Відкрити головне меню

Слов'яні́зм — слово або зворот, запозичені неслов'янськими мовами з будь-якої слов'янської[1]. Окремими випадками слов'янізмів є українізми, росіянізми, полонізми, чехізми (богемізми) тощо — за умови, якщо вони запозичені до неслов'янських мов.

Зміст

У мовах світуРедагувати

Роль слов'янізмів у різних неслов'янських мовах неоднакова. Так, у мовах народів, що в процесі історичного розвитку мало контактували зі слов'янами, слов'янізми нечисленні — переважно слов'янські культурологічні терміни й слова для позначення предметів побуту слов'янських країн, тобто будучи в них екзотизмами (bandura, boyard, czar, halušky, hopak, sputnik, vareniki, vodka, zaporozhtsi). Проте, в мовах народів, що мали тісні зв'язки зі слов'янами, запозичень зі слов'янських мов незрівняно більше. З індоєвропейських до них належать, насамперед, румунська, німецька, а також балтійські мови. Значна кількість слов'янізмів у фіно-угорських мовах (угорська, фінська, естонська). Запозичення з російської мови численні у мовах неслов'янських народів Росії і колишніх республік СРСР.

Всесвітньо відомими є слов'янізми робот і пістолет — чеського походження (чехізми).

Румунська моваРедагувати

Найбільший пласт лексики слов'янського походження містить румунська мова: за деякими відомостями, до чверті всього словника.

  • a nădăjdui («сподіватися», «надіятися»)
  • a citi («читати»)
  • a goni («висилати», «переслідувати»)
  • a iubi («любити»)
  • a lovi («ударити», пор. «ловити»)
  • a plăti («платити»)
  • baltă («болото»)
  • bob («зерно»)
  • ceas («годинник»)
  • cneaz («князь»)
  • drag («дорогий»)
  • gâscă («гуска»)
  • lebădă («лебідь»)
  • nevastă («наречена», «невіста»)
  • prieten («приятель»)
  • război («війна»)
  • scovardă («сковорода»)
  • slujbă («церковна служба»)
  • sută («сто»)
  • taină («таємниця», «таїна»)
  • tată («батько»)
  • văzduh («повітря»)
  • vesel («веселий»)
  • vreme («погода»)
  • zori («зоря, заграва»)

Окрім того, слов'янське походження мають і багато топонімів: Чернаводе, Прилог, Думбрава, р. Бистриця, Рус, Бістра, Глод, Рускова, Стража, Тирговіште тощо.

Угорська моваРедагувати

Чимало слов'янізмів і в угорській мові — вони починають проникати в неї з VIII ст., коли мадярські племена оселяються у Паннонії, частково асимілювавши місцевих слов'ян, що жили там доти. Припливу слов'янізмів сприяло і розташування Угорщини між слов'янських територій: на сході жили східнослов'янські племена (Русь), на півночі — західнослов'янські (Польща, Чехія), на півдні — південнослов'янські (Сербія, Хорватія). Вважають, що слов'янське походження має 20 % всієї лексики угорської мови[2].

  • ábráz («образ») < прасл. *obrazъ
  • bolha («блоха»)
  • cserép («черепок, квітковий горщик, черепиця»)
  • csorda («череда», «стадо»)
  • csoroszlya («чересло») < прасл. *čerslo
  • dajka («няня», «годувальниця», «опікунка») < болг. дойка
  • drága («дорогий»)
  • ecet («оцет») < прасл. *ocьtъ < лат. acetum
  • galamb («голуб»)
  • goromba («грубий»)
  • jerke («ярка», «молода вівця»)
  • kovács («коваль»)
  • kovász («квас»)
  • kulcs («ключ»)
  • kulimász («коломазь»)
  • lazac («лосось»)
  • lóca («лава») < словац. lavica
  • macska («кішка»)
  • mák («мак»)
  • maláta («солод») < прасл. *malta
  • málna («малина»)
  • malom («млин»)
  • mátka («наречена»)
  • medve («ведмідь»)
  • mér («міра»)
  • mostoha («мачуха»)
  • német («німець»)
  • oláh («волох», «румун»)
  • pecsenye («печеня»)
  • rend («порядок») < праслов. *rędъ
  • repce («ріпак»)
  • rozsda («іржа»)
  • szombat («субота»)
  • szuka («сука»)
  • takács («ткач»)
  • véka («кіш») < праслов. *věko
  • vajda («воєвода»)
  • vidra («видра»)
  • vitéz («витязь»)
  • zarándok («мандрівник») < болг. странник
  • zsír («жир»)

Слов'янську етимологію має і назва міста Веспрем: угор. Veszprém < словац. Bezprěḿ < праслов. *Bezprěmljь, «Безпрімль».

Див. також: Мадяризм

Фінська моваРедагувати

Литовська моваРедагувати

  • agrastas («аґрус») < пол. agrest
  • agurkas («огірок»)
  • asilas («осел»)
  • bajoras («боярин»)
  • bažnyčia («церква») < пол. božnica, давньорус. божница
  • cukrus («цукор»)
  • čerpė («черепиця»)
  • duchofkė («духовка»)
  • dvaras («двір»)
  • fortka («кватирка») < рос. фортка
  • garstyčios («гірчиця»)
  • kapitonas («капітан»)
  • karalius («король»)
  • katilas («казан, котел»)
  • kolchozas («колгосп») < рос. колхоз
  • krikštas («хрещення»)
  • kumetis («наймит, батрак») < давньорус. къметъ
  • kurtas («хорт»)
  • liustra («люстра»)
  • miestelis («містечко»)
  • mišios («меса») < пол. msza < лат. missa
  • muilas («мило»)
  • muitas («мито»)
  • otkatas («відкіт») < рос. откат
  • pagonis («язичник, поганин»)
  • parnikas («парник»)
  • pipiras («перець»)
  • ponas («пан»)
  • popierius («папір»)
  • popiežius («папа») < пол. papież
  • poteriai («молитва») < пол. pacierz
  • pundas («пуд»)
  • ridikas («редис») < слов. редька
  • seimas («сейм»)
  • smuikas («скрипка») < слов. смик
  • sovietinis («радянський») < рос. советский
  • stiklas («скло»)
  • šilkas («шовк»)
  • suknia («сукня») < пол. suknia
  • turgus («базар, ринок, торг») < прасл. *tъrgъ

Латиська моваРедагувати

  • bagats («багатий»)
  • baznica («церква») — від рос. божница
  • cena («ціна»)
  • kaposti («капуста»)
  • kiselis («кисіль»)
  • nedela («тиждень») — від рос. недѣля
  • pagasts («волость») — від «погостъ»
  • pagrabs («погріб»)
  • pirags («пиріг»)
  • pulks («полк»)
  • robeza («рубіж»)
  • solit («обіцяти») — від рос. сулить
  • soma («сумка»)
  • zabaks («чобіт») — від рос. сапогъ

Німецька моваРедагувати

  • Grenze («межа», «границя»)
  • Gurke («огірок») < н.-луж. górka або пол. ogórek
  • Jause («підвечірок») < прасл. *mala južina < *južina («обід»)
  • Kren («хрін»)
  • Quark («домашній сир») < прасл. *tvarogъ
  • Peitsche («канчук») < прасл. *bičь («бич»)
  • Plinse («млинець») < mlinc
  • Roboter («робот»)
  • Ukelei («верховодка») < пол. ukleja
  • Wodka («горілка») < пол. wódka
  • Zobel («соболь»)

Слов'янськими з походження вважаються і німецькі прізвища із закінченнями -itz: цей суфікс походить від старопольських прізвищ на -ić (сучасний польський суфікс -icz є запозиченням із східнослов'янських мов)[3][4].

Окрім того, колись численне слов'яномовне населення Східної Німеччини залишило сліди в топономіці: слов'янську етимологію мають такі географічні назви як Лейпциг (Lipsk — «Липськ»)[5], Дрезден (Drežďany — «жителі заплавних лісів», пор. «дрягва»), Померанія (po more — «Помор'я»), Любек (Lubice), Росток (*orz-tokъ — «розтік»), Торгау (від *tъrgъ).

Англійська моваРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Слов'янізм // Толковый словарь украинского языка
  2. A nyelv és a nyelvek («Language and languages»), edited by István Kenesei. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004, ISBN 963-05-7959-6, p. 134)
  3. Янкоўскі Ф., «Беларуская мова». — Мн.: «Вышэйшая школа», 1978. — С.300. (біл.)
  4. Шур В. В., «Беларускiя ўласныя iмёны: Беларуская антрапанiмiка i тапанiмiка». — Мiнск: Мастацкая літаратура, 1998. — 239 с. — ISBN 985-02-0164-9 (біл.)
  5. Hanswilhelm Haefs. Das 2. Handbuch des nutzlosen Wissens. ISBN 3-8311-3754-4 (нім.)

ДжерелаРедагувати