Цесіс

Цесіс
	Венденський замок
; Герб	; Прапор
	Цесіс
	57°18′45″ пн. ш. 25°16′31″ сх. д. / 57.31250° пн. ш. 25.27528° сх. д.
Країна	Латвія
Регіон	Ліфляндія
Край	Талсинський край
Перша згадка	1237
Засновано	1206
Площа
• Загалом	19,3 км²
Населення (2016)
• Загалом	17 170 ос.
• Густота	889,6 осіб/км²
Часовий пояс	EET (UTC+2)
• Літній час	EEST (UTC+3)
Сайт	www.cesis.lv
	Цесіс на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Венден (значення).

Це́сіс (латис. Cēsis) — місто в Латвії.

НазваРедагувати

Цесіс (латис. Cēsis; вимова)
Венден (нім. Wenden, лів. Venden)
Вонну (ест. Võnnu)
Кесь (пол. Kieś)

ІсторіяРедагувати

21 червня 1501 року у місті було підписано Венденський договір між Великим князівством Литовським та Лівонським орденом з метою спільних дій проти Великого князівства Московського^[2].

Венденський замок

Адміністративна історіяРедагувати

1237: Тевтонський орден, Лівонський орден, місто Венден
1561: Велике князівство Литовське, Лівонське герцогство, Венденський округ, місто Венден
1569: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденський округ, місто Венден
1598: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденське воєводство, місто Венден
1620: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Інфлянтське воєводство, місто Венден
1629: Шведське королівство, домініон Лівонія, місто Венден
1721: Російська імперія, Ризька губернія, Ліфляндська провінція, місто Венден
1726: Російська імперія, Ризька губернія, Венденська провінція, місто Венден
1783: Російська імперія, Ризьке намісництво, Венденський повіт, місто Венден
1796: Російська імперія, Ліфляндська губернія, Венденський повіт, місто Венден
1917: Російська республіка, Ліфляндська губернія, Венденський повіт, місто Венден
1920: Латвійська республіка, Цесіський повіт, місто Цесіс
1940: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт, місто Цесіс
1941: Німецька імперія, райхскомісаріат Остланд, генеральна округа Латвія, Вольмарський округ, Венденський повіт, місто Венден
1944: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт, місто Цесіс
1949: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський район, місто Цесіс
1991: Латвійська республіка, Цесіський район, місто Цесіс
1991: Латвійська республіка, республіканське місто Цесіс

НаселенняРедагувати

1935: 8748 (латиші — 8020 (91,68 %), німці — 221 (2,53 %), євреї — 180 (2,06 %), росіяни — 152 (1,74 %), поляки — 52 (0.59 %), білоруси — 42 (0,48 %), естонці — 38 (0,43 %), литовці — 10 (0,11 %), інші — 33 (0,38 %))
1959: 13700
1989: 21123 особи.
2005: 18, 6 тис. жителів.

Населення (1935): 8748 осіб Латиші: &&&&&&&&&&&08020.&&&&008020 (91.68%) Німці: &&&&&&&&&&&&0221.&&&&00221 (2.53%) Євреї: &&&&&&&&&&&&0180.&&&&00180 (2.06%) Росіяни: &&&&&&&&&&&&0152.&&&&00152 (1.74%) Поляки: &&&&&&&&&&&&&052.&&&&0052 (0.59%) Білоруси: &&&&&&&&&&&&&042.&&&&0042 (0.48%)	Населення (1989): 21123 особи Латиші: &&&&&&&&&&016223.&&&&0016 223 (76.80%) Росіяни: &&&&&&&&&&&03734.&&&&003734 (17.68%) Білоруси: &&&&&&&&&&&&0366.&&&&00366 (1.73%) Українці: &&&&&&&&&&&&0291.&&&&00291 (1.38%) Поляки: &&&&&&&&&&&&0220.&&&&00220 (1.04%) Литовці: &&&&&&&&&&&&&077.&&&&0077 (0.36%)

ТранспортРедагувати

Залізнична станція Цесіс на лінії Рига — Валга.

УродженціРедагувати

Мартіньш Ципуліс — латиський хокеїст
Древін Олександр Давидович — латиський художник
Альфред Калниньш — радянський латвійський композитор.
Август Матіас Хаген — німецький художник
Леонідс Рібіцкіс — латиський науковець.
Луція Лочмеле — латиський кінорежисер.
Імант Судмаліс — латиський радянський активіст та підпільник-партизан.
Смішко Роман Володимирович — український футболіст.
Меллер Емануїл Федотович — вчений, доктор технічних наук.
Ватаци Ніна Борисівна (1908—1997) — білоруський бібліограф.

Див. такожРедагувати

Лютеранська церква святого Іоанна

ПриміткиРедагувати

↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
↑ Александр Ягеллон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

ДжерелаРедагувати

Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Baltisches historisches Ortslexikon, Teil 2: Lettland (Südlivland und Kurland). . Feldmann, Hans; Mühlen, Heinz von zur (Hg.) Köln: Böhlau, 1990, ISBN 3-412-06889-6, S. 690—693.
Jegór von Sivers: Wenden, seine Vergangenheit und Gegenwart. Ein Beitrag zur Geschichte Livlands. Nicolai Kymmel, Riga 1857. Nachdruck: v. Hirschheydt, Hannover-Döhren 1975, ISBN 3-7777-0852-6.
Erich Seuberlich: Notizen über Wendens Bürger bis zum Jahre 1773. Nach dem Kirchenbuch der Stadt Wenden in Livland und Pastor Heinrich Baumanns Manuskripten. Vogt, Papiermühle 1907.
Baltische Länder — Reisehandbuch, Michael Müller Verlag, Erlangen 2008, ISBN 978-3-89953-380-4, S. 368 ff.
Wenden // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 207. (пол.).— S. 207—208.

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цесіс

[iedz_skaits-1] Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.

[АЯ-2] Александр Ягеллон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[1]

[2]