Латвія

країна в Європі

Ла́твія (латис. Latvija) — держава в Східній Європі. Офіційна назва — Латві́йська Респу́бліка (латис. Latvijas Republika). Розташована на сході Балтійського моря, на північному сході Європейського союзу. Межує із Естонією, Литвою, Білоруссю і Росією. Займає більшу частину історичної Лівонії, що була заселена балтськими племенами і підкорена німецькими колоністами. У середньовіччі й ранньому часі перебувала під владою Лівонського ордену, Речі Посполитої, Швеції, Курляндського герцогства та Російської імперії. 18 листопада 1918 року проголосила незалежність, відокремившись від Росії. 17 червня 1940 окупована Радянським союзом; 5 серпня того ж року ввійшла до його складу як Латвійська РСР. 21 серпня 1991 року, внаслідок розвалу СРСР, відновила власну незалежність. Столиця — Рига, найбільше місто східної Балтики. Основний закон — Конституція 1922 року. Демократична президентсько-парламентська республіка. Більшість населення — латиші. Панівна конфесія — євангелисти-лютерани. Державна мова — латиська. Провідними галузями економіки є сільське господарство, автомобілебудування, туризм. Член ООН1991), Всесвітнього банку і Міжнародного валютного фонду1992), Ради Європи, НАТО і ЄС (2004).

Латвійська Республіка
Latvijas Republika

Прапор Герб
Девіз: "Tēvzemei un Brīvībai"
(Батьківщині та Волі)
Гімн: «Боже, благослови Латвію!»
Розташування Латвії
Столиця Рига
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Латиська
Етнос 62.1% Латиші
26.9% Росіяни
3.3% Білоруси
2.2% Українці
2.2% Поляки[1]
Державний устрій Демократія
 - Президент Раймондс Вейоніс
 - Прем'єр-міністр Маріс Кучінскіс
Незалежність від Росії 
 - Проголошено 18 листопада 1918 
 - Конституція 15 лютого 1922 
 - Радянська окупація 19401990 
 - Відновлено 21 серпня 1991 
Площа
 - Загалом 64,589 тис, км² (122)
 - Води (%) 1,5%
Населення
 - оцінка 01.09.2014 р. 1 989 500 (2014)[2] (146)
 - Густота 32 0 чол,/км² (?)
ВВП (ПКС) 2011 р., оцінка
 - Повний $34 921 млрд.[3] (102)
 - На душу населення $15 662[3] (59)
ВВП (номінальний) 2011 р., оцінка
 - Повний $28 252 млрд.[3] (90)
 - На душу населення $12 671[3] (55)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Домен інтернету .lv
Телефонний код +371

Зміст

Географія

 
Карта Латвії.

Латвія розташована на крайньому заході Східної-Європейської рівнини. Більша частина території Латвії — моренна горбиста рівнина з висотами 200—300 м над р.м. Рельєф країни — це лісиста низина, болота, озера; 472 км берегової лінії. Найвища точка — гора ГайзінькалнсЛіфляндії) має висоту 312 м над р.м.

На півночі межує з Естонією (загальний кордон — 339 км), на сході — з Росією (217 км), на півдні — з Білоруссю (141 км) і Литвою (453 км). На заході омивається Балтійським морем.

Великі ріки — Даугава, Лієлупе, Вента, Гауя. Загалом же на території Латвії понад 700 рік і річок; всі вони належать до басейну Балтійського моря. Головна ріка — Даугава (в Росії — Західна Двіна), протягом 357 км тече по території Латвії; її довжина від джерела в Росії (Тверська область) до гирла в Ризькій затоці становить 1020 км. Озера охоплюють 1,5 % тер., найбільші — Лубанас, Резнас і Буртнієку.

Сільськогосподарські земельні угіддя чергуються з заболоченими місцевостями, озерами (особливо в Латгале) і змішаними (біля морського побережжя — сосновими) лісами. Клімат країни перехідний від морського до континентального.

Історія

Докладніше: Історія Латвії

Середньовіччя

 
Руїни першої церкви в Лівонії (2001)

Новий час

Новітній період

 
Східна Європа (1918)
 
Радянські війська окуповують Ригу (1940).

Політика

Державний устрій

Членство у міжнародних організаціях: ЄС, ООН, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ, МБРР, МВФ, Світовий банк, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХіЧП).

Основні політичні партії та блоки

Економіка

 
ВВП Латвії у 1996—2006 рр.

Латвія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Головні порти — Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт — м. Рига.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 2328. Прямі закордонні інвестиції — $ 219 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Німеччина — 16,8 %, Росія — 11,8 %, Фінляндія — 9,5 %, Швеція — 7,2 %). Експорт — $ 4,2 млрд (г.ч. Німеччина — 15,6 %, Велика Британія — 13,5, Росія — 12,1 %, Швеція — 10,3 %).

У 2001 р ВВП Латвії зріс на 7,6 %. Банк Латвії передбачає зростання ВВП 4,5 %-5 % в 2002 [Mining Annual Review 2002].

Адміністративний устрій

 
Краї й міста республіканського підпорядкування Латвії.

Латвія поділяється на 110 країв (латис. novadi, однина novads) і 9 республіканських міст (латис. republikas pilsētas, однина republikas pilsēta). Краї поділяються на 494 волості (латис. pagasts).

Крім того, Латвія історично, культурно й конституційно поділяється на чотири регіони: Латгалія, Семигалія, Курляндія, Ліфляндія.

Населення

Етнічний склад (2011[4])
Латиші (1 284 194)
  
62.1%
Росіяни (556 422)
  
26.9%
Білоруси (68 174)
  
3.3%
Українці (45 699)
  
2.2%
Поляки (44 783)
  
2.2%
Литовці (24 426)
  
1.2%
Євреї (6 416)
  
0.3%
Цигани (6 452)
  
0.3%
Інші (31 571)
  
1.5%
Докладніше: Населення Латвії
  • 1989 — 2 681 000
  • 2001 — 2 385 231
  • 2003 — 2 331 500
  • 2007 — 2 281 200
  • 2011 — 2 067 877

Етнічні групи станом на 2007 рік: латиші — 59,09 %, росіяни — 28,30 %, білоруси — 3,7 %, українці — 2,5 %, поляки — 2,4 %[5].

Культура

 
Латвійський сир

Докладніше: Культура Латвії

Державна мова — латиська.

Релігія

Більшість громадян Латвії є парафіянами Лютеранської Церкви. Також у Латвії поширений католицизм і зростає кількість православних (переважно за рахунок росіян).

Інше

Державне свято — 18 листопада — День проголошення Латвійської Республіки (1918 р.).


Державний гімн. Назва гімну Латвії: «Dievs, svēti Latviju!» («Боже, благослови Латвію!»). Автор гімну — латвійський композитор Карліс Бауманіс. Вперше гімн виконувався на Першому загальному Святі латвійської пісні і танцю наприкінці червня 1873 року в Ризі. З того моменту «Dievs, svētī Latviju!» стала піснею, яка пробуджувала національне самовизнання латвійського народу. Після проголошення незалежності у 1918 році «Dievs, svētī Latviju!» стала гімном Латвії.


Див. також

Примітки

Джерела та література

Посилання