Угорські мови
Уго́рські мови — група мов, поширених у Росії та Угорщині. Входять до складу фінно-угорської гілки уральських мов. Кількість мовців близько 15 млн осіб. За гіпотезою мовознавців, угорські мови походять з угорської мови-основи, що сформувалася наприкінці 3-го тис. до н. е. внаслідок розпаду фіно-угорської прамови на дві гілки. Усередині групи угорська мова протиставлена обсько-угорським мовам внаслідок великої географічної віддаленості від них.
.png)
Класифікація ред.
До угорських мов належать:
- власне угорська мова;
- обсько-угорська мовна група в Західному Сибіру:
- хантийська мова (обсько-остяцька),
- мансійська мова (вогульська), кожна з яких ділиться на велику кількість діалектів (можливо, окремих мов).
Мовна близькість ред.
Жодна з сучасних угорських мов на практиці не зрозуміла носіям інших. Навіть носії багатьох несуміжних говірок, наприклад, хантийської мови, відчувають значні труднощі, аж до неможливості комунікації[1]. Проте структурно між угорською та обсько-угорськими мовами є багато структурних подібностей. На лексичному рівні мовознавці вирізняють близько 160 слів, що на їхню думку походять з угорської мови-основи, це насамперед лексика, пов'язана з конярством.
Альтернативне трактування угорської єдності ред.
Споконвічна єдність угорських мов (і, ширше, традиційно передбачувана первісна єдність уральських мов) ставиться під сумнів деякими дослідниками[2][3] Альтернативна точка зору пропонує вторинну конвергенцію ідіом різного походження (як споріднених, так і неспоріднених) у рамках мовного союзу.
Писемність ред.
Писемність угорської мови розвинулася на основі латинської графіки (найдавніші писемні пам'ятки — з 12 століття), тоді як писемність хантийської та мансійської мов сформувалась на основі російської графіки (писемні пам'ятки починаючи з 19 століття).
Примітки ред.
- ↑ Adondolo Daniel M. The Uralic languages. Routledge: 1990.
- ↑ Viitso, Tiit-Rein. On classifying the Finno-Ugric languages. У збірнику: In Congressus Octavus Internationalis Finno-Ugristarum, Pars 1, ed. H. Leskinen et al. Jyväskylä, 1996. стр. 261–266.
- ↑ Marcantonio, Angela. The Uralic Language Family: Facts, Myths, and Statistics. У збірнику: Publications of the Philological Society 35. Oxford: Blackwell. 2002.
Література ред.
- Honti, László (1979). Features of Ugric Languages (Observations on the Question of Ugric Unity). Acta Linguistica Academia Scientiarum Hungaricae. 29: 1—25.
- Honti, László (1998). Ugrilainen kantakieli – erheellinen vai reaalinen hypoteesi?. Suomalais-Ugrilaisen Seuran toimituksia. 228. ISBN 952-5150-15-1.
- Riese, Timothy (2001). Vogul: Languages of the World/Materials 158. Lincom Europa. ISBN 3-89586-231-2.
- Törkenczy, Miklós (1997). Hungarian Verbs & Essentials of Grammar. Passport Books. ISBN 0-8442-8350-9.