асоціювався з дурістю («дурний як чіп»)[4][2].

Інші значенняРедагувати

У загальному сенсі «чіп» — «дерев'яний стрижень», «кілочок»: у будівництві це слово вживають (поряд з «шип») щодо виступу на деталі для з'єднання її з іншою, у діалектах «чопом», «чопиком» називається вісь, цапфа різних сільськогосподарських і хатніх знарядь (терлиці, верклюга, п'їл), кілочок-вішалка[3]. Слово «чіп» у говорах вживалося як вигук, яким відганяли когось (замість «Геть!»)[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. а б в г д Чіп // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. а б Чіп // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. а б в г д Чіп // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 640—641.
  5. Шпунт // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ПосиланняРедагувати