Угорська мова

фіно-угорська мова, рідна мова угорців

Угорська мова (рідше мадярська[1]; угор. magyar nyelv прослухати) — рідна мова угорців, належить до фіно-угорської сім'ї мов, де разом з мовами ханти і мансі складає угорську групу. Угорська мова є офіційною в Угорщині та Євросоюзі; значні групи населення, що розмовляють угорською мовою, є в сусідніх Словаччині, Румунії та Сербії; мова поширена також в Україні (на Закарпатті). Писемність на основі модифікованого латинського алфавіту.

Угорська мова
magyar nyelv
Територія поширення угорської мови в Європі. На основі переписів населення та CIA World Factbook 2006
Територія поширення угорської мови в Європі.
На основі переписів населення та CIA World Factbook 2006
Поширена в Угорщина, Трансильванія (Румунія), Словаччина, Воєводина (Сербія), Закарпаття (Україна), Хорватія, Австрія, Словенія
Регіон Центральна Європа
Носії 13 мільйонів
Місце 57
Писемність латинка (угорська абетка)
Класифікація

Уральська мовна сім'я

Угрофінська гілка
Угорська група
Офіційний статус
Державна Угорщина Угорщина
Офіційна Угорщина Угорщина
ЄС;
як регіональна:
Словаччина Словаччина
Словенія Словенія
Сербія Сербія
Україна Україна
Австрія Австрія;
деякі офіційні права:
Румунія Румунія
Хорватія Хорватія
Регулює Дослідницький інститут мовознавства Угорської академії наук
Коди мови
ISO 639-1 hu
ISO 639-2 hun
ISO 639-3 hun

В угорській мові є чимало давніх запозичень, зокрема з іранських та тюркських мов, а також пізніших зі слов'янських мов, з німецької, французької, італійської та англійської. Через складне відмінювання іменників та дієслів угорську мову вважають за одну з найскладніших у світі.[2]

Історія ред.

Класифікація ред.

Угорська є уральською мовою, а саме належить до угорської групи; найближчими родичами є мансійська та хантийська мови, поширені в західному Сибіру. Зв'язки між угорськими та багатьма іншими мовами було зауважено в 1670-х роках, а встановлення уральської сім'ї було закінчено 1717 року. Попри це класифікація угорської мови залишалася предметом політичних суперечок у 18 та 19 століттях. Термін «угорська» ймовірно походить від назви тюркського племені оноґурів (чия назва буквально означає «десять стріл» або «десять поколінь»).[3][4][5]

Є багато регулярних відповідностей між угорською та іншими мовами угорської групи. Наприклад, угорський /aː/ відповідає хантийському /o/ у кількох позиціях, угорський /h/ відповідає хантийському /x/, а угорський кінцевий /z/ відповідає хантийському кінцевому /t/. З цього можна порівняти такі слова, як угорське ház ([haːz]) «будинок» проти хантийського xot ([xot]) «будинок», а угорське száz ([saːz]) «сто» проти хантийського sot ([sot]) «сто».

Відстань між угорськими та фінськими мовами є більшою, проте відповідності також є регулярними.

Праісторія ред.

Угорська мова почала формуватися 2500—2800 років тому, коли предки угорців мешкали в північно-східній частині Уральських гір, через це існує спорідненість угорської з хантійською та мансійською мовами. В доєвропейський період (особливо впродовж V-IX ст.) великий вплив на угорську мову справили тюркські та іранські мови. В 900-1000 рр. угорські племена оселилися на середній частині Дунайської рівнини, де тісно контактували зі слов'янами, германцями та румунами, що вплинуло й на лексику угорської мови. Після прийняття християнства на початку XI ст. офіційною мовою богослужінь стала латина, через що в угорській з'явилися латинські та грецькі терміни.

Давньоугорська мова ред.

Першою письмовою пам'яткою угорської мови були 5 слів, ужитих в латинському документі 1055 року, за яким було засновано Тиханське бенедиктинське абатство на березі Балатону (нині документ зберігають в бібліотеці Паннонгалмського бенедиктинського абатства).[2] Повноцінні тексти угорською мовою почали з'являтися в XIII ст. (першою з них була «Надмогильна промова та молитва» бл. 1200 р.), втім до XVI ст. угорські тексти записували переважно латинською або німецькою мовами (остання до сер. XX ст. була найпоширенішою другою мовою серед угорців).[6] Першу книгу було опубліковано 1572 року в Кракові.[7]

Сучасна угорська мова ред.

Угорські завоювання сусідніх територій у XII-XIII ст. поклали початок мадяризації поміщиків та купців завойованих народів (хорватів, словаків, румунів). З 1541 по 1699 рр. частина земель, заселених угорцями, перебувала під владою турків, що сприяло впливові турецької мови на угорську. Після того, як Угорське королівство стало частиною Австрійської імперії, угорська мова потрапила під сильний вплив німецької. Окрім неї в XVIII-XIX ст. запозичення приходили з італійської та французької.

Втім після поділу монархії на австрійську та угорську частини, статус угорської мови став офіційним. Тому період з 1867 по 1918 вважають «золотим віком» угорської мови: збільшилася кількість носіїв, також серед неугорців (зокрема трансильванських саксів, євреїв та циган), багато міст Трансильванії стали практично повністю угорськомовними (наприклад, Клуж-Напока або, угорською, Коложварі). Після Першої світової війни Угорщина втратила значну частину земель, на яких угорська мова з часом втратила домінування.[6]

Поширення ред.

Угорською як рідною розмовляють у таких країнах:

Країна Мовці
Угорщина 8,409,049 (перепис 2011)
Румунія
(головно Трансильванія)
1,268,444 (перепис 2011)
Словаччина 508,714 (перепис 2011)
Сербія
(головно Воєводина)
293,299 (перепис 2002[недоступне посилання з травня 2019])
Україна
(головно Закарпаття)
149,400 (перепис 2001)
США 117,973 (перепис 2000)
Канада 75,555 (перепис 2001)
Ізраїль 70,000
Австрія
(головно Бурґенланд)
22,000
Хорватія 16,500
Словенія
(головно Прекмур'є)
9,240
Загалом 10.5 мільйонів (на Тисо-Дунайській низовині)

Ще близько мільйона угорськомовних проживають у Аргентині, Австралії, Бельгії, Бразилії, Великій Британії, Венесуелі, Італії, Нідерландах, Німеччині, США, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії та інших частинах світу.

Офіційний статус ред.

Угорська є офіційною мовою Угорщини та Європейського Союзу. Крім того угорська є однією з офіційних мов Воєводини та трьох общин Словенії: Годоша, Добровніка та Лендави. Угорська є мовою меншин в Австрії, Хорватії, Румунії, Словаччині та Україні (на Закарпатті). В Румунії вона є офіційною мовою на місцевому рівні в усіх муніципалітетах, де угорці складають понад 20 % населення.

Діалекти ред.

 
Мапа угорських діалектів.

Розрізняють дев'ять основних діалектів:

  1. Західний (nyugati)
  2. Задунайський (dunántúli)
  3. Південний (déli)
  4. Тиський (tiszai, alföldi)
  5. Північно-західний (palóc)[hu]
  6. Північно-східний (északkeleti)
  7. Середньо-семигородський (mezőségi)
  8. Секейський (székely)
  9. Чанґо (csángó)

Фонетика ред.

Докладніше: Угорська фонетика
 
Угорські голосні

В угорській є 14 голосних, при цьому дифтонгів та редукованих голосних немає. Голосні бувають короткі та довгі, приголосні — м'які, проривні та тверді. Наголос зазвичай падає на перший склад, всі звуки (також кінцеві) звучать чітко.

Приголосні фонеми угорської мови[8]
  Губно-
губні
Губно-
зубні
Ясенні Заясенні Твердо-
піднеб.
М'яко-
піднеб.
Гортан.
Носові m n ɲ
Проривні p  b t  d k  ɡ
Африкати t͡s  d͡z t͡ʃ  d͡ʒ c͡ç  ɟ͡ʝ
Фрикативні f  v s  z ʃ  ʒ h   
Дрижачі r
Апроксиманти j
Бокові l

Граматика і синтаксис ред.

Угорська мова є аглютинативною, тобто має велику кількість суфіксів та префіксів. Немає категорії роду, проте іменник має 17 відмінків, а отже, 238 можливих форм.[7] Існують означений (a, az) та неозначений (egy) артиклі.[9]

Лексика ред.

Походження коренів слів угорської мови[10]
Невизначено
  
30%
Фіно-угорські
  
21%
Слов'янські
  
20%
Германські
  
11%
Тюркські
  
9.5%
Латинські та грецькі
  
6%
Романські
  
2.5%
Інші (встановлені)
  
1%

Міжмовні зв'язки ред.

Значна частина угорської лексики є запозиченою з інших мов — насамперед, слов'янських (20 %). У той же час, чимало угорських слів потрапило і до індоєвропейських мов Європи. Запозичення з угорської називають мадяризмами.

Див. також Слов'янська лексика в угорській мові

Письмо ред.

Докладніше: Угорська абетка

З VII по X ст. угорські племена використовували давньоугорське письмо.

 
Давньоугорське письмо

Нині для запису угорської мови використовують модифіковану латинку, до якої входять 40 літер (14 голосних, 26 приголосних).

A a Á á B b C c cs D d dz dzs E e É é F f
G g gy H h I i Í í J j K k L l ly M m N n
ny O o Ó ó Ö ö Ő ő P p (Q q) R r S s sz T t
ty U u Ú ú Ü ü Ű ű V v (W w) (X x) (Y y) Z z zs

Приклад ред.

Вигляд ред.

«Заповіт» Т. Г. Шевченка угорською мовою (переклав Йожеф Валдапфел):

Ha meghalok, temessetek: Dombtetőre engem,
Kedves Ukrajnámban, téres: Puszta közepében,
Honnan nagy széles mezőket: S a meredek partú
Dnyepert látni, s hallani is,
Ahogy zúgva zúdul.
Majd ha ellenségünk vérét: Mossa Ukrajnából: Kék tengerbe, dombot, mezőt: Mindent hagyok akkor.
Odébb állok én és szállok: Isten elé ott fent: Imádkozni… hanem addig: Nem ismerek istent.
Temessetek el, és talpra,
Tépve minden láncot: Rossz vérükkel öntözzétek: A szép szabadságot.
S a nagy, új, szabad családban,
Nem feledve engem: Emlékezzetek meg rólam: Nyájas szóval csendben.

Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989

Порівняння ред.

Угорська Фінська Естонська Ерзянська Комі-перм'яцька Український
переклад
# у списку Сводиша
én minä mina мон mon ме me я, мене 1
te sinä, te (форм.) sina, teie (форм.) тон ton тэ te ти 2
mi me meie, me минь miń ми mi ми 4
ti te teie, te тынь tyń ти ti ви 5
ez/itt tämä/täällä see те te тайö tajö цей/тут 7
az/ott tuo/tuolla too што što сійö sijö той/там 8
ki? kuka? kes? кие? kije? коді? kodi? хто? 11
mi? mikä? mis? мезе? meze? мый? myj? що? 12
egy yksi üks вейке vejke öтік ötik один 22
kettő kaksi kaks кавто kavto кык kyk два 23
három kolme kolm колмо kolmo куим kuim три 24
négy neljä neli ниле nile нёль ńol чотири 25
öt viisi viis вете vete вит vit п'ять 26
nej nainen 'жінка' naine ни ni гöтыр götyr дружина 40
anya äiti ema (тиринь) ава (tiriń) ava мам mam мама 42
fa puu puu чувто čuvto пу pu дерево, деревина 51
vér veri veri верь veŕ вир vir кров 64
haj hius, hiukset juuksed черь čeŕ юрси jursi волосся 71
fej pää pea пря pŕa юр jur голова 72
fül korva kõrv пиле pile пель peĺ вухо 73
szem silmä silm сельме seĺme син sin око 74
orr nenä nina судо sudo ныр nyr ніс 75
száj suu suu курго kurgo вом vom рот 76
fog hammas hammas пей pej пинь piń зуб 77
láb jalka jalg пильге piĺge кок kok стопа 80
kéz käsi käsi кедь ked́ ки ki рука 83
szív/szűny sydän süda седей sedej сьöлöм śölöm серце 90
inni juoda jooma симемс simems юны juny пити 92
tudni tietää teadma содамс sodams тöдны tödny знати 103
élni elää elama эрямс eŕams овны ovny жити 108
víz vesi vesi ведь ved́ ва va вода 150
kivi kivi кев kev из iz камінь 156
ég/menny taivas taevas менель meneĺ енэж jenezh небо 162
szél tuuli tuul варма varma тöв töv вітер 163
tűz tuli tuli тол tol би bi вогонь 167
éj öö ве ve вой voj ніч 177

Фрази ред.

  • Українська [мова] — Ukrán nyelv
  • Так — Igen
  • Ні — Nem.
  • Привіт! — Jó napot kívánok / Szervusz / Szia
  • Як справи? — Hogy vagy? (неформ.), Hogy van? (форм.)
  • Ласкаво просимо! — Üdvözlet
  • До побачення! — Szia / Viszlát (неформ.), Viszontlátásra (форм.)
  • Будь ласка —  Kérem
  • Дякую — Köszi / Köszönöm / Köszönöm szépen
  • Даруйте — Elnézést!
  • Пробачте — Bocsánat!
  • Як вас звати? — Mi a neve?
  • Мене звати… — A nevem …
  • Скільки? — Mennyi?
  • Я не розумію. — Nem értem.
  • Ви розмовляєте українською мовою? — Beszél ukránul? (форм.) Beszélsz ukránul? (неформ.)
  • Я не знаю. — Nem tudom.
  • Щасти вам! — Sok szerencsét kivánok!

Див. також тут.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Частіше трапляється в розмовній мові, проте іноді також у інших стилях за винятком офіційно-ділового. Наприклад, тут
  2. а б Венгерский язык. Один из самых сложных в мире(рос.)
  3. Sugar, P.F..A History of Hungary. University Press, 1996: p. 9
  4. Maxwell, A.Magyarization, Language Planning and Whorf: The word Uhor as a Case Study in Linguistic RelativismMultilingua 23: 319, 2004.
  5. Marcantonio, Angela. The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Blackwell Publishing, 2002: p. 19
  6. а б Венгерский язык: краткая история, фонетика и лексикапосилання=|32x32пкс(рос.)
  7. а б Общие сведения о венгерском языке(рос.)
  8. Szende (1994:91)
  9. Артикли в венгерском языке.(рос.)
  10. A nyelv és a nyelvek ("Language and languages"), edited by István Kenesei. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004, ISBN 963-05-7959-6, p. 134)

Посилання ред.

 
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
угорською мовою
Kezdőlap