Відкрити головне меню
Звичайний корок від пляшки вина

Ко́рок — це біологічна тканина деяких дерев (зокрема коркового дуба), що складається із щільно розташованих одна до одної омертвілих клітин. Також — феле́ма (лат. phellema), пробка[1].

Зміст

ЗастосуванняРедагувати

Див. також: Пляшковий корок

Переважно корок використовують для закупорювання пляшок. Із пляшок корки виймають, застосовуючи штопор. Іноді використовується як ізоляційний матеріал, як декоративний чи оздоблювальний матеріал, для виготовлення складових частин взуття тощо.

Корок одержують практично одним способом — із зовнішнього шару кори коркового дуба (Quercus suber), який росте в Південній Європі та Північній Африці. Перша смуга знятої кори, відома як «незайманий» корок, тверда, ламка, позбавлена пружності, має низьку якість і мало цінується. Її зовнішня поверхня ніздрювата і покрита тріщинами, внутрішня поверхня жовтуватого кольору з червоними плямами.

Набагато важливіші в комерційному плані наступні шари кори. Вони щільні та однорідні, а їх зовнішня поверхня, хоча на ній є деяка кількість тріщин, набагато менше шорсткувата, ніж у незайманого корку.

ВластивостіРедагувати

Корок відрізняється легкістю, пружністю, стисливістю, гнучкістю, водонепроникністю, стійкістю до гниття і погано проводить тепло та звук.

ПриміткиРедагувати

  1. Пробка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати