Бочка
Бо́чка[1], заст. ку́хва[2], ку́фа[3] (від давн.в-нім. kuofa[4]) — ємність циліндричної форми (дерев'яні варіанти — з опуклими боками посередині), з двома плоскими днищами. Призначена для транспортування та зберігання рідких та інших речовин. Іноді бочку помилково називають «діжкою»[5], але на відміну від діжки, дерев'яна бочка — це бондарний виріб, що має не прямі, а округлі боки, а також два днища. Бочку можна перекочувати з одного місця на інше і ставити на торці без додаткових опор. Колись бочки виготовляли з дерева в бондарській техніці, зараз матеріалом для них частіше слугує метал або пластик.
Слово бочка походить від прасл. *bъčъ (від ранішої форми *buki) або *bъča, етимологія якого остаточно не з'ясована[6]; пов'язання з «бік», очевидно, є помилковим.
Історія
ред.
У Стародавньому Світі основним посудом для зберігання рідких продуктів (вина, олії, пива) були амфори. Стародавні греки також використовували замість бочок великі глеки — піфоси.
Технологія гарячого гнуття дерева була опанована раніше за всіх кельтами, фінікійцями та єгиптянами, і застосовувалася вона в суднобудівництві[7]. Найдавніші зображення бочок походять з Етрурії і датуються вони VI ст. до н. е.[8], але також поширена гіпотеза кельтського походження бондарства[9]. Римський історик Пліній Старший повідомляє, що бондарство в Європі зародилося в альпійських селах у галлів. Він виділяв три типи бондарів: «звичайних», «винних» і бондарів «великих барил». Давньогрецький географ Страбон пише про дерев'яні πίθοι, обмазані зсередини смолою для запобігання протіканню вина[10].
Дерев'яну бочку використовували як ємність, щоб зберігати та перевозити харчові продукти — від оселедців та пива до вина та олії. У них тримають квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. У побуті простих людей та моряків невеличка бочка часто слугувала за тимчасові меблі — стільці чи столи. І, навпаки, стару бочку бідні верстви населення переробляли на постійні стільці, що помітно з картин фламандських та голландських майстрів XVII століття (Адріан Брауер, Адріан ван Остаде).
У Німеччині, де була потреба перевозити нові книжки на далеку відстань з друкарень, як тару використовували бочки, набиті новими виданнями. Саме цей момент став сюжетом гравюри Крістофа Вайгеля «Книготорговець» (альбом «Представники різних професій», Регенсбург, 1698)[джерело?].
Найрізноманітніших форм, призначень і розмірів бондарний посуд широко використовувався до початку XX ст. Навіть після поширення металевих і пластикових ємностей дере'яні бочки продовжують використовуватися для витримування і зберігання багатьох сортів вин, бренді, пива, які завдяки цьому одержують характерний смак і аромат.
Опис
ред.Дерев'яні бочки
ред.Бочки бувають різної форми, але зазвичай денце, верх і розріз центральної частини бочки мають форму круга, при цьому діаметр центральної частини більше діаметрів основи і верху. Раніше бочки виготовляли виключно з дерева, з окремих клепок, стягнених дерев'яним (найчастіше з в'язу або черемхи) або металевим обручем. Традиція бондарного виробництва зберігається і досі.
Дерев'яні бочки виготовляють з окремих, припасованих одна до одної дощок (клепок), стягнутих обручами. Далеко не всі породи дерева можуть бути використані для виробництва бочки, найкраще для цього підходить дуб. Обручі роблять з сталі, дерев'яні — в'язу або ліщини. Клепку для бочок виготовляють шляхом колення колод — це єдиний спосіб зберегти неушкодженими довгі волокна дуба, які гарантують герметичність бочки. Днища складають з донних клепок, з'єднаних між собою дерев'яними шипами, а потім вирізають відповідно до розмірів дна. Для встановлення днищ на кінцях клепок зсередини нарізають пази — утори.
На бочку насаджують 4-8 обручів. Розташовані ближче до торців називаються уторними (утірними), розташовані в широкій частині («пуку», «опуці»)[11] — пуковими, опуковими, а розташовані посередині — шийними[12][13][14]. У разі використання 8 обручів між пуковими й уторними знаходяться два шийні обручі, в англійській мові ближчий до пукового називають «французьким» (French hoop), ближчий до уторного — «чвертним» (quarter hoop).
Щоб цідити рідину, у бочці роблять отвір, зазвичай у пуковій частині, але іноді і в донній клепці. Закорковують такий отвір чопом[15], інколи споряджають ємність краном. Дерев'яні бочки й діжки краще зберігаються при постійному режимі вологості. Тому в наливних завжди повинна бути рідина, а сухотарні завжди повинні бути сухими.
По закінченні складання бочки піддають нагріву, з метою закріплення форми вигнутих клепок. Окрім того, у процесі нагрівання у внутрішніх шарах дубових клепок утворюються деякі речовини (зокрема елагітаніни), що надають вину горіхових, маслянистих, ванільних, димових смакових ноток. Тривалість і інтенсивність нагріву може різнитися: від легкого (120 °C) до сильного (250 °C) і від 10 до 60 хвилин. Для нагрівання бочок використовують спеціальну жаровню (фр. le foyer de bousinage).
Металева бочка
ред.Металева бочка — контейнер циліндричної форми, який використовується для доставки вантажів. Виготовляють їх з холоднокатаної сталі (також щільного картону або пластику), і призначаються вони переважно для транспортування і зберігання рідких і сипких речовин. Здебільшого такі бочки мають стандартний об'єм 208 літрів, що відповідає 55 галонам (США) або 44 імперським галонам (Велика Британія).
Види
ред.- Барило, бочонок — невелика бочка для рідини (найчастіше з дерева), використовується у виноробстві[16][17].
- Бу́та[18] (від фр. boute) — велика бочка об'ємом 300—2000 л, призначена для перевезення вина[19]. Бути роблять зі спеціальних бутових клепок, що мають 210—235 см у довжину, 10—18 см у ширину й 7,5 см у товщину. Також уживана на цукроварнях.[18]
Одиниця вимірювання
ред.Бочки стандартного розміру слугували для відмірювання рідких і сипких речовин. Від слова «бочка» походять такі назви мір об'єму і маси:
Обчислення об'єму
ред.
Відомо багато способів визначати об'єм дерев'яної бочки. У формулах використовуються такі параметри: L — висота бочки, d — мінімальний діаметр (діаметр днищ), D — максимальний діаметр (у пуковій частині). Більшість цих формул зводяться до наближення об'єму бочки до об'єму циліндра такої ж висоти, але усередненого діаметра між максимальним і мінімальним.
Йоганн Кеплер запропонував таку наближену формулу:
Об'єм обчислюється як сума об'ємів двох зрізаних конусів, з'єднаних основами діаметра D. Отримуваний при цьому способі результат злегка менший від справжнього значення.
Вільям Отред дещо видозмінив її:
Ця формула точно визначає об'єм бочки, профіль якої є дугою еліпса.
- Обчислення з використанням інтегралу
Загальна формула бочок використовує визначений інтеграл. Форма будь-якої бочки зводиться до поверхні обертання, утвореної ділянкою кривої і обмеженої двома паралельними площинами, рівновіддаленими від екватора. Об'єм обчислюється таким чином:
Де є площею поверхні круга з радіусом
У культурі, науці й мистецтві
ред.- «Розірвана бочка Паскаля» (фр. crève-tonneau de Pascal) — експеримент, що ілюструє однойменний закон[22].
- Бочка Лібіха — наочна ілюстрація закону мінімуму Лібіха, яка представляє чинники довкілля у вигляді клепок.
- Бочка Данаїд — символ важкої марної праці. Фразеологізм походить з давньогрецької міфології і пов'язаний з Данаїдами — дочками царя Даная.
- Глиняна бочка (піфос) була житлом давньогрецького філософа Діогена.
Прислів'я, мовні звороти
ред.- Мов оселедців у бочці — дуже тісно, дуже багато[1].
- Бездонної бочки не наллєш
- Порожня бочка гучить, а повна мовчить
- Слабий (слабкий) на утори — невитриманий, неврівноважений (про людину).
- Наговорити (наплести) сорок бочок арештантів — наговорити дурниць, нісенітниць (синонім — «наговорити сім мішків гречаної вовни»)[23].
- Як з порожньої бочки — про гучний голос, звук[24].
Загадки
ред.- Сам дубовий, пояс в'язовий, а ніс липовий
Інше
ред.- Під час штурму фортець колись використовували штурмові бочки, наповнені порохом.
- Воронячі гнізда на кораблях часто мали вигляд прикріплених до щогл бочок.
- Бочка — клепаний поплавок (об'ємом до кількох десятків кубометрів), з'єднаний з мертвим якорем, що лежить на ґрунті. Служить в гаванях і на рейдах для стоянки суден.
Галерея
ред.- Дерев'яні бочки
-
Бочки в центрі культури вина в Шабо -
Встановлення дна в утори -
Встановлення клепок -
Сталеві обручі -
Шліфування стінок бочки на шліфувальному верстаті -
Шліфування днища бочки
- Металеві бочки
-
Промислові бочки -
-
-
-
-
-
.jpg)
Живопис і скульптура
ред.-
Бочка на вітражі в Шартрському соборі, Франція -
Худ. Лукас ван Фалькенборх, «Бондарі», 1585 р. Художньо-історичний музей, Відень. -
Художник Адріан Брауер, «Корчма» -
Художник Адріан Брауер, «Випивоха», Рейксмузей, Амстердам. -
Перевезення вина в бочках (3 ст. н.е.)
Див. також
ред.
Примітки
ред.- ↑ а б Бочка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кухва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Куфа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) [Архівовано 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ K. MacNeil. The Wine Bible. — Workman Publishing, 2001. — С. 40.
- ↑ A. Desbat, Le tonneau antique: questions techniques et problème d'origine, Errance, 1997, P.
- ↑ Exposition «Et le tonneau fût !». Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 16 квітня 2019. [Архівовано 2013-12-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Kilby, Kenneth (1971). The cooper and his trade. London.
- ↑ Опука // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лекция № 10. Технология изготовления бондарных изделий. studfiles.net. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 3 листопада 2017.
- ↑ Бондарное ремесло. Изготовление металлических обручей. sam-stroy.info. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
- ↑ Упаковка и транспортирование экспортных грузов Изд2. — 1966. — С. 126.
- ↑ Чіп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Барило. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 18 травня 2014.
- ↑ Домашнє виноробство. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 18 травня 2014.
- ↑ а б Бута // Російсько-українські словники на R2U.
- ↑ boute // Encyclopédie Universelle. — 2012.
- ↑ Ізборнік. Міри. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ Народні виміри маси i рідини. Архів оригіналу за 4 вересня 2013. Процитовано 18 травня 2014.
- ↑ Mansfield Merriman. Treatise on hydraulics. — 8. — J. Wiley, 1903.
- ↑ Сорок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Порожній // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
ред.- сборник «Панорама искусств», № 5, М, 1982
- журнал «Гутен Таг», сентябрь, 1982
Посилання
ред.- Т. Бетехтіна. Господарське начиння
- Бочка [Архівовано 20 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Словопедія [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.]
- НЕ З КОЖНОГО ДУБА ВИЙДЕ КЛЕПКА [Архівовано 20 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Утори // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1971-1972. — 1000 екз.