Відкрити головне меню

Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови. Російські вчені нерідко включають в сім'ю споріднені юкагірську та ескімосько-алеутські мови, поширені на північному сході Росії. Деякі вчені, більше англомовні, не визнають той факт, що всі мови сім'ї досить близькі, і вважають їх більше макросім'єю, а дві гілки — окремими сім'ями. Згідно з ностратичною гіпотезою, уральські мови, разом з афразійськими, індоєвропейськими, картвельськими, дравідійськими та алтайськими, входять до великої ностратичної макросім'ї. До серединии 1950-их років була популярна гіпотеза про спільність уральських та алтайських мов.

Уральські мови
Uralic, Uralian
Поширені: Фінляндія, Росія, Естонія, Швеція, Норвегія, Латвія, Угорщина, Україна, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Хорватія
Класифікація: одна з основних мовних сімей
Групи:
Кількість носіїв: 22,2 млн.
ISO 639-2 and 639-5: urj
Uralic languages.svg

Сучасне поширення уральських мов:

Зміст

Структура мовної сім'їРедагувати

Відносна чисельність мовців уральської мовної родини
Угорська
  
56%
Фінська
  
20%
Естонська
  
4.2%
Ерзянська
  
2.8%
Мокшанська
  
2.5%
Марійська
  
2%
Удмуртська
  
1.9%
Комі
  
1.6%
Інші
  
8.9%

Уральські мови — 40 мов, 12 мертвих, 22,2 млн.

Офіційний статусРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Marcantonio, Angela (2002). The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Publications of the Philological Society, 35. Oxford — Boston: Blackwell.

ПосиланняРедагувати